WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Грошi, закономiрностi виникнення, суть i форми - Курсова робота

Грошi, закономiрностi виникнення, суть i форми - Курсова робота

Міністерство освіти і науки України

Тернопільська академія народного господарства

Інститут Обліку і аудиту

Кафедра: економічної теорії

Курсова робота

На тему:

"Гроші, закономірності виникнення, суть і форми"

Виконала: студентка

групи ОА-16

Плювак Ірина

Перевірив: науковий керівник

Тернопіль-2001

ЗМІСТ

ВСТУП

Гроші – одне з найдавніших явищ у житті суспільства – відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців. Уже в працях Платона й Аристотеля є цікаві висловлювання про гроші. Згадується про них і в літописах періоду Київської Русі. Проте систематичні дослідження грошей і формування їх наукових теорій почалися з розвитком капіталізму. Вивчення грошей значною мірою визначило формування економічної теорії як науки.

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної і остаточної відповіді на питання, що таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Очевидно, все це можна пояснити тим, що суть грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для визначення суті грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей в економічному житті суспільства.

1 ЕВОЛЮЦІЯ форм ВАРТОСТІ

Більшість дослідників теорій грошей пов'язують їх походження з розвитком обміну продуктами праці.

В умовах існування первісно-общинного ладу, тобто протягом майже 3 млн. років, людство не знало грошей. Причиною цього був низький рівень розвитку економічної системи, зокрема відсутність у ній регулярного обміну. Лише наприкінці третього етапу існування цього ладу (неоліту), тобто в бронзовому віці (3-2 тисячоліття до н.е.) відбувається відокремлення скотарських племен від землеробських, виникає відносно постійний обмін – необхідна умова життя людей.

Більш стабільним цей обмін стає після другого крупного суспільного поділу праці – відокремлення ремесла від сільського господарства (на рубежі II-I тисячоліть до н.е.). З цього часу продукти виробляються спеціально для обміну, тобто стають товарами. Щоб обмін відбувався безперебійно, із усієї сукупності товарів на тому чи іншому ринку повинен виділитися один товар, що користується довір'ям інших товаровиробників.

Отже, причиною появи грошей був суспільний поділ праці (насамперед його перша та друга форми) і необхідність регулярного обміну між товаровиробниками, які спеціально виробляють продукти для обміну.

В умовах розвинутого виробництва засобом вираження вартості всіх товарів є гроші або грошова форма вартості. Попередніми, менш розвинутими, були проста, розгорнута і загальна форма вартості.

Проста форма вартості

Обмін продуктами, як уже зазначалося, виник ще у первісному суспільстві. Він мав епізодичнийний характер. Наприклад, одна община могла обмінювати надлишок дичини на надлишок риби, що утворився в іншої общини. Такий обмін можна виразити формулою:

1 туша тварини = 200 одиниць риби;

Ця форма вартості була не лише найпростішою, що виражала відносини між двома товаровиробниками, а й випадковою, оскільки обмін цей не мав регулярного характеру. Випадковим було й те, які продукти і в якій пропорції обмінювалися.

Розгорнута форма вартості

З розвитком виробництва відбувалося поглиблення суспільного поділу праці, що супроводжувалося зростанням її продуктивності та появою додаткового продукту. Першим великим поділом праці, як уже зазначалося, було виділення скотарських і землеробських племен, тому надлишки тварин і продукти тваринництва (м'ясо, вовна та ін.) вже не випадково, а регулярно починають обмінюватися на надлишки продукції землеробства. В цих умовах тварини, систематично обмінюючись на інші товари, набувають переважно відносної форми вартості, а інші товари (хліб,. Овочі та ін.) – стають еквівалентами.

У результаті регулярного обміну мiновiпропорції набували стійкішого характеру, наближалися до витрат праці. Але оскільки товар безпосередньо обмінювався на інший, а обмін між общинами (тобто колективний обмін) з розпадом первісного ладу поступився місцем індивідуального обміну, останній наштовхнувся на певні обмеження. Так, власник шкіри тварини міг придбати зерно лише в тому разі, якщо ця шкіра була потрібна власнику зерна. Тому обмін одного товару на інший нерідко ставав неможливий. Вартість кожного товару не набувала кінцевого, загальноприйнятого вираження. Для цього необхідно був товар, який мав би споживну вартість для всіх членів суспільства.

Загальна форма вартості

Розвиток виробництва, поглиблення суспільного поділу працi розширело коло обмiнюваних продуктiв, зумовило стихійне виділення того товару, на який обмінювалися всі інші товари.

Гроші виникають з появою та розвитком товарно-грошових відносин. На різних етапах історичного розвитку в різних країнах і місцевостях роль загального еквівалента виконували різні товари. Це були переважно продукти масового виробництва, що відігравали вирішальну роль в економіці цих народів. Так у стародавніх греків роль загального еквівалента виконувала худоба, хутро і шкіри – у скандинавських народів, чай – у Монголії, сіль – у Судані. На Русі тривалий час загальним еквівалентом були хутра родини куниць (хутро куниці називали – куною, хутро соболя –ногатою).

З IV-III століття до н.е. роль загального еквівалента закріплюється за золотом і сріблом. Спочатку на злитках золота ставили клеймо (в Єгипті наприкінці 4 тисячоліття клеймо з написом фараона ставили на злитках золота вагою 14 кг). Чеканити монети почали в Лідії (Малій Азії) у XII столітті до н.е. [10, ст.24-35]

З часом роль загального еквівалента міцно закріпилася за золотом. Воно виконувало функцію грошей уже за півтора тисячоліття до нашої ери. До цього золото було звичайним товаром, паралельно з золотом роль загального еквівалента виконувало і срібло. Так тривало кілька тисячоліть. І лише у другій половині XIX століття роль грошей монопольно закріпилася за золотом, що означало встановлення золотого стандарту.

Це відбувалось завдяки таким властивостям золота, як однорідність, ковкість, м'якість, подільність, неокислювальність, висока вартість у малій вазі та інші. Це були повноцінні гроші, оскільки їх номінальна вартість в основному відповідала вартості металу, що в них містився, і золото виконувало всі функції грошей (загального еквівалента).

Розвиток грошей не зупинився на цьому етапі. Як не міг зупинитися розвиток суспільних відносин епохою капіталізму вільної конкуренції, так не міг закінчитися і розвиток грошей закріпленням їх ролі за золотом.

Ускладнення і розширення ринкових відносин, що охопили всі сфери життя людей, з одного боку, та поява могутніх неринкових (державно-монополістичних) факторів впливу на економіку – з другого, поставили перед грошовим товаром нові умови.

По-перше, грамовий товар повинен легко відтворюватись у будь-яких обсягах відповідно до зростаючих масштабів суспільного виробництва і обігу.

По-друге, грошовий товар має вироблятися з мінімальними затратами з тим, щоб мінімізувати суспільні витрати обігу, які постійно зростають у міру розширення виробництва та обміну і спричиненого цим збільшення маси грошей в обігу.

По-третє, сама вартість грошей в умовах державного втручання в економічне життя суспільства повинна бути гнучкою, сприйнятливою до державного регулювання. Такі вимоги не міг задовольнити жодний товар, навіть благородні метали. Золото виявилося останнім натурально-речовим носієм грошей. Після золота розвиток їх відбувався шляхом формування нематеріальних носіїв грошової суті.

Перший крок у цьому напрямі був зроблений у тій сфері грошових відносин, де природні властивості золота як товару найменшою мірою вимагалися у сфері товарного обігу. Вирішення проблеми грошей було знайдено на шляху їх ідеалізації, тобто заміщення грошей-золота грошима-знаками.

Отже, гроші – це особливий товар, який служить загальним еквівалентом при обміні товарів, є для них формою вартості (або цінності).

2 СУТЬ ГРОШЕЙ. ГРОШІ ЯК ОСОБЛИВИЙ ТОВАР

Будучи товаром не тільки за походженням, а й за своїм функціональним призначенням, гроші принципово відрізняються від звичайних товарів. Вони є особливим, абсолютним товаром, у якому розв'язуються всі суперечності звичайних товарів і уречевленої у них праці.[3,ст.18-19]

Першою особливістю грошей як товару є те, що в них розв'язана суперечність між споживною і міновою вартістю. Гроші – це безпосередня кристалізація мінової вартості, самостійне, відокремлене від звичайних товарів її буття. Це робить їх здатними обмінюватись на будь-який інший товар, тобто визначає їх загальну споживну вартість. Будучи знятою у самих грошах, дана суперечність виявляється у протистоянні грошей і звичайних товарів: на одному полюсі знаходяться всі товари, на другому – гроші. Обмінявшись на гроші, звичайні товари теж знімають свої внутрішні суперечності між споживною вартістю і вартістю.

Особливістю грошей як товару є й те, що вони безпос0ередньо виступають втіленням абстрактної суспільної праці, праці взагалі. Навіть коли носієм грошей виступає конкретний товар (золото, срібло), який сприймається передусім як продукт конкретної, індивідуальної праці, на ринку йому не потрібно "доводити", що він є носієм і абстрактної, суспільно необхідної праці. Ринок насамперед сприймає цей товар як загальну цінність, бажану для будь-якого суб'єкта, як уречевлення абстрактної суспільної праці. Тому гроші стають мірилом вартості звичайних товарів, безпосереднім втіленням багатства взагалі, і як такі виходять у своїх функціях далеко за межі сфери товарного обміну.

Loading...

 
 

Цікаве