WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Національний банк України: основи його організації і діяльності - Реферат

Національний банк України: основи його організації і діяльності - Реферат

емісійний центр країни він має повноваження щодо організації і регулювання готівкового грошового обороту на території України. НБУ прогнозує готівковий оборот, установлює правила випуску в обіг, зберігання,перевезення, інкасації та вилучення готівки з обігу, визначає порядок ведення касових операцій для банків, підприємств і організацій.
Тенденції розвитку готівкового грошового обороту відбивають економічні процеси, що мають місце в Україні (табл. 10.3.1).
Таблиця 10.3.1. Динаміка готівкової грошової маси в обігу України
(на кінець року)
1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
Готівка - гроші поза банками (МО), млн. грн. 128 793 2623 4041 6132 7158 9583 12799 19465
Темпи зростання до попереднього періоду, % 2560 620 331 154 152 117 134 134 153
Питома вага готівки у
грошовій масі (МЗ), % 27 25 38 43 49 46 43 40 43
Індекс цін споживчого ринку, % 10256 501 282 140 110 120 119 126 106
У період зростання інфляційних процесів (1992-1993 pp.) готівкова маса зростала високими темпами. З початком стабілізаційних " процесів і зниженням темпів інфляції намітилась позитивна тенденція, зокрема скорочення темпів зростання готівки, проте її частка у загальній грошовій масі все ще залишається високою. На початок 2002 р. вона становила 43%, що значно перевищує цей показник у країнах з розвинутою ринковою економікою (5-10%).
Перспективи скорочення готівкової грошової маси пов'язані зі:
o стабілізацією економіки;
o удосконаленням системи оподаткування;
o скороченням тіньового сектора економіки;
o підвищенням рівня надійності банків і зростанням довіри до них;
o запровадженням високоефективних банківських технологій у сфері розрахунків, зокрема Національної системи масових електронних платежів, розробленої НБУ.
У 1993 р. НБУ запропонував систему електронних платежів (СЕП).
СЕП - це загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на всій території України. У межах цієї системи міжбанківські розрахунки здійснюються таким чином:
o через рахунки, відкриті банківським установам у НБУ;
o із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації;
o за кожним платіжним документом (трансакцією) окремо, тобто це система валових розрахунків (система брутто);
o з ініціативи платника - банку, який дебетує свій рахунок;
o у межах наявних коштів на рахунку банку-платника, тобто система не передбачає надання кредиту-овердрафту для урегулювання розрахунків.
СЕП працює у файловому режимі обміну інформацією - у режимі оф-лайн. Це режим, за якого існує певний часовий проміжок між моментами списання коштів із коррахунку банку-відправника та зарахування їх на коррахунок банку-отримувача. Цей проміжок часу і визначає швидкість перерахунку коштів через СЕП.
Принципові здобутки, пов'язані з упровадженням СЕП:
o прискорення розрахунків та обігу грошових коштів;
o зменшення документообігу та здійснення переходу до безпаперової технології;
o зменшення вірогідності фальсифікації міжбанківських платіжних
документів і підвищення рівня безпеки розрахунків;
o мінімізація банківських ризиків (усунення кредитного
ризику, зниження ризику ліквідності та обмеження системного ризику);
o підвищення можливостей НБУ щодо регулювання грошового ринку.
У 2001 р. НБУ запровадив Систему термінових переказів, що працює в режимі он-лайн. Це режим, за якого кошти миттєво переказуються на коррахунок банку - отримувача. Подальший розвиток електронних міжбанківських розрахунків НБУ має намір здійснювати за онлайновими технологіями, орієнтуючись на новітні програмно-технічні засоби. -----------------------------
Починаючи з 2001 р. НБУ здійснює короткострокове (до 14 днів) та середньострокове (до 6 місяців) рефінансування комерційних банків шляхом проведення щотижня кредитних тендерів. Рефінансування (кредитування) здійснюється під забезпечення державними цінними паперами або врахованими банками векселями. Процентна ставка рефінансування, що встановлюється під час проведення тендера, визначається залежно від попиту банків на кредит і можливої пропозиції з боку НБУ. Вона не може бути нижчою, ніж облікова ставка НБУ.
Для підтримки миттєвої ліквідності комерційних банків НБУ за-провадив постійно діючу лінію рефінансування. Через цю лінію він НБУ згідно з Законом "Про Національний банк України" здійснює регулювання діяльності банків та банківський нагляд. Значну роль у виконанні цієї діяльності відіграє служба банківського нагляду, що функціонує як єдиний механізм у складі центрального апарату та територіальних управлінь НБУ. На рівні центрального апарату ця служба представлена комісією з питань нагляду та регулювання банківської діяльності та Генеральним департаментом банківського нагляду. До складу Генерального департаменту входять:
o Департамент реєстрації та ліцензування банків;
o Департамент інспектування та моніторингу банків;
o Департамент реорганізації та ліквідації банків;
o кілька управлінь.
Спираючись на світовий банківський досвід, НБУ використовує різні форми і методи банківського регулювання та нагляду, а саме:
- визначає порядок і здійснює реєстрацію банків та видачу їм ліцензій на здійснення банківської діяльності;
- визначає положення, що регламентують різні аспекти діяльності банків, принципи та стандарти бухгалтерського обліку, правила складання звітності;
- установлює для банків обов'язкові економічні нормативи, що регламентують достатність капіталу, ліквідну позицію банків, кредитний ризик, ризик інвестування і ризик відкритої валютної позиції, і контролює дотримання цих нормативів;
- здійснює нагляд за діяльністю банків у формі безвиїзного нагляду і виїзного інспектування банків. За результатами інспекційної перевірки НБУ визначає рейтингову оцінку діяльності банку за системою CAMEL;
- визначає порядок формування резервів на покриття ризиків. Здійснює контроль за формуванням резервів для відшкодування можливих втрат від кредитної діяльності, розміщення коштів на коррахунках та депозитах в інших банках, операцій з цінними паперами і дебіторської заборгованості;
- визначає порядок гарантування банківських депозитів фізичних осіб;
- застосовує до банків певні заходи впливу з метою реагування на проблеми і недоліки, виявлені в діяльності банків, аж до реорганізації та ліквідації банків.
За період з 1992 до 2001 р. кількість банків, зареєстрованих НБУ, зросла з 133 до 189. За цей же період 87 банків було ліквідовано у зв'язку з порушенням банківського законодавства та з інших причин.
НБУ як банкір уряду і провідник

 
 

Цікаве

Загрузка...