WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Грошово-кредитна полiтика та роль Нацiонального банку - Курсова робота

Грошово-кредитна полiтика та роль Нацiонального банку - Курсова робота

Як передбачено статтею 100 Конституції України та статтею 99 Закону "Про Національний банк України", головною метою НБУ є досягнення та підтримання стабільності національної валюти шляхом створення відповідних умов для функціонування грошового, кредитного та валютного ринків на принципах ринкової економіки. Прагнучи до цієї мети, Національний банк плідно співпрацює з економічними та фінансовими відомствами Кабінету Міністрів, відповідальними за прогнозування соціально-економічного розвитку та державного бюджету України.(13;с2)

Аналізуючи стан грошово-кредитної політики в Україні в 2000році, можна сказати, що основою для розробки грошово-кредитної політики став прогноз програми Кабінету Міністрів на 2000 рік, яким, зокрема, передбачено:

зростання реального валового внутрішнього продукту на 1% (загальний обсяг ВВП у поточних цінах до кінця року має становити 150.8 млрд. грн.);

державний бюджет за доходами — 33.4 млрд. грн., за видатками — 33.4 млрд. грн.;

рівень інфляції — у межах 18.5% (щодо зростання індексу споживчих цін, а щодо оптових цін виробників — у межах 17.1%).

Врахувавши цей прогноз, на 2000 рік визначені відповідні показники та цілі грошово-кредитної політики:

1. Національний банк України вважає виправданим подальше проведення грошово-кредитної політики, адекватної економічному і фінансовому стану держави на нинішньому етапі розвитку. Рівень монетаризації економіки й надалі має відображати реальний обсяг валово- . го внутрішнього продукту, динаміку цін, обсяг інвестицій у національну економіку. Для цього Національний банк повинен оперативно реагувати на будь-які ознаки стабільного зростання темпів розвитку економіки і забезпечувати цей поступ своїми антиінфляційними інструментами регулювання грошово-кредитної політики.

Монетарною програмою на 2000 рік передбачено:

зростання обсягу грошової маси на 4.3 млрд. грн. (на 20—22%) та її збільшення на кінець року до 26.4 млрд. грн. (виходячи із номінального .ВВП у сумі 150.8 млрд. грн., швидкості грошового обігу— 6.2 разана рік, грошового мультиплікатора— 1.9);

зростання монетарної бази на 16% і її збільшення на кінець року до 13.9 млрд. грн.;

реальне зростання кредитування національної економіки на 10% і збільшення на -кінець року загального обсягу цих кредитів до 17 млрд. грн.

2. Національний банк України не братиме участі на первинному ринку державних цінних паперів, пов'язаної з фінансуванням видатків бюджетів усіх рівнів.

Передбачено здійснити заходи щодо врегулювання на законодавчому рівні реструктуризації кредитів, наданих на покриття дефіциту державного бюджету в 1992—1996 роках у сумі 3.4 млрд. гривень та 1.1 млн. доларів США.

Рефінансування комерційних банків у 2000 році здійснюватиметься на основі позитивних облікової та ломбардної ставок без будь-яких пільг. Пільги за кредитами конкретним суб'єктам економіки можуть бути надані лише за рахунок коштів тих органів, які прийматимуть рішення про їх надання. Рефінансування здійснюватиметься під заставу державних цінних паперів за внутрішніми та зовнішніми запозиченнями, під заставу

комерційних і казначейських векселів. Передбачається також проведення операцій на вторинному ринку державних цінних паперів.

Національний банк України всебічно сприятиме відновленню первинного та вторинного ринків державних цінних паперів. Зокрема рекомендуватиме Кабінету Міністрів України усувати будь-які податкові перепони для проведення операцій із купівлі-продажу державних цінних паперів, що сприятиме відновленню функціонування вторинного ринку державних цінних паперів.

Протягом 2000 року та на майбутнє передбачаються активніші дії щодо створення і підтримання сприятливих умов для довготермінового кредитування та інвестування в економіку вітчизняного й іноземного капіталу.

Особлива увага приділятиметься використанню довготермінових кредитів, які надаватимуться Україні Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку з метою підтримки підприємництва і пріоритетних державних програм.

Валютний сегмент грошово-кредитного ринку впродовж 2000 року базуватиметься на засадах режиму плаваючого обмінного курсу гривні. Офіційне котирування курсу гривні щодо валют інших держав передбачається здійснювати на основі пропозиції і попиту на валютному ринку, прогнозу торговельного та платіжного балансів.(9;с.478)

Національний банк України втручатиметься у формування валютного ринку в разі потреби попередження чи стримування різких коливань валютного курсу, а також з огляду на стан платіжного балансу (зокрема, з метою підтримки експортного потенціалу та внутрішнього товарного ринку України).

Серед пріоритетних завдань НБУ у сфері валютної політики — створення необхідного обсягу валютних резервів (у розмірі близько трьох місяців імпорту) та забезпечення своєчасного і повного погашення зобов'язань перед міжнародними фінансовими органами. Вживатимуться заходи щодо зміцнення надійності банків, зменшення ризику їх банкрутства.

Досягнути поставлених макроекономічних і монетарних цілей можна за умови прискорення процесів структурних реформ національної економіки, .зміцнення фінансової дисципліни та посилення відповідальності суб'єктів економіки за виконання своїх зобов'язань.

Розроблені НБУ "Основні засади грошово-кредитної політики на 2000 рік, є складовою частиною загальноекономічної політики України, зорієнтовані на реалізацію її основних цілей і завдань та спрямовані на забезпечення стабільності національної валюти, стабільності цін і підвищення ефективності функціонування банківської системи.

Грошово-кредитна політика України постійно спрямована на забезпечення стабільності національної валюти.

Проведення грошово-кредитної політики у 2000 році передбачає збереження основних принципів і механізмів її здійснення, спрямування їх на закріплення досягнутих результатів щодо стабілізації внутрішніх цін та відповідної стабільності грошово-кредитного ринку і банківської системи вцілому. Розроблена монетарна програма передбачає збільшення монетарної бази — первинної емісії Національного банку України різними каналами (валютний, фондовий ринки, рефінансування комерційних банків)—до 15—17%.

Національний банк України, як агент уряду та Верховної Ради у 2000-2001 роках обсяг передбаченої первинної емісії планує спрямувати:

89%— на інтервенції на валютному ринку;

11%— на рефінансування комерційних банків.

При цьому обсяги спрямування коштів у банківську систему здійснюватимуться і шляхом проведення операцій на вторинному ринку державних цінних паперів. Структура спрямування первинної емісії протягом року може змінюватися залежно від розвитку економічних процесів у державі та стану грошово-кредитного ринку.

Політика курсоутворення повинна бути гнучкою, тобто враховувати стан економічної кон'юнктури ринку та виконання державного бюджету, зокрема виконання Національним банком своїх зобов'язань і досягнення цілей грошово-кредитної політики у 2000 році.

У 2000 році найприйнятнішою для України буде політика плаваючого курсу.

Відповідно до зазначених макроекономічних та монетарних параметрів за прогнозом мають збільшитися обсяги кредитування банківською системою суб'єктів господарювання різних форм власності до 10%, що сприятиме підтримці програм із відновлення виробництва, економічної активності без ризику для стабільності гривні та провокування зростання темпів інфляції.

Національний банк України підтримуватиме економічну політику уряду за умови, що вона не загрожуватиме забезпеченню стабільності національної валюти.

Основні засади грошово-кредитної політики на 2000 рік Національний банк передбачає здійснювати шляхом регулювання грошово-кредитного ринку за допомогою відповідних інструментів, які сприятимуть досягненню економічної та фінансової стабільності, підвищенню рівня соціального розвитку і не розкручуватимуть інфляційну спіраль, а саме:

здійснення контролю за обсягами грошової маси, встановлення межі зростання "широких грошей" на 20—22%, що відповідатиме реальному зростанню ВВП і помірному темпу інфляції;

збільшення валютних резервів з метою підвищення купівельної спроможності національної валюти до рівня, який давав би змогу збалансувати інтереси суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі державні;


 
 

Цікаве

Загрузка...