WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Гроші - Курсова робота

Гроші - Курсова робота

Засіб нагромадження це функція грошей, пов'язана з їхньою здатністю бучні засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства.

Можливість і необхідність цієї функції випливає із функції грошей "засіб обігу" завдяки розподілу товарного обміну (Т—Г—Т) на два самостійно відокремлені акти: (Т—Г) і (Г–Т) продаж і купівлю. У даному разі продаж (Т—Г) здійснюється не заради купівлі, а заради придбання самих грошей, тобто гроші вже не є посередником в обміні, а стають метою продажу. Вони тимчасово виходять з обігу, набувають самостійного існування (буття). Це і визначає особливості даної функціональної ролі грошей порівняно з функцією засобу обігу, де вони виконують миттєву роль, що й обумовлює можливість заміни повноцінних грошей паперовими. Інша річ у функції грошей "засіб нагромадження". Тут гроші є представником абстрактної форми багатства, засобом нагромадження і збереження вартості. Тому функцію нагромадження у формі скарбу ідеально виконують повноцінні гроші (золото і срібло), які мають власну вартість.

Нагромадження грошей має таке призначення: збереження вартості; створення резерву платіжних засобів, розширення виробництва й одержання додаткового прибутку. Спочатку нагромадження грошей мало лише одну визначену ціль—збереження вартості. Для цього достатньо було уречевити вартість у звичайних кусках чи зливках дорогоцінного металу і добре зберігати їх на випадок різних соціально–економічних потрясінь. У тами формі нагромаджувалося абстрактне, загальне багатство, що називалося скарбом. Згодом сформувалася ще одна ціль нагромадження скарбу – створення резерву платіжних засобів, що надало йому відтворювального характеру і зорієнтувало на забезпечення прибутку. Така ціль визначалась ускладненням самих умов та потреб виробництва і реалізації товарів. Без певного резерву товаровиробник не міг підтримати безперервність та забезпечити розширення власного виробництва. Виникнення нової цілі нагромадження скарбу докорінно змінила його характер. Скарб уже не міг довго лишатися без руху і став активно: забезпечувати потреби суспільного відтворення, перетворившись у резерв для привідних і відвідних каналів регулювання грошового обігу.

В умовах золотого монетного стандарту скарб виконував роль стихійного регулятора грошового обігу. Якщо масштаби виробництва і товарного обігу розширялися, монети зі скарбу надходили на ринок для купівлі товарів, тобто виконували функцію засобу обігу. Якщо виробництво й обіг товарів скорочувалися, то частка грошей залишала канали обігу і перетворювалась у скарб. Тому за золотомонетного стандарту в обігу завжди перебувала маса грошей, необхідна для реалізації товарів.

Крім того, товаровиробники нагромаджували скарб безпосередньо заради розширення виробництва й одержання додаткового прибутку. Вони давали свої скарби в борг, розмішували в банках на депозитах, вкладали в цінні папери, що забезпечувало їм прибуток у вигляді позичкового процента і дивідендів. Відтак скарб поступово перетворився в цілеспрямоване нагромадження грошей як збереження вартості для розширеного відтворення. Це означало вищий рівень розвитку даної функції грошей. На відміну від функції нагромадження скарбу її стали називати функцією нагромадження вартості.

З розвитком функції нагромадження вартості змінювалися вимоги до форми грошей. Спочатку ослабла, а потім зовсім зникла залежність функціонального призначення нагромадження грошей від їхньої субстанціональної вартості. Оскільки нагромадження втратило свою абстрактність багатства взагалі, зникла й потреба зберігати їх у вигляді запасу золота чи срібла, їхню нову роль, що передбачає конкретизацію цілей і строків нагромадження вартості, стали успішно виконували знаки грошей—паперові, депозитні, електронні.

Сучасні кредитні гроші не виконують функцію засобу утворення скарбів тому, що не мають власної вартості. Вони можуть виконувати лише функцію нагромадження, яка виникла на базі функції утворення скарбів. Нагромадження розглядається як необхідна умова розвитку товарного виробництва. Для того щоб придбати засоби й предмети праці, капіталізувати прибуток для розширеного виробництва підприємець повинен нагромаджувати частину прибутку у вигляді грошей. Нагромаджує гроші і населення для купівлі необхідних товарів та послуг. Йдеться про транс акційний залишок грошей. Необхідною умовою для цього є відповідність кількості грошей вимогам закону грошового обігу.

Функцію нагромадження виконують реальні гроші, які тимчасово перебувають поза процесом обігу. Однак, виходячи за межі сфери обігу, гроші не втрачають зв'язку з товарним світом. Кредитні гроші можуть виконувати цю функцію, коли вони перебувають у постійній готовності до реального обігу, а тому поза цим зв'язком недоцільне жодне нагромадження грошей. Якщо гроші функціонують як засіб обміну, то, логічно, вони повинні функціонувати як засіб збереження вартості. Адже коли гроші не можуть бути використані для купівлі товарів у майбутньому, то і сьогодні ніхто не захоче продавати свої товари за гроші. Через це отримані після продажу товарів і послуг гроші мають гарантувати їхньому власникові збереження у майбутньому своєї купівельної спроможності. Вона має не лише акумулювати в собі протягом певного часу вартість проданих товарів, а й бути представником абстрактної форми багатства, яку можна в будь–який час отримати за гроші. Це означає, що реалізувати себе у ролі засобу нагромадження сучасні гроші можуть лиши за умови, що вони є стійкими та стабільними. В умовах чутливої інфляції гроші як засіб нагромадження втрачають свою привабливість, незважаючи на їхню високу ліквідність. У тих кранах, де має місце гіперінфляція, національна валюта може частково не використовуватись як засоби нагромадження і як міра вартості.

Кредитні гроші слугують також мірою відкладених платежів за умови що, коли настане термін погашення боргу платежі будуть здійснені в грошовій формі в еквівалентній вартості. Йдеться про те, що кредитні гроші можуть бути використані як засіб платежу лише тоді, коли вони зберігають притаманну їм високу ліквідність – – можливість використання певного активу в ролі засобу платежу і водночас як здатність цього активу зберігати свою номінальну вартість незмінною. Отже, поєднання функцій нагромадження і засобу обігу та платежу визначає одну з принципово важливих ознак грошей їхню абсолютну ліквідність.

Кредитні гроші справили позитивний вплив на розвиток самої функції засобу нагромадження і грошових відносин взагалі. По–перше, виникла можливість вивести обсяги нагромадження за межі, що визначалися фізичними обсягами видобутку благородних металів. По–друге, можливість знецінення грошових знаків викликала у власників нагромадження бажання швидше їх капіталізувати, що сприяло розвитку організованих нагромаджень, банківської справи, ринку цінних паперів тощо. Саме нагромадження грошей перетворилося, по суті в нагромадження позичкового капіталу. По–третє, капіталізація грошових нагромаджень, у свою чергу, сприяла розв'язанню суперечності між збереженням вартості "у спокої" у межах індивідуального капіталу і необхідністю прискорення обігу її у масштабах суспільного відтворення.

Розглядаючи суть грошей, ми можемо прийти до висновку, що гроші обслуговують усі сфери ринкових відносин, що базуються на еквівалентному товарному обміні, виконуючи при цьому чотири функції. Сучасні гроші є засобом обміну й мірилом вартості, а також засобом збереження вартості і законним платіжним засобом. Цю останню властивість грошам надає держава, яка через своє законодавство та спеціальні інституції взагалі керує грошовим обігом країни. Гроші можуть мати свою власну цінність (товарні або металеві) і цінність, похідну від функцій, що їх вони виконують – кредитні гроші. Функцію нагромадження гроші можуть успішно виконувати тільки за збереження їхньої вартості, тобто за незмінного загального рівня цін.

Гроші мають свою специфічну форму прояву. Тому в господарській практиці назву грошей можуть мати: національні грошові знаки: іноземна валюта; запаси на банківських рахунках (депозитні та електронні гроші); кошти, витрачені на придбання цінних паперів; боргові зобов'язання, які використовуються для платежів, тощо. Аналіз функцій грошей вимагає розгляду не тільки кожної функції зокрема, а й їх разом як єдиного цілого. У сукупності вони забезпечують реальний рух грошей, тобто функціонування грошової маси.

Loading...

 
 

Цікаве