WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Суть, форми та види кредитiв - Курсова робота

Суть, форми та види кредитiв - Курсова робота

універсальним коштом звертання і платежу. Дана форма кредиту активно використовується як державою, так і окремими громадянами, як усередині країни, так і в зовнішньому економічному обороті.

Поряд з товарною і грошовою формами кредиту застосовується і його змішана форма. Вона виникає, наприклад, у тому випадку, коли кредит функціонує одночасно в товарній і грошовій формах. Можна припустити, що для придбання дорогого устаткування буде потрібно не тільки лізингова форма кредиту, але і грошова його форма для установки і налагодження придбаної техніки.

Кредит зводиться не тільки до стадії надання коштів у тимчасове користування, але має й інші стадії, у тому числі повернення позиченої вартості. Якщо кредит наданий у грошовій формі, і його повернення було зроблено також грошима, то дана угода являє собою грошову форму кредиту. Товарну форму кредиту можна визнати тільки в тих кредитних угодах, у яких надання і повернення позичених коштів відбуваються у формі товарних вартостей.

Якщо кредит був наданий у формі товару, а повернутий грошима, чи навпаки (наданий грошима, а повернутий у виді товару), то тут більш правильно вважати, що мається змішана форма кредиту.

Змішана (товарно-грошова) форма кредиту часто використовується в економіці країн, що розвиваються, що розраховуються за грошові позички періодичними постачаннями своїх товарів (переважно у виді сировинних ресурсів і сільсько-господарських продуктів). В внутрішній економіці продаж товарів на виплат платежів супроводжується поступовим поверненням кредиту в грошовій формі.

У залежності від того, хто в кредитній угоді є кредитором, виділяються наступні форми кредиту: банківська, господарська (комерційна), державна, міжнародна, цивільна (приватна, особиста). Разом з тим у кредитній угоді бере участь не тільки кредитор, але і позичальник; у кредитній угоді вони рівноправні суб'єкти. Пропозиція позички виходить від кредитора, попит - від позичальника.

Якщо банк, наприклад, дає кредит населенню, а фізична особа вкладає свої заощадження на депозит у банку, то в цих випадках мається той самий склад учасників (банк і населення). Разом з тим кожна зі сторін займає тут різне положення: у першому випадку банк служить кредитором; у другому — позичальником; у свою чергу в першому випадку фізична особа виступає як позичальника, у другому — кредитора. Кредитор і позичальник міняються місцями: кредитор стає позичальником, позичальник - кредитором. Це змінює і форму кредиту.

Банківська форма кредиту - найбільш розповсюджена форма. Це означає, що саме банки найчастіше надають свої позички суб'єктам, що бідують у тимчасовій фінансовій допомозі. По обсязі позичка при банківській формі кредиту значно більше позичок, видаваних при кожній з інших його форм. Це не випадково. Банк є особливим суб'єктом, основним заняттям якого найчастіше стає кредитна справа, вона робить багаторазове кругообертання коштів на поворотній основі.

Перша особливість банківської форми кредиту полягає в тому, що банк оперує не стільки своїм капіталом, скільки притягнутими ресурсами. Зайнявши гроші в одних суб'єктів, він перерозподіляє їх, надаючи позичку в тимчасове користування іншим юридичним і фізичним особам.

Друга особливість укладається в тім, що банк позичає незайнятий капітал, тимчасово вільні кошти, поміщені в банк суб'єктами, що хазяюють, чи на рахунки та внески.

Третя особливість даної форми кредиту характеризується наступним. Банк позичає не просто кошти, а гроші як капітал. Це означає, що позичальник повинний так використовувати отримані в банку кошту, щоб не тільки повернути їх кредитору, але і дістати прибуток, достатню принаймні для того, щоб сплатити позичковий відсоток. Платність банківської форми кредиту стає її невід'ємним атрибутом.

При господарській (комерційної) формі кредиту кредиторами виступають господарські організації (підприємства, фірми, компанії). Дану форму в силу історичної традиції досить часто називають комерційним кредитом, іноді вексельним кредитом, оскільки в його основі лежить відстрочка підприємством-продавцем оплати товару і надання підприємством-покупцем векселя як його боргового зобов'язання оплатити вартість покупки після закінчення визначеного терміну. Ймовірно термін "комерційний" кредит виник як реакция на боргові відносини, що виникають між постачальником і покупцем при відвантаженні товару і наданні договірної відстрочки платежу. Поняття "комерційний" означає торговий, тобто те, що утворилося на базі особливих умов продажу товарів.

Еволюція взаємин між підприємствами породжує не тільки відстрочку платежу за товар, але й інші форми. У сучасному господарстві підприємства надають один одному не тільки товарний, найчастіше не стільки товарний, скільки грошовий кредит. Банки перестали бути монополістами в здійсненні кредитних операцій; кредити можуть надавати практично всі підприємства й організації, що мають вільні кошти. Типової стала ситуація, коли великі промислові і торгові підприємства й організації видають грошові кредити своїм партнерам. Термін "комерційний" кредит у його класичному розумінні уступає його тлумаченню як господарського кредиту, наданого підприємствами-кредиторами в товарній і грошовій формі.

Господарська (комерційна) форма кредиту має ряд особливостей. Насамперед його джерелом є як зайняті, так і незайняті капітали. При товарній формі господарського кредиту відстрочка оплати служить продовженням процесу реалізації продукції, позичається не що тимчасово вивільнилася вартість, а звичайний товар з відстрочкою платежу. При грошовій формі господарського кредиту його джерелом виступають кошти, що тимчасово вивільнилися з господарського обороту. Важливо при цьому і те, що при товарному господарському кредиті власність на об'єкт передачі переходить від продавця-кредитора до покупця, при грошовому господарському кредиті власність на позичену вартість не переходить від кредитора до позичальника, останній одержує її тільки в тимчасове володіння. По-різному здійснюється платність за користування кредитом. При товарному господарському кредиті плата за відстрочку платежу входить у вартість товару, при грошовому господарському кредиті плата за користування позичкою стягується у відкритій формі - крім розміру кредиту, що повертається кредитору, позичальник додатково сплачує позичковий відсоток.

Господарський кредит незалежно від своєї товарної чи грошової форми надається головним чином на короткі терміни, у той час, як, наприклад, банківський кредит найчастіше носить довгостроковий характер.

Державна форма кредиту виникає в тому випадку, якщо держава як кредитор дає кредит різним суб'єктам. Державний кредит варто відрізняти від державної позики, де держава, розміщаючи свої зобов'язання" облігації й ін., виступає як позичальника. Державна позика найчастіше розміщається під визначені державні програми (на меті відновлення народного господарства в післявоєнний період, розвитку народного господарства, у тому числі його окремих галузей і ін.). Позики розміщаються, як правило, на тривалі терміни (на п'ять, десять і навіть двадцять років). На відміну від державних позик, широко розповсюджених у сучасному господарстві, державна форма кредиту в порівнянні з іншими формами має обмежене застосування, найчастіше надається через банки, а також у сфері міжнародних економічних відносин, власне кажучи стає міжнародною формою кредиту.

При міжнародній формі кредиту склад учасників кредитної угоди не міняється, у кредитні відносини вступають ті ж суб'єкти - банки, підприємства, держава і населення, однак відмінною ознакою даної форми є приналежність одного з учасників до іншої країни. Тут одна зі сторін - іноземний суб'єкт.

Україна хоча і надає кредити іноземним суб'єктам, однак у більшому ступені виступає позичальником, ніж кредитором.

Цивільна форма кредиту заснована на участі в кредитній угоді як кредитора окремих громадян, приватних осіб. Таку угоду іноді називають приватною (особистою) формою кредиту. Цивільна (приватна, особиста) форма кредиту може носити як грошовий, так і товарний характер, застосовується у взаєминах із усяким з інших учасників кредитних відносин.

В взаєминах приватних осіб один з одним дана форма кредиту часто носить дружній характер: позичковий відсоток встановлюється в меншій сумі, ніж у банках, у деяких випадках не стягується; кредитний договір не укладається, частіше використовується боргова розписка, однак і вона найчастіше не застосовується. Елемент довіри тут здобуває підвищене значення. Термін такого кредиту не є твердим, частіше носить умовний характер.

Loading...

 
 

Цікаве