WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Кредит та форми його забезпечення - Курсова робота

Кредит та форми його забезпечення - Курсова робота

  • правом власності;

  • правом повного господарювання;

  • правом оперативного управління.

Що стосується власника майна, то по відношенню до нього сумнівів і питань не виникає: він може передавати в заставу будь-яке майно, якщо воно взагалі може бути предметом застави. А ось по відношенню до підприємств, створених власниками, які мають на майно повне право господарського ведення, і у відношенні створених власниками установ, які мають право оперативного управління, відповідь на питання значно складніша. Щоб відповісти на нього, необхідно знати, які види майна можливо передавати в заставу і в якій мірі підприємство й установа взмозі розпоряджатися ним. У відповідності до Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути речі, цінні папери, інше майно і майнові права.

Надане підприємству право повного господарського ведення дає йому змогу володіти, користуватися в розпоряджатися майном у тому ж обсязі, що і власнику, якщо законом або власником в установчих документах не передбачено інше. Виходячи з цього, підприємство може передавати в заставу будь-яке майно, якщо на нього не встановлено обмежень на його відчуження. Тому, переш ніж приймати майно в заставу у підприємства, необхідно добре проаналізувати його установчі документи, перевірити чи немає в них заборон і обмежень на розпорядження майном. До речі, таким обмеженням може бути пряма заборона на заставу майна в цілому або окремих його частин.

У договорі застави повинно бути зазначено:

  • найменування (прізвище, ім'я та по-батькові) сторін;

  • місцезнаходження (місце проживання) сторін;

  • суть забезпеченою заставою вимоги;

  • розмір застави;

  • строк виконання зобов'язання;

  • опис і оцінка майна;

  • місцезнаходження майна;

  • будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї зі сторін повинна бути досягнута угода.

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадку, коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об'єкти, товари в обороті або переробці, договір застави повинен бути нотаріально засвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріальне посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Для деяких видів майна, які передаються в заставу, встановлена обов'язкова державна реєстрація застави. Це означає, що після того, як договір застави підписаний сторонами, а в необхідних випадках нотаріально засвідчений, необхідно у відповідному державному органі зареєструвати заставу. Договір вважається заключенй тільки після реєстрації. Які предмети застави належать обов'язковій реєстрації? Ті, у відношенні яких установлена обов'язкова державна реєстрація. Це, перш за все підприємства, реєстрація яких здійснюється в місцевих органах влади; далі, автомобільний транспорт, який реєструється в органах внутрішніх справ; маломірні річкові судна, які реєструються в інспекціях; вогнепальна зброя, яка реєструється в органах внутрішніх справ і т. д. Словом, застава всіх об'єктів,які підлягають державній реєстрації, також повинні бути зареєстровані у тому органі, який здійснює реєстрацію відповідних об'єктів.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавство України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення, також може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладання договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Предметом застави не можуть бути національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.

Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації.

Такі загальні положення про заставу в рівній мірі відносяться до всіх видів застави. Але є особливості правового регулювання окремих видів майна, на яких необхідно зупинитися.

Почнемо з характеристики видів застави. Вирізняють два види застави:

І. При якому предмет застави може залишатися у заставодавця.

ІІ. При якому предмет застави передається в розпорядження, в володіння заставодержателю (такий вид застави називається закладом).

Найбільше поширення має перший вид застави.

При заставі, коли вона залишається у заставодавця останній може:

  • володіти й користуватися предметом застави у відповідності з його призначенням, тобто продовжувати вести підприємницьку діяльність, використовуючи заставлене майно;

  • розпоряджатися предметом застави шляхом його відчуження з переводом на покупця боргу по зобов'язанню, забезпеченому заставою.

    Також спільними для всіх різновидів такої застави являються деякі обов'язки заставодавця. Він зобов'язаний, по-перше, застрахувати за свій рахунок предмет застави на його повну вартість. Мета обов'язку страхування заключається в тому, щоб кредитор у випадку зникнення або псування предмета застави матиме можливість задовольнити свої вимоги з вартості страхового відшкодування. Інший обов'язок заставодавця – прийняти міри, необхідні для збереження предмета застави, збереження його вартості.

    При цьому виді застави у заставодержателя виникають специфічні права. Він має право перевірити наявність і стан предмету застави, умови його зберігання й використання. Він вправі вимагати від будь-якої особи зупинення посягання на предмет застави, які загрожують його втратою або пошкодженням. Якщо предмет застави був утрачений і заставодавець не замінив його іншим, рівним по вартості, то заставодержатель вправі вимагати дострокового погашення забезпеченого заставою зобов'язання.

    Другий вид застави – застава, предмет якої передається заставодержателю або інакше, який називається закладом, є таким видом застави, якому в банківській діяльності надають найбільшу перевагу, особливо, якщо в якості предмета застави пропонується майно, яке не є нерухомістю, або майно, передача якого в заставу не вимагає державної реєстрації у відповідності із Законом "Про заставу". Це пояснюється тим, що при передачі майна у власність заставодержателю (банку) останній може здійснювати найбільш активний контроль за станом даного майна.

    Використання застави у практиці організації кредитних відносин визначає наявність спеціального механізму його застосування. Розрізняють декілька видів застави в залежності від об'єкта застави:

  • Застава майна клієнта.

    Застава товарно-матеріальних цінностей.

    Застава товарів в обороті та переробці.

    Застава дебіторських рахунків.

    Застава цінних паперів.

    Застава векселів.

    Іпотека (застава нерухомості).

    Змішана застава.

  • Застава прав.

    Як вже розповідалося, предметом застави може виступати будь-яка річ або інше майно, яке належить позичальнику, на яке у відповідності із законодавством України може бути звернено стягнення. В той же час це майно для віднесення його до об'єкту застави повинно відповідати двом критеріям: прийнятності й достатності. Указані критерії знаходять різне відображення по відношенню до різних видів майна. Прийнятність товарно-матеріальних цінностей для застави визначається двома моментами:

    • якістю цілей;

    • можливістю кредитора здійснювати контроль за їх збереженням.

    Критеріями якості товарно-матеріальних цінностей є: швидкість реалізації, відносна стабільність цін, можливість страхування, довгостроковість збереження. Таму продукти, які швидко псуються, як правило, не використовуються для застави. Важливо не тільки визначити критерій якості, вибрати у відповідності з ним цінності, але і забезпечити їх схоронність. Тільки в цьому випадку застава цінностей може бути гарантією поверненості кредиту. В цьому випадку найбільш надійним способом забезпечення схоронності заставлених цінностей виступає передача їх кредитору, тобто банку. В даному випадку позичальник залишається власником заставленого майна, з опосередкованим володінням. Він не може розпоряджатися й використовувати заставлені цінності. Указаний вид застави передається у володіння заставодержателя і знаходиться в нього. Він може залишатися у заставодавця, але під замком заставодержателя, або заставодержатель накладе на нього свою печатку або поставить інші знаки, які свідчать про те, що річ знаходиться в заставі. Оскільки предмет застави вилучається з господарського обороту заставодавця, він не має можливості використовувати його. Але кредитор набуває при закладі право використання заставленого майна. Одночасно до нього переходить обов'язок належним чином утримувати й зберігати предмет застави, нести відповідальність за втрату та псування.

  • Loading...

     
     

    Цікаве