WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Особливості функціонування інвестиційних фінансових посередників - Реферат

Особливості функціонування інвестиційних фінансових посередників - Реферат

діяльність у відповідність із вимогами цього закону протягом двох років.
Відповідно до висновків експертів, швидше за все буде створено 30-40 потужних пайових і корпоративних фондів, що зможуть задовольняти потреби як великих портфельних, так і звичайних дрібних інвесторів.
Попри значний перспективний попит на послуги небанківських фінансово-кредитних установ, нинішній рівень розвитку цих інститутів залишається незадовільним. Через це втрачаються ті вигоди, які економіка могла б отримати від збільшення обсягів фінансування з боку цих установ. З огляду на вищенаведені причини протягом кількох найближчих років не слід очікувати від НБФКУ швидкого та результативного розвитку.
Це зовсім не означає, що небанківський фінансовий сектор нині занепадає. Світовий досвід переконує в тому, що створення НФС належногорозміру та значення - - це досить складний і, головне, довготривалий процес. Основними передумовами успішного розвитку НФС є досягнення економікою та фінансовою системою держави певного рівня зрілості, а також наявність стійкої та стабільної банківської системи. Спершу необхідно реформувати банківський сектор, а виконання нової програми з реформування фінансового сектору на наступні 5-7 років не повинно залежати від створення великого та розвинутого сектору НБФКУ.
Натомість слід закласти правові й регулятивні основи діяльності НБФКУ, встановити вищі стандарти діяльності для учасників цього сектору економіки. Тільки коли вдосконалені стандарти фідуціарної відповідальності й ефективності будуть впроваджені разом із більш міцним банківським сектором, розширення підгалузі НБФКУ стане відносно простим.
На базі оздоровленого фінансового сектору можна буде провести комплексні реформи, які безпосередньо стосуватимуться НБФКУ. А вже зараз доцільно реалізувати такі заходи:
-розроблення й прийняття довгострокової комплексної стратегії розвитку фінансового сектору України, що має спрямовуватися на створення сприятливих умов для розвитку небанківського фінансового сектору в цілому та окремих видів НБФКУ зокрема;
-створення цілісної дворівневої законодавчої бази для всіх видів діяльності НБФКУ, до якої увійде як рамкове, так і спеціальне законодавство;
-раціоналізація та інтеграція діяльності різних державних органів, які сьогодні уповноважені наглядати за НБФКУ різних видів. У найближчому майбутньому слід створити єдиний наглядовий орган, що регулюватиме діяльність одночасно всіх видів НБФКУ. Річ у тім, що жодна з категорій НБФКУ сьогодні не є настільки великою, щоб потребувати окремого наглядового органу. Новий наглядовий орган матиме змогу забезпечити впровадження комплексної державної політики регулювання та нагляду за діяльністю НБФКУ;
-розроблення й впровадження кваліфікаційних вимог, що висуватимуться до фахівців, які бажають працювати у фінансовій сфері. Одночасно слід забезпечити можливості цілеспрямованої підготовки фахівців для діяльності у фінансовому секторі, а також створити розвинену систему перепідготовки кадрів, які вже отримали вищу економічну освіту.
Зрозуміло, що запропонований перелік не претендує на вичерпність. Від нього можна відштовхуватися для розроблення та впровадження конкретніших засобів підтримки розвитку небанківської фінансової сфери в Україні. Вони, в свою чергу, потребуватимуть подальшого коригування у процесі розвитку економіки нашої країни. Пізніше, з отриманням позитивних результатів від реалізації усього комплексу заходів, сподіваємося, можна буде вести мову й про реальну роль, яку небанківські фінансово-кредитні установи відіграватимуть на українському фінансовому ринку та в економіці країни в цілому.
Фінансові компанії мають ту характерну особливість, що мобілізовані звичайним для інвестиційних посередників шляхом (через продаж своїх цінних паперів) кошти направляють у позички фізичним та юридичним особам для придбання товарів виробничого чи споживчого призначення. Такі компанії спеціалізуються на видачі кредитів населенню для роздрібної купівлі товарів народного споживання; на кредитуванні купівлі товарів певних видів у певних виробників чи торговельних компаній, наприклад автомобілів у компанії "Форд", меблів у магазинах конкретної торгової фірми тощо; на кредитуванні торговельних організацій під продаж ними товарів з відстрочкою платежу та ін. До групи фінансових компаній можна віднести також лізингові та факторингові компанії, оскільки вони певною мірою кредитують платіжні потреби своїх клієнтів.
Кредити фінансових компаній переважно є короткостроковими і невеликими за розмірами. Тому активи їх досить диверсифі-ковані, що сприяє послабленню кредитних ризиків і захисту інтересів їхніх вкладників. Платіжне спрямування кредитів цих компаній сприяє прискоренню реалізації товарів та послуг, що позитивно впливає на економічне зростання. Тому послуги фінансових компаній користуються сталим попитом у країнах з розвиненими ринковими економіками. Там ці компанії активно конкурують із банками, особливо у сфері споживчого кредиту.
В Україні фінансові компанії не набули розвитку з тих же причин, що й інвестиційні фонди. Особливо відчутно впала довіра до них після краху в 1993-1994 рр. ряду трастових компаній, що завдав великих збитків населенню.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гальчинський А. С. Теорія грошей. - К.: Основи, 1996.
2. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. - К.: КНЕУ,2001.-602с.
3. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.
4. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.
5. Синбченко М. І. Кон'юнктурна теорія грошей. М. І. Туган - Барановського.// Фінанси України. - 2000.- №9.
6. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
7. Жан - Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2000, - №8.
8. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.
9. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. - К.: Основи, 1996. - Розд. 1.
10. Деньги / Сост. А. А. Чухно. - К., 1997.
11. ВСТУП до банківської справи / Відп. ред. М. І. Савлук. - К.: Лібра,
12. 1998.-Розд. 2.
13. Жуков Е. Ф. Обшая теория денег и кредита. - М.: Банки и биржи.
14. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г. И. Кравцовой. - Минск: Меркаванне,1994.
15. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. - М.: Прогресе, 1978.
16. Косолапов А. Г. Грошово-кредитна політика - гарант стабілізації економіки України // Фінанси України. - 1997. - № 7.
Loading...

 
 

Цікаве