WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Економічний зміст та форми банківського кредитування - Реферат

Економічний зміст та форми банківського кредитування - Реферат


Реферат на тему:
Економічний зміст та форми банківського кредитування
Основна маса кредитів надається банками під забезпечення. Існує кілька способів забезпечення кредитів різними видами майна клієнта або фінансовими зобов'язаннями третьої сторони. Усі форми забезпечення кредиту (майно, зобов'язання) мають задовольняти такі вимоги:
- висока ліквідність, тобто можливість конвертації активів у грошову форму;
- здатність до тривалого зберігання (як мінімум, протягом періоду кредитування);
- стабільність цін на заставне майно;
- низькі витрати на зберігання й реалізацію застави.
- Формами забезпечення кредитів можуть бути:
1. Застава рухомого чи нерухомого майна, що належ позичальнику на правах власності або делегованого права власності, на яке згідно з чинним законодавством може бути звернуто стягнення; застава оформляється у вигляді угоди про заставі; відповідно до закону "Про заставу". До заставної угоди обов'язково додаються:
- опис майна, що передається під заставу;
- акт передачі майна під заставу.
Заставне право - це речова претензія на чуже майно, а претензія на право отримати компенсацію від реалізації заставне майна, якщо боржник не в змозі погасити свої зобов'язання. Та застава має забезпечити не лише повернення самої позички, а виплату відповідних процентів та штрафів, передбачення договором. Заставне право передбачає, що заставлене майї переходить у розпорядження кредитора, хоч боржник залишається формальним його власником. Коли позичальник неспроможна виконати свої зобов'язання, банк має право продати заставлена майно і за рахунок коштів від реалізації задовольнити свої вимоги)
Розрізняють заставне право на рухоме й нерухоме майно.
Приймаючи рухоме майно (наприклад товарні запаси) забезпечення позики, банк набуває права розпорядження застав ним майном, але водночас він залишає позичальникові це майні для його дальшого використання. Банку вигідно, щоб позичальника експлуатував заставлене майно, отримував доходи і мав змогу цих доходів виплачувати проценти й повернути позику. Одна така передача заставленого манна пов'язана з певним ризиком! Тому, коли під заставу передаються дорогі речі, які легко транспортуються та довго зберігаються, наприклад, дорогоцінні метали або прикраси, цінні папери, то вони, як правил] зберігаються у сейфах банку. Якщо з технічних причин це неможливо, то заставлене майно може зберігатись у спеціальних сховищах (це стосується зерна, металів у зливках тощо).
Заставне право на нерухоме майно, або іпотека (hypothecation), стосується земельних ділянок, будівель та споруд. Ця форма забезпечення кредиту має ряд переваг:
- по-перше, технічно неможливо здійснити передачу заставленого майна;
- по-друге, виключається повторна застава майна третій особі. Оформивши іпотеку, власник нерухомого майна отримує кошти від кредитора. При цьому боржник зобов'язується вчасно погасити позику, в іншому разі на рішення суду борг буде погашено за рахунок коштів, що надійдуть від реалізації заставленого манна.
2. Цінні папери.
Перед видачею позики під цінні папери банку необхідно врахувати ряд факторів: можливість реалізувати заставу, кредитоспроможність емітента та ін. Надаючи позики під цінні папери, банк здійснює періодичні перевірки з метою з'ясування можливості реалізації таких паперів за необхідності. Він також перевіряє фінансовий стан емітента й ринкову вартість заставлених цінних паперів. Крім того, банк повинен переконатись у тім, що отримані кошти будуть використані на виробничо-господарські потреби, а не для придбання нових цінних паперів, що пов'язано з обмеженням біржової спекуляції позичальників та зменшенням ризику їхнього банкрутства. Іще один важливий фактор - право власності на цінні папери. Банк має бути впевнений, що дані цінні папери можна передавати в інші руки. Якщо цінні папери належать одночасно двом особам, то позику можна оформлювати лише тоді, коли обидві ці особи погодяться на передачу їх під заставу.
Витрати на зберігання цього виду застави незначні, оскільки, як правило, цінні папери зберігаються на спеціальному рахунку депонування цінних паперів. Нескладна й вартісна оцінка заставленого майна. У зв'язку з тим, що вимірювання вартості цінних паперів відбувається тільки на фондовій біржі, банку досить просто оцінити їхню заставну вартість, її беруть дещо нижче за фактичний біржовий курс з огляду на можливі коливання курсу.
3. Передача контрактів.
Передача контрактів як форма забезпечення застосовується під час кредитування будівельних компаній або фірм, які здійснюють регулярне постачання товарів (послуг) за контрактом. Позичальник передає контракт кредитору, унаслідок чого надходження від замовника (покупця) на оплату контрактних робіт (товарів, по зараховуються на погашення позичкової заборгованості.
4. Передача (цесія) дебіторської заборгованості. Цесія дебіторської заборгованості полягає у передаванні банку рахунків за доставлені позичальником товари (виконані роботи, послу) які підлягають оплаті. Розрізняють дві форми цесії:
- без повідомлення дебіторів, коли грошові дебіторів передає банку сам позичальник;
- з повідомленням дебіторів, коли вони здійснюють безпосередньо банкові.
Неформальна передача (цесія) зобов'язань як гарантія банківських вимог має, як порівняти із заставним забезпеченні певні технічні переваги, передовсім тому, що вона не пов'язана проблемами зберігання заставленого майна.
5. Забезпечення коштовними металами. У заставу приймають монети, зливки, вироби із золота, срібла, платини, дорогоцінні камені та ін. Цей спосіб забезпечення кредиту тепер використовується скоріше як виняток.
Комерційні банки країн з розвинутою ринковою економікою користують ще й інші види застави. Зокрема, надаючи позики індивідуальним позичальникам, у заставу беруть поліси страхуванні життя, свідоцтва про ощадні вклади, вимоги на виплату заробітної плати; кредитуючи підприємства добувних галузей - корисні копі лини або контракти на постачання сировинних ресурсі (фермерські господарства - урожай (зібраний або "на корені", коли його застраховано).
Гарантія й поручництво. Однією із форм забезпеченні кредиту може бути гарантія або поручництво.
Гарантія - це письмове зобов'язання третьої особи (гаранта] погасити борг позичальника в разі настання гарантійного випадку Гарантія банку розглядається як самостійне зобов'язання гарант перед банком, яке в правовому відношенні не залежить від іншими
Loading...

 
 

Цікаве