WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Класичний та неокласичний варіанти кількісної теорії грошей. “Трансакційний варіант“ І.Фішера та “кембріджська версія”. Внесок Д.Кейнса у розвиток кіл - Реферат

Класичний та неокласичний варіанти кількісної теорії грошей. “Трансакційний варіант“ І.Фішера та “кембріджська версія”. Внесок Д.Кейнса у розвиток кіл - Реферат

відомі економісти А Маршалл і А Пігу. Новітній варіант кількісної теорії грошей - це сучасний монетаризм.
Трансакційний варіант кількісної теорії. Американський економіст І. Фішер здобуввизнання у західній економічній теорії завдяки своїй праці "Купівельна спроможність грошей" опублікованій 1921 р У книзі дається математичне обгрунтування залежності рівня цін від маси грошових засобів, що використовуються при здійсненні товарообігу (трансакційних операцій). Ідеться про рівняння обміну виражене формулою
MV = PY,
де: М - статистична кількість грошей (або грошова маса),
V - швидкість обігу (середньорічне число разів використання грошової одиниці на придбання необхідних товарів і послуг),
Р - рівень цін (середньостатистичне значення (індекс) цін готових товарів і послуг, виражене стосовно базового річного показника, що дорівнює 1 0),
Y - реальний національний продукт (рівень фактичного обсягу виробництва).
Добуток рівня цін на реальний національний продукт - PY - визначає обсяг номінального національного продукту. Йдеться про грошове вираження сукупної вартості всіх кінцевих товарів і послуг, що їх вироблено економічною системою за визначений відтинок часу.
Коментуючи функціональну залежність складових елементів цього рівняння, І Фішер писав " із того простого факту що сума грошей, яку витрачено на блага, має дорівнювати загальній кількості цих благ, помноженій на їхні ціни, випливає, що рівень цін повинен підвищуватися або падати залежно від змін кількості грошей, якщо водночас не змінюватиметься швидкість їхнього обігу або кількість відповідних благ"
Формула Фішера MV = PY отримала широке застосування в західній економічній літературі. Її було включено в підручники з теорії грошей як наукове аргументування одного з фундаментальних законів ринкової економіки. Широке застосування має вказана формула в сучасній економічній теорії, де вона вважається "видатною формулою Фішера".
Однак, необхідно враховувати, що рівняння, яке розглядається, виражає лише загальнотеоретичний принцип кількісної теорії грошей. Мова йде про те, що при розгляді низки конкретних ситуацій виявляються специфічні обставини, не охоплювані її змістом. З урахуванням цього формулу І.Фішера називають "простим", "послабленим" вираженням кількісної теорії грошей.
Абсолютизація І. Фішером однонаправленої лінії впливу "гроші-ціни" закріпила традиційний розрив між грошовою і загальноекономічною теоріями.
Кембриджський варіант кількісної теорії грошей - більш гнучкіший. Він відрізняється від трансакційного новими методологічними підходами, що можуть розглядатися як його доповнення. Зміст цих доповнень зводиться: по-перше, якщо в рівнянні Фішера розглядається динаміка грошових потоків на макроекономічному рівні функціонування економіки, то науковці кембриджської школи зосереджують увагу на мотивах нагромадження грошей конкретними суб'єктами ринкової економіки. Як наслідок - макроекономічний аналіз доповнюється мікроекономічним.
По-друге, рівняння Фішера базується на методологічній передумові про те, що гроші за своєю суттю є засобом обігу. На противагу цьому в кембриджському варіанті сутність грошей розглядається не лише в названій функції, а й у ролі засобу збереження вартості та нагромадження.
По-третє, у кембриджському варіанті увага теорії акцентується не лише на об'єктивних аспектах обігу грошей, а й на визначенні його суб'єктивних засад, на характеристиці психологічної реакції господарських суб'єктів щодо використання грошової готівки.
По-четверте, представники англійської школи економістів докладніше розглядають і проблему забезпечення грошової рівноваги. Якщо в концепції Фішера йдеться лише про пропозицію грошей (Ms), то в новому варіанті кількісної теорії грошей центральною проблемою стає проблема попиту на гроші (Md), визначення мотивів їх нагромадження у касах та на рахунках окремих господарських суб'єктів ринку. Відповідно до цього кембриджський варіант отримав у західній літературі назву теорії касових залишків.
Зміст цієї теорії виражено широко відомою формулою А.Пігу, або кембриджським рівнянням
Md = kPY,
де: Md - попит на наявні касові залишки, або реальна потреба у грошах;
k - кембриджський коефіцієнт, що показує, яка частина фінансових активів зберігається у вигляді грошей;
Р - ціна продукції (товарів і послуг), що реалізується;
Y - обсяг виробництва у фізичному вираженні.
При постійності k і Р виникає обернено пропорційний зв'язок між вартістю (купівельною силою) грошової одиниці і величиною наявних у господарстві касових залишків. Саме в цьому і полягає основний висновок кількісної теорії.
Сутність неокласичної кількісної теорії грошей полягає в тому, що вона, вивчаючи механізм впливу кількості грошей на ціни, а цін - на виробництво, визнає, що цей вплив не є прямо пропорційним, що він не однаковий на різних часових інтервалах, що що залежить від багатьох чинників, які повинні враховуватися при розроблення рекомендацій для практики грошово-кредитного регулювання.
Подальший розвиток капіталізму спричинив широке визнання кількісної теорії грошей. Західні економісти і представники ділових кіл досить одностайно розглядають її як керівництво для державно-монополістпчного втручання в економіку, для впливу на грошовий обіг і на сам рух капіталістичного циклу.
В умовах державно-монополістичного капіталізму саме у регулюванні грошової маси вбачали спосіб впливу на рівень товарних цін і на стан господарської активності. Методи цього впливу першим запропонував Дж. Кейнс.
Вплив на рух економічного циклу через сферу обігу Дж. Кейнс і його послідовники передбачали таким чином. Зростання грошової маси в обігу і обсягу кредитних ресурсів нібито тягне за собою пожвавлення економіки, зростання прибутків капіталістів і зайнятості. Поштовхом до цього пож-вавлення може бути зниження банківського процента, яке підвищує попит на кредит і заохочує інвестиції, а також так зване дефіцитне фінансування, або фінансування з коштів державного бюджету урядових інвестицій.
Дійсно, у міру розвитку і ускладнення капіталістичної економіки вплив кредитно-фінансової системи на відтворення значно посилився. Грошові і бюджетні важелі почали активно використовуватися державою як знаряддя антициклічного регулювання. Все це заперечувало висновок про "нейтральність грошей", відсутність їх зв'язку з реальними процесами в економічній системі.
Кєйнсіанські трактування кількісної теорії. Дж. Кейнс намагався відійти від традиційного і неокласичного трактування грошей як другорядного технічного інструменту. Важливість грошей він пов'язував з наявністю невизначеності в процесах прийняття господарських рішень. На його думку, прагнення зберігати гроші - це барометр нашого недовір'я до власних розрахунків і до
Loading...

 
 

Цікаве