WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Грошово-кредитна полiтика та роль Нацiонального банку - Курсова робота

Грошово-кредитна полiтика та роль Нацiонального банку - Курсова робота

Штраф сплачується у валюті України за обмінним курсом НБУ на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства.

5. Порушення порядку організації розрахунків в іноземній валюті між резидентами та нерезидентами, тобто використання в межах

торговельного обороту іноземної валюти як засобу платежу без участі уповноважених банків та отримання індивідуальної ліцензії НБУ, тягне за собою штраф, що обчислюється в порядку, зазначеному у п. 1.

6. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою штраф у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян України.

7. Ухилення резидентів від установленого порядку декларування валютних цінностей та іншого майна, які перебувають за межами України, тягне за собою штраф:

за порушення термінів декларування — у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен день порушення;

за порушення порядку декларування — у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян акції застосовуються Національним банком України або його регіональними управліннями на місцях.

Важливою функцією держави є регулювання та нагляд за діяльністю банків з метою забезпечення стабільності банківської системи.

Терміни "регулювання банківської діяльності" та "нагляд за діяльністю банків" цілком слушно часто вживають поруч, тому що вони характеризують взаємозв'язані та взаємодоповнювальні види діяльності.

Під регулюванням банківської діяльності розуміють насамперед створення відповідної правової бази.

По-перше, це розроблення та ухвалення законів, що регламентують діяльність банків.

По-друге, це ухвалення відповідними установами, уповноваженими державою, положень, що регламентують функціонування банків, у вигляді нормативних актів, інструкцій, директив. Вони базуються на чинному законодавстві і конкретизують, роз'яснюють основні положення законів. Законодавчі і нормативні положення визначають такі межі поведінки банків, які сприяють надійному та ефективному функціонуванню банківської системи.

Під банківським наглядом розуміють насамперед моніторинг процесів, що мають місце у банківській сфері на різних стадіях функціонування банків, а саме:

створення нових банків та їхніх установ;

діяльності банків;

реорганізації та ліквідації банків.

Регулятивно-наглядові органи мають повноваження застосовувати до банків певні коригувальні заходи, а також заходи примусового впливу з метою регулювання їхньої діяльності. Ці заходи можуть розглядатися одночасно як елемент банківського нагляду і як елемент банківського регулювання. Отже, поняття регулювання банківської діяльності та банківський нагляд дуже тісно переплітаються.

Критерієм віднесення посередників фінансового ринку до банківських та небанківських установ може бути комплекс із трьох посередницьких операцій, що є базовими для банківської діяльності:

прийняття грошових коштів від клієнтів у вклади;

надання клієнтам кредитів і створення платіжних засобів;

здійснення розрахунків між клієнтами.

Основні завдання банківського регулювання та нагляду.

забезпечення стабільності та надійності банківської системи з метою сприяння економічному піднесенню;

захист інтересів вкладників, що розмішують свої кошти в банках, від неефективного управління банками і від шахрайства. Інтереси вкладників потребують захисту, тому що в усіх країнах рівень інформованості вкладників про фінансовий стан банків вельми недостатній і вони не мають можливості самостійно оцінити, який ризик беруть на себе, розмішуючи свої кошти в тому чи іншому банку;

створення конкурентного середовища у банківському секторі, адже саме це середовище є найсприятливішим для клієнтів банків. Завдяки банківській конкуренції знижуються процентні ставки за позичками, підвищуються процентні ставки за депозитами, розширюється спектр банківських послуг, запроваджуються новітні банківські технології тощо;

забезпечення відкритості (прозорості) політики і діяльності банківського сектора в цілому і кожного банку окремо. Підвищення відкритості базується на удосконаленні системи обліку і звітності в банках і наближенні їх до вимог, що випливають із досвіду міжнародної банківської практики;

підтримування необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банківському секторі, забезпечення ефективної діяльності банків і запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг.

В умовах трансформації економіки в Україні реформується банківський сектор, і одним із найважливіших компонентів цього процесу є створення ефективної системи пруденційного банківського регулювання та нагляду.Проблема створення цієї системи має для України особливе значення, зважаючи на такі фактори:

нестабільний характер економіки перехідного періоду;

незавершеність процесу ринкової трансформації банківського сектора;

недостатній досвід комерційної діяльності банків в умовах ринкової економіки;

ризикована практика банківської діяльності, зокрема кредитування, що виявляється в екстремально високому рівні простроченої, пролонгованої та безнадійної до повернення кредитної заборгованості, а також у надмірному кредитуванні інсайдерів, у концентрації кредитного ризику;

недостатній рівень банківського капіталу та резервів на покриття ризиків з огляду на потреби економіки та якість активів банків;

неадекватність системи внутрішнього контролю та аудиту в банках стану банківської системи.

ПІДСУМКИ

Тема написаної мною курсововї роботи надзвичайно складна і обширна. Містить досить багато цифрової інформації. Для її розкриття було потрібне постійне звертання до законодавчої бази України. Тема надзвичайно цікава. Опрацювавши підготовлений матеріал, я замислилась над проблемами, які для мене раніше були незрозумілими або в силу деяких обставин я ними не цікавилась.

Особливості валютно-фінансової системи України мають надзвичайно складні аспекти. І тільки вдосконалене законодавство відіграло б вирішальну роль у поліпшенні та зміні на краще питань регулювання фінансової політики.Стабільність економіки будь-якої держави залежить насамперед від досконалості законодавчої і нормативної бази, яка має забезпечувати розвиток виробництва і захищати інтереси виробників та споживачів продукції.

Напевне вже ніхто не має сумніву, що вихід із глухого кута, в якому опинилася наша країна на шляху до ринку, полягає у рішучому поглибленні процесу реформування.

Слід усвідомлювати, що кожен рік економічного спаду, зниження технологічного рівня виробництва та кваліфікації наших фахівців зменшують шанси України зайняти гідне місце на ринку розподілу праці, в процесі економічної інтеграції та у світовому політичному житті. Вільний обмін думками між особами, відповідальними за прийняття політичних рішень, та іноземними експертами є абсолютно необхідним компонентом для визначення оптимальних шляхів економічних реформ в Україні.

Для підвищення рівня законодавчого регулювання валютних відносин в нашій країні, необхідно прийняти Закон "Про грошову систему України", який би визначив засади вітчизняної грошової системи та її

функціонування, порядок емісії грошей, організацію і регулювання грошового обігу. ( в Росії такий закон прийнято ще в 1992р.). Для підвищення рівня законодавчого регулювання валютних відносин в Україні, необхідно прийняти Закон "Про державний борг". У ньому має бути визначено адміністративну і карну відповідальність за неприйняття рішень або за економічно невиправдані рішення у сфері управління державним боргом. Цей Закон повинен відображати механізм координації дій між НБУ, що здійснює монетарну політику, та Міністерством фінансів країни, уповноваженим управляти державним боргом. Тобто йдеться про здійснення ефективної грошово-кредитної політики. Нинішній Декрет Кабміну "Про валютне регулювання" потребує упорядкування , оновлення, серйозного доопрацювання та узгодження, наприклад, із законами України . "Про НБУ", "Про зовнішньо-економічну діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та інші. (4; с.5) Прямі іноземні інвестиції в Україну за роки незалежності становлять близько Змлрд. доларів, або 7% від ВВП і не мають тенденції до зростання. Надходжень кредитів від МВФ у 2000році хоч і планується в обсягах майже 1млрд. доларів, однак цього теж недостатньо для формування резервів, оскільки Україна вичерпала більшу частину своєї квоти і має сплачувати, крім відсотків за попередніми позикам, також основну суму боргу. Щодо торговельного балансу, то незважаючи на те, що вперше за багато років У 1999р. в Україні було досягнуто позитивне сальдо, ситуація .ускладнюється скороченням експорту.

Loading...

 
 

Цікаве