WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Кредит та форми його забезпечення - Курсова робота

Кредит та форми його забезпечення - Курсова робота

На протязі дії кредитної угоди заставодержатель може у продовж дії кредитного договору вимагати від позичальника збільшення суми застави у випадку, якщо зменшилась вартість застави й виплата кредиту ставиться під сумнів.

В умовах розвитку різних форм власності, реалізації політики приватизації державної власності, роль іпотеки в забезпеченні поверненості кредиту, який наддається підприємствам, організаціям, кооперативам і населенню зростає.

Кредитування сукупного або крупного об'єкта може вимагати використання змішаної застави, яка включає товари на складі, товарні документи (дебіторські рахунки) та векселя. В цьому випадку вимоги до складових елементів змішаної застави залишаються тими самими, що описані раніше.

В банківській практиці предметом застави виступає не тільки майно, яке належить клієнту, але і права на будівлі, споруди, землі, які він орендує. В результаті існує самостійний вид застави – застава прав. Для нашої країни цей вид застави може бути перспективним, враховуючи орендну й приватну власність. Однак його використання припускає прийняття спеціального законодавства, яке визначає основи заставного права.

При заставі прав заставодавець може укласти договір застави на права, що належать йому на момент укладання договору прав, вимог по зобов'язанням, в яких він являється кредитором, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.

У договорі застави прав повинно бути вказано особу, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець повинен повідомити своєму боржнику про здійснення застави прав.

Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору, може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.

В договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається згодою сторін.

В цілому, розглядаючи заставу як одну з форм забезпечення поверненості кредиту, слід підкреслити, що таку гарантію породжує юридично закріплена майнова відповідальність позичальника перед кредитором. Тим самим виникає правовий захист інтересів кредитора. Економічну гарантію повернення кредиту при заставі забезпечує: по-перше, конкретні цінності і права, які є предметом застави (рухоме й нерухоме майно, права позичальника на нерухоме майно); по-друге, сукупне майно клієнта, а іноді і кількох осіб.

  • Гарантії та поруки.

    Наряду з заставою, одним з найбільш поширених способів забезпечення зобов'язань по кредитним договорам являється порука й гарантія.

    Гарантія – це договір, що укладається між банком і гарантом шляхом видачі останнім гарантійного листа та прийняття до виконання банком.

    Володіючи, як і застава, здатністю юридично й економічно захищати свої інтереси кредитора, вони мають іншу початкову базу. В цьому випадку майнову відповідальність несе за позичальника, як правило, третя особа. Існує декілька видів гарантій, які відрізняються між собою по суб'єкту гарантійного зобов'язання; порядку оформлення гарантій, джерелу засобів, які використовуються для гарантування платежу.

    В якості суб'єкта гарантованого зобов'язання можуть виступати фінансово стійкі підприємства або спеціальні заклади, які мають засоби, наприклад, банки.

    Найбільш розповсюдженою є банківська гарантія. Строк дії гарантії встановлюється, як правило, на 10-15 днів більше строку погашення кредиту, повернення якого забезпечується гарантією.

    Перед тим як видати банківську гарантію на думку фінансиста К. А. Блюморгелда (Англія), слід користуватися такими правилами:

    • перевірити надійність угоди, яку треба гарантувати;

    • детально розібратися в її суті і питаннях погашення наданого кредиту;

    • договоритися з банком-кредитором про надання гарантії на певну суму, яка задовольняє обидві сторони і не перевищує багаторазово вартість наших активів [16,с. 105].

    Згідно із законодавством, діючим в Україні, банківська гарантія забезпечує належне виконання принципами (позичальником) його головного зобов'язання перед бенефіціаром (кредитором). За видачу банківської гарантії позичальник сплачує гаранту винагороду. Банківська гарантія носить безвідзивний характер.

    Безвідривна гарантія – яка не може бути відізвана, анульована чи змінена банком-гарантом без попереднього погодження з банком-кредитором. Але законом не забороняється використання відкликаної гарантії. Якщо в договорі про банківську гарантію чітко написано: "дана банківська гарантія являється відкличною гарантією", це означає, що гарант може в будь-який момент і без попереднього повідомлення кредитора анулювати гарантію.

    Договір гарантії укладається між кредитором по основному зобов'язанні й гарантом. Законодавство вміщує вимоги про обов'язкове оформлення договору гарантії у письмовій формі. Невиконання письмової форми у відповідності із законом несе недійсність договору гарантії.

    Для повідомлення кредитора (банка) складається гарантійний лист. Гарантійний лист – письмово оформлений документ, за допомогою якого оформлюється гарантія. Другий гарантійного листа з поміткою банку, що обслуговує гаранта, про прийняття гарантії передається у банк позичальника, після чого здійснюється кредитування під гарантією.

    Якщо позичальник по закінченню терміну користування позикою не має коштів на рахунку, неповернутий кредит стягується в безспірному порядку з рахунку гаранта.

    Дія гарантії закінчується із закінченням забезпеченого нею зобов'язання, із граничного строку гарантії, а також якщо банк протягом 3-х місяців із дня закінчення строку зобов'язання по не пред'явив позов до гаранта. Якщо строк виконання зобов'язання не вказаний або визначається моментом вимоги, то при відсутності іншої домовленості відповідальність гаранта припиняється по закінчені року з дня заключення договору гарантії. Про припинення гарантії банк, що обслуговує позичальника, інформує банк гаранта.

    Іншим видом гарантії є та, яку представляє фінансово стійка організація або заклад. Тут джерелом гарантії служать власті засоби цієї організації. До недавнього часу при кредитуванні підприємств, які мали нестачу власних оборотних засобів, застосовувалось отримання гарантійного листа від вищестоящої організації. При виникненні просторічних платежів по кредитам їх погашення здійснювалось з рахунку вищестоящої організації. Якщо для банку кредитування під гарантію сприяло своєчасному повернені кредиту, то для підприємства часто такі гарантії мали часто негативну сторону: вони приводили до зародження почуття утриманства й зниженню відповідальності підприємства за результати фінансової діяльності. В наш час гарантії на платній основі надають страхові товариства (об'єднання). Причому основою для видачі гарантії є перевірка підприємства або організації. Гарантії можуть видаватися і фінансово стійким підприємствам, із якими підприємство-позичальник має систематичні виробничі зв'язки (наприклад, постачальник або покупець даного підприємства). Однак у цьому випадку необхідна інформація про кредитоспрамажність підприємства гаранта. Якщо вказане підприємство обслуговується одним банком, що і позичальник, така задача вирішується просто. Складніше, якщо підприємство-гарант обслуговується іншим банком. Тому з цією метою необхідно мати єдиний центр, який володіє інформацією про кредитоспроможність будь-якого підприємства і організації у країні.

    В США гарантії наддаються також спеціальними урядовими організаціями, які володіють цільовими фондами. Однією з таких організацій є Адміністрація по справах дрібних підприємств, яка має цільову програму їх розвитку. 90% позик цих підприємств видається під гарантією вказаної адміністрації. Причому за кредит стягується пільгова плата, зокрема процентна ставка нижча на 1-1,5% у порівнянні з тою, яка стягується за кредит, який наддається без гарантій. Державний фонд підтримки дрібних і середніх підприємств доцільно утворити і в нашій країні; він міг би використовуватись в якості гарантійного джерела розвитку малого бізнесу. Основним джерелом був би банківський кредит.

    Гарантії можуть видаватися і банками. Особливо широко використовуються банківські гарантії при міжнародних розрахунках і отриманні міжнародних кредитів. Указані гарантії наддаються як у вигляді спеціального документа (гарантійного листа), так і надпису на векселі (аваль).

    В нашій країні в теперішній час широко використовується надання гарантії одним банком іншому при надані останнім кредиті клієнту першого банку. Така ситуація виникає у зв'язку з відсутністю у банка вільних ресурсів для надання кредиту своєму клієнтові, або видача крупної суми кредиту порушить ліквідність його балансу. При видачі гарантії банк не втрачає зв'язок із клієнтом, хоча і не кредитує його, одночасно має визначений дохід.

  • Loading...

     
     

    Цікаве