WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Грошово-кредитна система України - Курсова робота

Грошово-кредитна система України - Курсова робота

3. КРЕДИТНИЙ ПРОЦЕС, ЙОГО СТАДІЇ І ПРИНЦИПИ

Отже, ми підійшли до розгляду найважливішого елементу банківської практики — процесу кредитування, від якого у великій мірі залежить стабільність, прибутковість і репутація сучасного комерційного банку.

Процес кредитування, або кредитний процес складається із декількох стадій (див. схем 1) і багатьма факторам, включаючи стратегію і тактику банку, його кредитну політику, кваліфікацію працівників, розмір Статутного фонду і власних коштів та ін.

Р

Організація кредитного процесу

Використання позики

Повернення позики

Надання позики

РАРР

Схема 1. Стадії кредитного процесу.

Кожна з цих стадій окремо забезпечує вирішення конкретних задач, а в сукупності вони направлені на досягнення мети банківського кредитування — отримання банківського прибутку1.

На першому етапі здійснюється аналіз та попередній відбір найбільш вигідних заяв та можливих форм кредитування.

Надання позики заключається у видачі кредитних грошей, які гарантують платежі підприємств і прискорення безготівкових розрахунків по поставках товарно-матеріальних цінностей, виконаних роботах та наданих послугах. Зобов'язання банку полягає в тому, щоб у повній мірі задовольнити потребу підприємств в позичкових коштах, адже від цього залежить стан платіжної дисципліни всього народного господарства.

Використання позики означає направлення банківських засобів на здійснення платежів по зобов'язаннях фінансово-господарської діяльності підприємств. Ця стадія процесу кредитування служить для підтримки платіжної дисципліни на рівні взаємного довір'я між господарськими структурами. Найважливіша умова використання позики — ефективність операції, яка кредитується, що забезпечує поступлення грошової виручки і прибутку у сумі, яка гарантує погашення боргу банку і сплати процентів.

Повернення позики означає зворотній рух позичених коштів, а також процентів від боржника назад у банк. Повернення позики має виняткове значення для кредиту як самостійної економічної категорії товарного виробництва ринкової економіки, тому що, коли позичка не повертається, то кредит втрачає свою економічну суть і залежно від конкретних обставин він перетворюється у дарунок, субсидію, тощо1, тобто замість кредитних відносин мають місце фінансові. Отже, і на цій останній стадії кредит зберігає свій запозичений характер і відновлює портфель ресурсів банку для надання нових позик.

Процес кредитування вимагає від підприємств і банків дотримання основних умов видачі, використання та повернення грошових засобів. Ці умови називаються принципами кредитування і обумовлені суттю і функціями кредиту як самостійної економічної категорії.

Згідно ст. 9 Положення НБУ "Про кредитування" №246 основними принципами кредитування є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість.

В економічній літературі окрім вищезгаданих принципів згадуються ще й такі: надання засобів у відповідності з програмами економічного розвитку; видача в міру виконання господарських заходів; диференціація та опосередкування платіжного обороту. Розглянемо ці принципи більш детально.

Принцип забезпеченості означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від повернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Це досягається за рахунок: застави позичальником майна, майнових прав, ЦП на яке банком у відповідності з діючими законодавством може бути обернене стягнення; гарантії третьої особи; нарахування пені; договору страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту чи забезпечення в інших формах, що прийняті в банківській практиці. Майно і інші форми забезпечення зобов'язання позичальника перед банком повинні відповідати таким вимогам:

  • висока ліквідність;

  • здатність до довгого зберігання;

  • стабільність цін на заставне майно;

  • низькі витрати по зберіганню і реалізації майна.

В залежності від того наскільки заставлене майно відповідає даним вимогам, визначається розмір кредиту, який, як правило, не перевищує ринкову вартість заставленого майна. Перевищення ціни застави над сумою кредиту служить для компенсації ризику втрати внаслідок зміни цін на заставлене майно.

Поверененість кредитузумовлена тим, що банки мобілізують для кредитування тимчасово вільні грошові кошти підприємств, організацій, населення. Ці засоби не належать банку і в кінцевому результаті використовуються по своєму виробничому призначенню. Головна особливість цих засобів полягає у тому, що по першій ж вимозі власника вони повинні бути повернені в його господарський оборот (крім строкових та цільових вкладів). Використання банками коштів, що їм не належать, змушує їх до дуже обережного кредитування своїх клієнтів. Цим пояснюється підвищений інтерес банків до ліквідності своїх клієнтів і відбору тих з них, які постійно мають залишки коштів на своїх банківських рахунках.

Платність кредиту означає перерахування певної суми коштів за користування позиченим капіталом. Подібно до кредиту процент є самостійною економічною категорією, що відображає відношення попиту і пропозиції на грошовий товар на ринку позичкового капіталу. В умовах ринку процент відображає споживчу вартість позичкового капіталу і виступає частиною додаткової вартості, яку виплачує позичальник власнику цього капіталу. У зв'язку з цим норма проценту регулюється в основному співвідношенням попиту та пропозиції на позичковий капітал. Однак на рівень процентної ставки впливає і багато інших факторів (див. схему 2).

Необхідність проценту зумовлена підприємницьким статусом банків, що знаходяться на комерційному розрахунку, адже найважливіший принцип комерційного розрахунку — самофінансування підприємницької діяльності — повністю стосується будь-якого банку.

Платність кредиту стимулює фінансово-господарську діяльність позичальника. Вона ж примушує його з найбільшим ефектом використовувати позичені кошти для збільшення виробництва і реалізації товарів і звести до мінімуму плату за кредит.

Процентні ставки по позикам комерційним банкам можуть бути твердими (фіксованими) та плаваючими (змінними). Тверда ставка встановлюється незмінною протягом всього строку користування кредитом. Зараз комерційні банки віддають перевагу змінним процентним ставкам, які дають змогу застрахуватися від непередбачуваних обставин. Поряд з поцентною ставкою деякі банки можуть встановлювати і комісійну винагороду, яка сплачується в залежності від об'єму робіт, що пов'язані з наданням кредиту.

Рівень процентної ставки

Строк позики

Ризик

Облікова ставка НБУ

Рівень інфляції

Попит на позики

Розмір позики

Витрати на формування позичкового капіталу

Характер забезпечення

Зміст операції, що кредитується

Витрати на оформлення кредиту і контроль

Характер відносин між банком і позичальником

Процентні стави конкурентів

Необхідність отримання прибутку від кредитних операцій

Норма прибутку від інших операцій

Схема 2: Фактори, які впливають на рівень процентної ставки

Необхідно додати, міжгалузевої конкурентності банківський прибуток, що залежить і від процентноїх ставки по кредитам, не може суттєво відрізнітися від прибутку функціонуючих підприємств. Механізм вирівнювання прибутку служить для переливу капіталу з однієї сфери діяльності в іншу в залежності від попиту на товари, роботи, послуги і грошові кошти.

Принцип строковості зумовлений тим, що банки не можуть видавати кредити у безстроковому порядку; це пов'язано з тим, що більша частина банківського капіталу не є власністю банку. Таким чином банківські кредити видаються на певний визначений термін, по закінченню якого мусять бути повернені. Строк участі банківських позик в обороті капіталу залежить від швидкості його руху в окремих галузях н/г. Так, граничний строк кредитування на поповнення оборотного капіталу не повинен перевищувати 12 місяців, тобто використовуються короткотермінові кредити, а для формування основного капіталу (кредити переоснащення і розширення діючих підприємств, для будівництва нових підприємств і т.п.) строк становить вже понад 1 рік, тобто використовуються середньо та довгострокові кредити. Найбільш довгі строки кредитування характерні для підприємств машинобудування і металопереробки з довгим процесом виробництва. Довгі строки кредитування характерні і для підприємств, що переробляють с/г сировину, оскільки вони створюють виробничі запаси для безперервної роботи до врожаю майбутнього року.

Loading...

 
 

Цікаве