WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Система грошового обiгу та еволюцiя її типiв - Курсова робота

Система грошового обiгу та еволюцiя її типiв - Курсова робота

З переходом до обігу паперових, так і металічних грошових знаків, позбавлених власної вартості, припинив свою дію механізм стихійного приведення кількості грошей в обіг до величини потреби обороту в грошах. У таких умовах регулювання грошового обігу перетворилося в окремий елемент грошової системи. Відповідно до змісту механізму цього регулювання виділяються системи паперово – грошового та кредитного обігу.

З 30-х років 20ст. утвердилась система нерозмінних кредитних грошей. Золоте забезпечення і розмін банкнот на золото були відмінені фактично у всіх ринкових державах. Розмін долара США на золото для іноземних центральних банків був припинений з 1917р. Головним забезпеченням грошової емісії стали державні цінні папери. Отже, встановилась система паперово – грошового обігу для якої характерна бюджетна емісія, яка може виступати у двох формах:

  • Випуск грошових білетів державним казначейством;

  • Покриття бюджетного дефіциту за рахунок кредитної емісії.

    В обох випадках випуск грошей визначається не потребами обороту, а величиною бюджетного дефіциту , що відповідно до законів грошового обігу паперових грошей викликає їх постійне знецінення. Регулювання грошового обігу в цих умовах вимагає здійснення заходів, спрямованих на оздоровлення фінансів та збалансування бюджету.

    Система кредитного обігу – це випуск і рух грошових знаків, що виникають на основі кредиту. Кредитна емісія забезпечує еластичність грошового обігу, дає можливість на відміну від бюджетної емісії, не тільки легко збільшувати, а й зменшувати кількість грошей в обігу. Це створює реальну можливість підтримання їх кількості на рівні обєктивної потреби обігу. Загальними законами обігу грошей кредитно грошова система близька до металічної. Органом регулювання грошового обігу є банки. Здійснюавні ними кредитні операції (видача та погашення позик) відповідно до реальної динаміки економічних процесів, руху матеріальних цінностей виступають передумовою балансування товарних і грошових мас обігу.

    Система нерозмінних кредитних грошей значно відрізняється від золотого обігу за механізмом формування грошової одиниці. Номінальна вартість кредитних грошей набагато перевищує їх власну вартість. Для підтримання цього розриву держава монополізувала випуск банкнот через центральний банк і казначейство. Оскільки зросло значення депозитно – чекової емісії комерційними банками, спеціальними кредитно – фінансовими установами, центральний банк здійснює регулювання їх активних і пасивних операцій, які служать основою для випуску кредитних грошей. В звязку з цим регулювання емісійної системи здійснюється шляхом операцій на відкритому ринку, змінами норм обовязкових резервів, процентних ставок і іншими методами грошово – кредитної, фінансової політики.

    Перехід до нерозмінних кредитних грошей, привів до односторонньої еластичності емісії і порушення фундаментального принципу грошової системи: обмеженні випуску грошей об'єктивними потребами економічного обігу. Грошова система, як складова система господарського механізму, з однієї сторони, реагує на диспропорції в процесі суспільного відтворення з другої – сприяє їх загостренню ході виробничого циклу грошова система покриває недостачу грошових заощаджень шляхом звільнення грошової маси.

    3.Грошова система України.

    Україна мала хороші стартові передумови для створення власної грошової системи. Згідно з західними оцінками її платіжний баланс у 1988р. був від'ємним (в обчисленні у світових цінах), проте величина його від'ємного сальдо становила всього 2,03% ВНП. Але, на жаль, ці переваги були втрачені. Платіжний баланс у відносинах з країнами СНД для України істотно погіршився.

    В Україні замість того, щоб зразу потурбуватися про створення національної валюти, було вирішено замовити виготовлення купонів, які мали виконувати не функцію грошей, а функцію захисту рублевого обігу в Україні. Але поки вони виготовлялись з січня 1992р. Росія стала на шлях так званої лібералізації цін і Україні нічого не залишилося, як сприйняти цю тактику і використати купони як гроші. Це були не реальні, а умовні, ерзац – гроші.

    Купони – це паперові гроші, що випускаються державою з примусовим курсом в несприятливих умовах, коли відбувався сильний спад виробництва. Внаслідок погіршення платіжного балансу відбувалося знецінення карбованця, виникла гіперінфляція, що дістала прояв у неухильному зростанні цін і грошової маси. Так, лише за один 1993р. оптові ціни зросли у 92,7раза, а роздрібні у 63,9раза. Грошові доходи збільшились тільки у 25,6 раза. Наслідком спроможності грошей було швидке зростання грошової маси обігу. Дані з цього приводу Інституту економіки НАН України в млрд.крб. продано нижче(графік). Як видно, обсяг грошової маси в обігу за 1,5 року збільшився майже у 40 разів.

    Більш як дворічний досвід дії купонів – карбованців переконливо свідчив, що неповноцінні гроші неминуче викликали негативні явища і в економіці, і в забезпеченні населення . Ось офіційні дані про деякі підсумки "шокової терапії" в Україні за 1992 – 1993рр.

    Зииження нац.

    доходу

    Зростання спожив. цін

    Зменш. реальн.

    доход.населення

    Знецін.грошов.

    вкладів нас.в ощадбанках

    Абсол.сума втрат насел.від зростан.

    цін на знец. вклд

    Більш як 1/4

    2569 раз

    4,6 рази

    610 разів

    707трлн.крб

    Загальний спад в економіці, що тривав протягом 1993р., вів до зменшення доходів держави і примушував уряд проводити дедалі значніші кредитні емісії. Особливо це знайшло прояв у 3 кварталі, коли були надані величезні кредити сільському господарству. Загальний обсяг кредитів НБУ іншими банками становив 11.170 трлн.крб. Крім того, банківській системі для здійснення міжнародних платежів у різних галузях було виділенно значні суми кредитів у ВКВ. Понад 50% усіх кредитів, виділенних НБУ протягом 1993р., було надано уряду.

    В умовах значної кредитної емісії відбувається, здавалося б, неймовірне: розгортається і поглиблюється платіжна криза. Найбільше загострення її припадало на кінець січня – середину лютого 1994р. Вона ще більше посилювала зубожіння людей, зумовлювала насвоєчасність виплати зарплати, пенсій, стипендій зупинення роботи багатьох підприємств і спад виробництва, отже – і зменшення роздрібного товарообороту.

    Уряд вживає заходи, щоб по – новому підійти до проведення цінової, бюджетної, податкової та кредитної політики. Так одним з першорядних завдань стало подолання цінової інфляції, зведення її темпів до низького рівня. З цією метою був прийнятий Указ Президента "Про заходи щодо стримуавння темпів зростання цін", спрямований на впорядкування ціноутворенняна продукцію(товари та послуги) з обмеженням рівня її рентабельності у виробництві та посередницько – збутовій сфері. Так протягом січня 1994р. роздрібні ціни зросли на 19,2%, у лютому – 12,6%, а в березні інфляція зменшилась до 5,7%.

    І все – таки треба визнати, що цього ефекту досягнуто монетарним методом, насамперед – припинення випуску в обіг грошей за рахунок нерегулярної виплати заробітної плати. Одночасно здійснювалась жорстка кредитна політика. Досить суттєве зниження інфляції впливає лише тимчасовою "передишкою", бо були вжиті більш радикальні заходи, пов"язані з інвестиціями у виробництво, його структурною перебудовою, розвитком підприємництва на основі дальшого поглиблення економічних перетворень відносин і форми власності, тобто роздержавлення і приватизації. Важливим напрямом антиінфляційної політики була ліквідація дефіциту державного бюджету шляхом збільшення його доходів. Поряд з впровадженням нової та ефективної системи податків, про що вже йшлося, важливо було зменшити ставки податків, що стимулюватиме ділову активність.

    Грошова система включає в себе не лише готівковий але й безготівковий грошовий обіг(93 – 95% в порівнянні з 5 – 7% готівки). Тому встановлення і розвиток безготівкового грошового обігу було неодмінною умовою формулювання грошової системи країни. Недосконале законодавство і нестабільна національна валюта – головні причини гальмування введення векселів. Бракувало нормативних актів, був відсутній досвід їх застосування. За даними Міністерства статистики, на 1 жовтня 1993р. в обігу перебувало векселів на загальну суму 3422,3 млн. крб.

    В розвитку безготівкового обігу свою позитивну роль повинна була відігравати запроваджена з початку 1994р. міжрегіональна електронна система банківських розрахунків. Її створення усунуло вкрай повільне проходження платіжних документів. До електронної системи входило 25 регіональних розрахункових палат, обєднаних у загальнодержавну сітку, на вершині якої – Центральна розрахункова палата в Києві. Система мала високий ступінь захисту від несанкціонованого втручання: 1409 банківських установ України (більш як 94% загальної кількості в країні) проводили операції в цій системі. Протягом дня здійснювалися понад 40 тисяч платіжних операцій на загальну суму 3 – 4 трлн. крб.

  • Loading...

     
     

    Цікаве