WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Кредит та форми його забезпечення - Курсова робота

Кредит та форми його забезпечення - Курсова робота

В якості предметів застави можуть виступати партії сировини, матеріалів, готової продукції. Разом із тим заставне право передбачає можливість збереження товарно-матеріальних цінностей як на нейтральних складах, так і на складах позичальника. В цьому випадку застава товарів здійснюється шляхом передачі кредитору (банку) складської квитанції. Часто складська квитанція оформлюється на банк, який здійснює контроль за схоронністю цінностей і порядком виписки квитанції. Банк в цьому випадку дозволяє вилучення вантажу зі складу тільки після його продажу й використання виручки для погашення позички. При збереженні вантажу на складах позичальника, контроль за його схоронністю може нести як працівник складу, так і сам банк.

У випадку,коли заставлені цінності залишаються на збереження на складах нейтральної організації або у позичальника, можливий різноманітний режим розпорядження ними. При твердій заставі визначається незмінність заставлених цінностей по сумі і складу. При цьому позичальник не має права витрачати дані цінності, незалежно від того, зберігаються вони на його складах або на складах спеціалізованих організацій. Однак цей вид застави, як показала практика, має обмежену сферу застосування: він розрахований на цінності, призначені для поточного використання.

Також існує другий вид цього забезпечення: під загальні розписки. В цьому випадку товари знаходяться на відповідальному збереженні у позичальника, однак контроль за ними доручається представникам банку-кредитора або третім особам (наприклад, складській компанії). Тоді забезпеченням служать зберігальні розписки. Кращим способом зберігання застави для позичальника являється другий, бо перший пов'язаний з високими видатками, що відбивається на ціні позики. Другий спосіб дозволяє знизити видатки по зберіганню застави, однак збільшує ризик банку. Видача позики під загальні розписки потребує високої надійності позичальника.

Біль поширеним видом застави є застава товарів в обороті. Цей вид застави дуже відомий у господарській практиці і широко приймається для забезпечення кредитів, які наддаються банками по обігу матеріальних цінностей, під сезонні накопичення товарів та інше.

Особливість такої застави полягає в тому, що його предметом являється не конкретне індивідуально визначене майно, наприклад, дім, автомашина і т.п., а товари визначеного виду, наприклад, взуття чоловіче або жіноче, або взуття взагалі, зерно, м'ясні консерви, бавовна, вугілля і т.п. тобто предметом застави товарів в обороті маже бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби готова продукція.

Зміст застави полягає в тому, що заставленим вважаються всі або частина товарів визначеного виду, поки вони знаходяться у власності або повному господарському веденні заставодателя. Як тільки вони переходять у власність (повне господарське ведення) іншої особи, вони перестають бути предметом застави. Але всі товари даного виду або їх частина, які надійшли у власність заставодателя, автоматично стають предметом застави.

Головна умова – загальна вартість товарів даного типу, які знаходяться в заставі, не повинна зменшуватись. Правда, договором може бути визначено, що по мірі виконання забезпеченого заставою зобов'язання вартість заставленого майна може зменшуватись. Наприклад, по мірі погашення банківської позички підприємство може продавати заставлені запаси сировини. Але таке право повинно бути прямо передбачене договором про заставу. В іншому випадку при зменшені вартості заставленого майна кредитор взмозі, як вже зауважувалось, вимагати дострокового погашення кредиту.

Дуже близько по змісту до застави товарів в обороті є застава товарів у переробці. Він застосовується при кредитуванні промислових підприємств, зокрема, які переробляють сільськогосподарську сировину. Особливістю цього виду застави є право позичальника використовувати заставлену сировину й матеріали у виробнитстві. Причому може допускатися переміщення цінностей, які призначалися переробці зі складу в цех фабрики або заводу.

Застава товарів в обороті та переробці одна з найбільш перспективних форм забезпечення зобов'язань. З однієї сторони, вона не "зв'язує руки" заставодавцю, надаваючи йому можливість вільно володіти, використовувати й розпоряджатися заставленим товаром, його заміну іншим. З іншого боку, й інтереси кредитора забезпечуються достатньо надійно, оскільки будь-який товар відповідного виду, який надійшов заставодавцю, стає предметом застави. Тому навіть загибель предмета застави не припиняє дію застави, так як таким предметом став товар, який знову надійшов.

Таким чином, різноманітні види застави матеріальних цінностей або розрахункових документів, які їх представляють мають неоднакову ступінь гарантії повернення кредиту.

Оскільки в ринковій економіці кон'юнктура з реалізації товарів може оперативно змінюватися, величина заставлених цінностей завжди вище суми наданого кредиту. Це положення визначає поняття "достатності" об'єкту застави.

Крім кредитів під товарно-матеріальні цінності банки широко практикують видачу кредитів під заставу дебіторських рахунків, цінних паперів і векселів. Прийнятність дебіторських рахунків для застави здійснюється по таких критеріях, як якість товарів, що реалізуються і фінансова стійкість покупця.

Критерієм якості цінних паперів із точки зору прийнятності їх для застави служить можливість швидкої їх реалізації. Тому в заставу приймаються державні цінні папери та папери корпорацій. Запозичені кошти не повинні використовуватись на придбання нових цінних паперів, що спрямовано на обмеження біржової спекуляції позичальників та зменшення ризику банкрутства клієнтів.

До предметів застави також відноситься вексель. Цей вид застави у зв'язку з розвитком комерційного кредитування в нашій країні в перспективі буде застосовуватись дуже широко. Головна вимога до векселя, як до предмета застави, в обов'язковості відбиття товарної угоди.

Деякі особливості в використанні застави є при видачі іпотечних кредитів, які отримали широкий розвиток у світовій практиці. В цьому випадку з'являється такий вид застави, як іпотека. Іпотекою визнається застава землі, нерухомого майна, при якому земля або майно, являється предметом застави, залишаються у заставодавця або у третьої особи.

Предметом іпотеки може бути майно, пов'язане із землею, - споруди, будівлі, квартири, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний майновий комплекс, а також інше майно, віднесене законодавством до нерухомого.

У відповідності з законодавством України предметом іпотеки можуть бути також земельні ділянки і багатовікові насадження, які належать громадянам по праву приватної власності.

Для іпотеки характерні наступні риси: знаходження майна в руках позичальника й можливість отримання під заставу одного і того ж майна додаткових іпотечних позик, обов'язкова реєстрація застави в земельних книгах, які ведуться державними комунальними закладами, простота контролю за схоронністю предмета застави.

Застава рухомого (автомобіль і т.д.) і нерухомого майна використовується також при видачі довгострокових позик населенню для купівлі будинку, автомобіля і т.д., для будівнитства або землевлаштування (фермерам). При видачі іпотечного або іншого довгострокового кредиту важливо правильно провести оцінку вартості застави. Успіх оцінки, як показує досвід, залежить від здібностей, досвіду й компетентності людини, яка здійснює оцінку застави.

Як же здійснюється оцінка застави банком?

По-перше, встановлюється предмет застави, і право власності позичальника, достовірність та повнота документів, які вимагаються для оформлення даної форми застави.

По-друге, необхідно підтвердження, що застава не є власністю держави і, згідно діючого законодавства, може бути предметом застави.

Потім здійснюється візит до місця знаходження предмета застави, якщо це – нерухомість, транспортні засоби або інший фізичний об'єкт.

Також необхідно отримати доказ від позичальника, що предмет що предмет застави не використовується в якості застави для іншої сторони, і, нарешті, встановити ринкову або ліквідаційну вартість наданої застави.

Такий аналіз наданої застави, як правило, виконується працівниками кредитного відділу, які надають результати свого аналізу й візиту до місця предмету застави у вигляді "Акта оцінки нерухомості", який є кінцевим етапом експертної оцінки. Після чого укладається договір застави в письмовій формі, який повинен бути завірений нотаріусом у випадках, передбачених законодавством України.

Loading...

 
 

Цікаве