WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Кредит та форми його забезпечення - Курсова робота

Кредит та форми його забезпечення - Курсова робота

Основна маса кредитів наддається під забезпечення, незабезпеченими (бланковими) кредитами користуються клієнти з високими прибутками, ліквідні, із прекрасною репутацією. Однак банки не надають клієнту кредит, якщо не будуть упевнені в джерелах погашення.

До матеріального забезпечення банки висувають такі вимоги: можливість оцінки забезпечення; високоліквідність; наявність постійної чи колективної вартості; невелика затратність банків за зберігання чи реалізацію майна.

Кредит вважається матеріально забезпеченим, якщо надано позичальником договір застави рухомого чи нерухомого майна, майнових цінностей, цінних паперів тощо.

Згідно із Законом України "Про заставу", застава – це спосіб забезпечення будь-якого зобов'язання. Кредитор, який приймає заставу, має право при невиконанні боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати компенсацію з вартості заставного майна шляхом його реалізації. Предметом застави можуть бути товарно-матеріальні цінності, цінні папери, готова продукція, сировина, прибутки майбутніх періодів, майнові права тощо. Предмет застави повинен відповідати двом вимогам: приналежності й достатності. Приналежність предметів застави визначається якістю і можливістю кредитора здійснювати контроль за їх збереженням.

Угода про заставу між банками і позичальником містить: суть збереження, розмір застави, строки виконання зобов'язання, опис і вартість заставленого майна, його місцезнаходження, зобов'язання й страхування майна, інші умови. Угода скріпляється підписами і гербовими печатками обох сторін. Якщо предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, земля, договір застави (іпотека) повинен бути нотаріально завірений і накладена заборона на відчуження іпотеки. В усіх випадках заставодавці зобов'язані вести Книгу запису застав відповідного зразка, що затверджена КМУ [8,с. 14]. Перед укладанням договору застави, банк повинен пересвідчитись документально (в окремих випадках перевірити на місті) щодо наявності майна, місцезнаходження та умови його зберігання, реальності реалізації, інше.

Прибутки майбутніх періодів (майбутній врожай, тощо) як предмет застави повинні бути обов'язково застраховані і у випадку загибелі предмету застави банк одержав страхове відшкодування.

Гарантія як спосіб забезпечення кредиту – це зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника при настанні гарантійного випадку (гарантійний випадок виникає тоді, коли позичальник сам не може погасити заборгованість і відсотки за кредит). Якщо гарантія дається кредитною юридичною особою, то вона оформляється у вигляді гарантійного листа, де вказується:

  • назва організації-гаранта та організації позичальника;

  • назва банку-кредитора;

  • розмір, термін, призначення та відсоткова ставка за користування кредитом;

  • номер рахунку організації-гаранта й банк, місцезнаходження цього рахунку.

Гарантійний лист підписується керівниками організації-гаранта, скріплюється черговою печаткою й оформляється в трьох примірниках: в банк гаранту (перший); в банк кредитора; залишається у гаранта. Банк, що обслуговує гаранта, оформляє відмітку про прийом гарантійного листа і зобов'язується з рахунку гаранта списати в порядку встановленої черговості платежів відповідну суму боргу й відсотки за нею. Кредитування позичальника, забезпечення гарантією, здійснюється після того, як банк-кредитор одержить гарантійний лист із відповідною відміткою банку-гаранта. Поручительство третьої особи оформляється як договір поруки між банком-кредитором та поручителем і містить відповідальність поручителя за виконання на певну суму зобов'язань позичальника. Банк-кредитор перед укладанням договору поруки чи прийняття гарантії ретельно аналізує фінансовий стан і платоспроможність поручителя чи гаранта на основі документів що надані банку-кредитору, а також довідкових чи архівних даних [5,с. 321]. Перехід до ринкової економіки в Україні створив реальні передумови для організації нової сучасної системи страхування. В останні роки відбулися серйозні зміни в підході держави до розвитку страхової справи в Україні. У відповідності з діючим законодавством в Україні розвиваються два основні напрями добровільного страхування: особисте і майнове. Страхування відповідальності за непогашення кредитів розглядається як різновид добровільного страхування відповідальності. Страхування відповідальності за непогашення кредиторами розглядається як взаємокорисна угода для всіх учасників та, частково підприємство-кредитор гарантується від утрати ділової репутації через несвоєчасне погашення кредиту. Банк одержує високі гарантії поверненості кредиту, хоча і не є простим учасником страхової угоди. Страхова компанія одержує винагороду за свої послуги у вигляді страхового платежу.

На завершальному етапі ведуться переговори з клієнтом при умові кредитної угоди. Пропозиції кредитного інвестора банку можуть зовсім не співпадати з умовами кредиту, що містились у заяві клієнта, тому необхідно вишукувати компромісне рішення. На кредитній раді кредитний інспектор аргументує корисність і прибутковість угоди. Рішення про видачу конкретного кредиту оформляється протоколом Кредитної Ради (Комітету).

2. Характеристика основних способів забезпечення

повноти та своєчасності повернення позик.

  • Застава, її суть та види.

    Застава майна клієнта є одним із поширених видів забезпечення поверненості банківського кредиту. Застава майна витікає з заставного зобов'язання, яке наддається позичальником кредитору і підтверджує право останнього, при нездійсненні платіжного зобов'язання, одержати переважне задоволення претензій з вартості заставленого майна. Для реалізації цього права кредитору не потрібно порушувати по відношенню до позичальника судового позову.

    Сама по собі застава майна (рухомого й нерухомого) означає, що кредитор-заставодержатель має право реалізувати це майно, якщо забезпечене заставою зобов'язання не буде виконане. В силу застави кредитор має право у випадку невиконання боржником-заставодавцем, забезпеченого заставою зобов'язання, отримати задоволення з вартості заставного майна переважно перед іншими кредиторами. Застава повинна забезпечити не тільки повернення кредиту, але і сплату відповідних процентів і неустойок по договору, передбачених у випадку його невиконання. Крім цього, необхідно врахувати, що ринкова вартість заставного майна може знизитись. Виходячи з цього, в усіх випадках вартість застави повинна бути вище розміру кредиту.

    Майно та інші форми забезпечення зобов'язання позичальника перед банком повинні задовольняти наступні вимоги:

    • Висока ліквідність. Під ліквідністю активів (товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів, фінансових вимог до третіх осіб і інше) розуміється здатність активів до конвертації у готівкові гроші.

    • Здатність до тривалого збереження (як мінімум, на протязі строку погашення кредиту).

    • Стабільність цін на заставлене майно.

    • Низькі витрати по збереженню й реалізації застави.

    • Обов'язкове страхування застави.

    У залежності від того, наскільки заставлене майно відповідає даним вимогам, визначається обсяг позички, яку надає банк [10,с. 52].

    Застава виникає в силу договору, або в силу закону. Найбільше поширення має застава в силу договору, коли боржник добровільно віддає майно в заставу, укладаючи при цьому договір із кредитором. Яким же повинен бути договір застави? Перш за все слід відмітити, що договір може бути укладений окремо від того зобов'язання, яке забезпечується заставою, тобто складається окремий договір застави. Але умова про заставу може бути включена і в текст основного договору. Розв'язання цього питання визначається згодою сторін. Але якщо застава вноситься не боржником по договору, а третьою особою, то укладання окремого договору обов'язкове.

    Заставодавцем при заставі майна може бути йог власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, які передбачені законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

    Але постає таке питання, а яке ж майно заставодавець має право відчужувати? Це питання неоднозначне і не просте, воно залежить від того, якими правами на майно володіє заставодавець:

  • Loading...

     
     

    Цікаве