WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Грошово-кредитна полiтика та роль Нацiонального банку - Курсова робота

Грошово-кредитна полiтика та роль Нацiонального банку - Курсова робота

Становлення власної грошової системи в Україні проходило у надзвичайно складних умовах розриву традиційних економічних зв'язків, глибокої фінансової кризи, зростання інфляційних процесів, прогресуючого спаду виробництва

Зважаючи на це, національну валюту впроваджували поетапно. Першим кроком було введення у січні 1992 року в готівковий обіг тимчасових національних грошей — українського карбованця (купонів багаторазового використання). У результаті Україна вийшла з кола країн, які використовували рубель як грошову одиницю, і заклала вагомі правові основи для створення власної грошової системи.

З уведенням карбованця Національний банк одразу започаткував курсоутворення, запровадив національну платіжну систему, створив механізм міждержавних розрахунків, почав формувати валютно-фінансовий ринок, постійно його лібералізуючи; було вилучено із готівкового обігу іноземну валюту, започатковано золотовалютний резерв.

Поступово український карбованець, незважаючи на тимчасовий статус, набув усіх ознак звичайної грошової одинці, хоча водночас він увібрав увесь негатив економічних проблем перехідного періоду:

зростання дефіциту бюджету, гіперінфляцію, знецінення національної валюти.

З метою подолання високої інфляції Президент, уряд та .Національний банк України з жовтня 1994 року запроваджують програму антиінфляційних заходів. У 1995 році — першій половині 1996 року вона

12

забезпечила посилення стабілізаційних процесів в економіці і фінансах. Суттєво уповільнилися інфляційні процеси (темпи інфляції зменшилися з 10256% у 1993 р. до 252% у 1995 р.), які в 1996 році набули стабільного характеру. Так, у червні — липні 1996 р. щомісячні темпи інфляції знизилися до 0.1 відсотка.

Стабілізаційні заходи позитивно вплинули на сповільнення темпів спаду обсягів валового внутрішнього продукту і промислового виробництва — відповідно, з 23% та 27.3% у 1994-му до 10% та 5.1% в 1996 році. Поступово зміцнювався курс національної валюти. Починаючи з березня 1996 року вперше намітилася тенденція до зростання курсу українського карбованця щодо іноземних валют, поліпшилися результати зовнішньоекономічної діяльності. Поліпшення макроекономічної ситуації в Україні створило необхідні умови для проведення у вересні 1996 року грошової реформи та запровадження гривні. (18; с.8-14)

Основними цілями грошової реформи були'.

заміна тимчасової грошової одиниці — українського карбованця — на повноцінну національну валюту-гривню;

зміна масштабу цін;

оздоровлення і впорядкування грошового обігу, подолання катастрофічних соціально-економічних наслідків знецінення грошей;

створення стабільної грошової системи та перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку, передусім за рахунок зростання нагромаджень та інвестицій у виробництво, структурної перебудови економіки, розвитку зовнішньоекономічних зв 'язків.

Вибір прозорого варіанту й безконфіскаційного виду грошової реформи зумовлений:

необхідністю забезпечення довіри населення до нової національної валюти, а відтак і до політики уряду та економічних, реформ, які він проводить;

прагненням не допустити інфляційного сплеску і порушення стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення;

прагненням не допустити поширення спекулятивних операцій під час обміну карбованців на гривню;

прагненням створити прийнятий соціальний клімат, не допустити психологічної і соціальної напруги в суспільстві у зв'язку з грошовою реформою.

Грошова реформа в Україні проводилась з 2 по 16 вересня 1996р. (Дод. №2, 3) Вона сприяла закріпленню фінансової стабільності,

13

прискоренню розрахунків, залученню готівки до банківської системи, . забезпеченню стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют.

Важливим позитивним результатом реформи є те, що вдалося утримати стабільність на грошовому, споживчому та валютному ринках. Темпи інфляції до кінця 1996 року постійно знижувались - із 2,0% у вересні до 0,9% в грудні. Курс гривні щодо іноземних валют був стабільний - на рівні, який склався напередодні реформи: 176грн. за 100 доларів США. Отже. введення повноцінної національної валюти — гривні — забезпечило умови для прискорення подальшого реформування економіки.

Грошова реформа в Україні — це надзвичайна подія для нашої країни, в результаті якої вона набула одного з невід'ємних атрибутів державності.

Такий масштабний захід - повна заміна в готівковому обігу за короткий термін (два тижні) грошових знаків, зміна масштабу цін і переведення всієї грошової системи, в тому числі безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю — гривню — в історії України проводився вперше.

Необхідною умовою макроекономічної є фінансова стабілізація, забезпечення якої у свою чергу є основною метою центрального банку держави. Грошово-кредитна політика НБУ після реформи була спрямована на подальше зміцнення стабільності національної грошової одиниці — гривні, підтримку й прискорення ринкових перетворень в економіці, підвищення ефективності функціонування банківської системи та вдосконалення управління грошово-кредитним і валютним ринками.

Зокрема, це заходи, спрямовані на зміну рівня оподаткування, структури бюджетних видатків тощо. Проте такий підхід надто широкий і не дає можливості виявити специфіку грошово-кредитної політики та використати властиві їй механізми з найбільшим ефектом. У такому розумінні вона перетворюється лише в понятійне явище. (8;с24)

2. АНАЛІЗ СТАНУ ГРОШОВО - КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки — міністерство фінансів, міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Органи виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які слугують орієнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір

14

бюджетного дефіциту, платіжний та торговий баланси, рівень зайнятості та ін.)(Дод.4)

Верховна Рада, крім того, регулярно заслуховує доповіді Голови НБУ та одержує інформацію банку про стан грошово-кредитного ринку в Україні.

Проте вирішальна роль у розробленні та реалізації монетарної політики належить Національному банку, оскільки він несе відповідальність перед суспільством за стан монетарної сфери. Як передбачено Конституцією України (ст. 100), Рада НБУ самостійно розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. (Дод.5)

Для монетарної політики в ринковій економіці важливе значення має усвідомлення завдань, які ставляться монетарними владними структурами і вирішуються монетарними методами. Ці завдання прийнято називати цілями монетарної політики. Вони поділяються на три групи;

стратегічні, проміжні і тактичні.

Стратегічними звичайно є цілі, що визначені як ключові в загальноекономічній політиці держави. Ними можуть бути зростання виробництва, зростання зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу.

Про важливість правильного узгодження стратегічних цілей красномовно свідчить досвід України. У 1991—1993 рр. пріоритетними цілями загальноекономічної політики, в тому числі монетарної, визнавалося стримування темпів падіння виробництва, їй була підпорядкована і монетарна політика НБУ, що перетворилася в політику емісійного підтримання економіки. Неминучим наслідком стала гіперінфляція, рівень якоїдосяг апогею в 1993 р.

Loading...

 
 

Цікаве