WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Банк як позичальник: формування кредитних ресурсів - Реферат

Банк як позичальник: формування кредитних ресурсів - Реферат

депозитного рахунка на двох або декількох осіб не допускається.
Для фізичних осіб банки відкривають вкладні рахунки (ощадні вклади). Вкладниками комерційних банків можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства. Вкладні рахунки відкриваються з видачею вкладникові вкладного документа. Таким документом може бути ощадна книжка (іменна чи на пред'явника), ощадний сертифікат, інший виданий банком документ, що засвідчує укладення з банком договору ощадного вкладу.
У договорі про відкриття вкладного рахунка обумовлюються: вид вкладу (строковий чи "до запитання"); сума, що вноситься або перераховується на вкладний рахунок; розмір плати; термін зберігання; відповідальність сторін; умови розірвання договору; інші умови за погодженням сторін. У разі укладення з банком договору ощадного вкладу "до запитання" за бажанням клієнта на цьому рахунку можуть здійснюватися безготівкові розрахунки.
Після закінчення строку зберігання коштів на підставі договору строкового вкладу кошти з вкладного рахунка повертаються вкладникові, перераховуються на його розрахунковий рахунок відповідно до умов договору або договір вважається продовженим на умовах вкладу "до запитання".
Для комерційного банку вклади "до запитання" є нестабільними, що обмежує можливість і сферу їх використання. У зв'язку з цим відсоткова ставка за вкладами до запитання завжди менше ставки за строковими депозитами. Банк може вимагати від власників такого рахунка підтримання на ньому заздалегідь обумовленого залишку грошових коштів.
Якщо вклади до запитання носять, в основному, короткостроковий характер, то строкові вклади вносяться на більш довгий строк. Відповідно вкладник отримує й більш високий відсоток, ніж за вкладами до запитання. У зв'язку із стабільністю строкових вкладів банк має можливість розпоряджатися коштами вкладника тривалий час і відповідно збільшувати обсяги своїх кредитних операцій. Комерційні банки можуть застосовувати так звані гібридні депозитні рахунки, які об'єднують властивості внесків до запитання і строкових внесків. Такі рахунки умовно складаються з двох частин: прибутково-витратної (до запитання) та строково-накопичувальної (строкової).
Згідно з Порядком нарахування, обліку, виплати і утримання процентів та відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку в установах банку (постанова правління НБУ № 155 від 16 вересня 1994 р.) відсотки за депозитними рахунками нараховуються за календарне число днів. Нарахування відсотків за депозитними вкладами проводиться з дня внесення грошей на рахунок або з дня надходження перерахувань на кореспондентський рахунок установи банку.
Комерційні банки постійно прагнуть запроваджувати нові види депозитних рахунків і використовувати прогресивні технології їх обслуговування. Сучасні схеми банківської роботи з депозитними рахунками побудовані на принципах максимальної оперативності, ефективності і зркзності для клієнтів. Загальні правила відкриття та ведення депозитних рахунків можуть бути індивідуалізовані стосовно кожного окремого клієнта з урахуванням конкретної фінансової ситуації, що склалась у нього і в банку.
Депозитні рахунки відкриваються як в національній, так і в іноземній валютах. Вітчизняні комерційні банки працюють також з так званими дилінговими депозитними рахунками. В цій схемі клієнт розміщує на депозитному рахунку кошти в національній валюті - гривнях. Банк щоденно подає клієнту котирування основних валют (це, як правило, долар США, німецька марка, російський карбованець, британський фунт стерлінгів). Клієнт, використовуючи котирування, за власним бажанням змінює валюту рахунка та розміщує еквівалент вкладу на певний строк. Додатковий доход при цьому може бути отриманий за рахунок різних відсоткових ставок і курсових різниць.
Залучення вільних валютних коштів на рахунки в установи банків (а сума іноземної валюти, що нині перебуває на руках в українських громадян, досить значна) є надзвичайно
актуальним і важливим для активізації інвестиційних процесів у національній економіці України. Банки можуть відкривати анонімні валютні депозитні рахунки.
Депозитні (вкладні) рахунки в іноземній валюті відкриваються фізичним та юридичним особам (резидентам і нерезидентам) уповноваженими банками.
5. Відсотки за депозитами
Залучення коштів на депозит здійснюється за певною відсотковою ставкою. Відсоток - це засіб стимулювання залучення депозитів (вкладів) у банк. Розмір відсоткової ставки за депозитами визначається двома основними чинниками: 1) сумою вкладу; 2) строком розміщення коштів.
Ставка депозитного відсотка є відношенням суми грошових коштів, що сплачуються у вигляді відсотка, до суми коштів, які одержані у вигляді депозиту. Порядок нарахування і виплати відсотків, розмір відсоткової ставки за вкладом обумовлюються в депозитному договорі. Відсоток має стимулювати вкладників до тривалого збереження грошових коштів на банківських рахунках, тобто збереження коштів в організованих формах.
Проявом конкуренції на ринку депозитів є прагнення кредитних установ залучити до себе вільні кошти юридичних і фізичних осіб на основі більш високої відсоткової ставки. В останні роки особливо посилилася конкуренція між Ощадним банкомУкраїни та комерційними банками за залучення тимчасово вільних грошових коштів населення (приватних клієнтів).
Вкладники при прийнятті рішення про розміщення власних коштів на депозитах керуються насамперед трьома основними міркуваннями: надійність банку; рівень відсоткової ставки за вкладами; якість обслуговування клієнтів. Як правило, у вітчизняній банківській практиці проявляється тенденція: чим стабільніше і надійніше банк, тим меншою мірою він прагне встановити максимально високі відсоткові ставки за депозитами. І навпаки, маловідомі банки пропонують максимальні відсоткові ставки, прагнучи залучити більше вкладів.
Зміна відсоткової ставки за депозитом відбувається за узгодженням сторін при зміні кон'юнктури ринку кредитних ресурсів, облікової ставки НБУ і затверджується наказом по банку. Виплата відсотків здійснюється на поточний рахунок клієнта за його письмовою вимогою. Відсотки за депозитом можуть сплачуватися: при погашенні депозиту; періодично; при внесенні коштів на депозит (авансом). У разі дострокового вилучення вкладником своїх коштів із строкового депозиту розмір відсотка, що сплачується за даним видом внеску, значно зменшується.
Доходи за депозитними операціями підлягають оподаткуванню відповідно до чинного законодавства.
Управління "депозитним портфелем" (тобто депозитами, залученими банком) - важлива складова банківської діяльності. Величина відсоткової ставки має забезпечувати банкові отримання максимально можливого прибутку при мінімальному ризику. У кількісному вираженні відсоткова ставка за депозитами має бути вище рівня інфляції. Проте на практиці в Україні рівень банківського відсотка за депозитами часто є нижчим від рівня інфляції. Така ситуація знижує довіру населення і підприємств до вітчизняних комерційних банків.
У розрахунках відсотків за депозитними операціями передбачається використання двох фінансових механізмів:
- розрахунки на основі простих (номінальних) відсотків;
- розрахунки на основі складних (фактичних) відсотків;
При використанні простої (номінальної) відсоткової ставки, нарощена сума депозиту розраховується шляхом множення номіналу депозиту (без врахування отриманих раніше відсотків) на множник нарощення. Розрахунок нарощеної суми депозиту здійснюється за формулою
S = P( + rn),
де S - нарощувана сума депозиту
Loading...

 
 

Цікаве