WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Внутрішні чинники економічного розвитку України - Реферат

Внутрішні чинники економічного розвитку України - Реферат

і реалізація інтелектуального капіталу, в Україні, який сьогодні є, проте потребує подальшого вдосконалення й ефективного використання.
В чому сутність інноваційної моделі розвитку України? Не претендую на якісь абсолютні визначення, але, разом з тим, даю таке авторське визначення - це система пріоритетів, стратегій, механізмів та інструментів, які безпосередньо спрямовані на формування інноваційного типу розширеного відтворення економіки країни. Тут чомусь усі ставлять крапку.
А щодо регіонів та суб'єктів господарювання? Ми повинні починати процес від зворотного, створювати умови для інноваційної моделі розвитку кожного суб'єкта, кожного регіону, і країни, або економіки в цілому. Це перший момент.
Другий момент. Потрібно звернути увагу на два аспекти. Інноваційну економіку, по-перше, слід розглядати як самостійний сектор економіки, а, по-друге, що не менш важливо, як передумову підвищення конкурентоспроможності України, її регіонів і суб'єктів господарювання.
Структура інноваційної моделі може складатися з наступних п'яти складових елементів: системи генерування інновацій - ми сьогодні для цього повинні створити умови; системи формування інтелектуального капіталу; системи комерціалізації інновацій - в нас чимало є інновацій, але немає умов для їхньої комерціалізації і реалізації; системи використання або безпосереднього впровадження інновацій, не лише вітчизняних, а в першу чергу - вітчизняних; і, оскільки ми сьогодні говоримо про державну політику інноваційного розвитку, повинна бути п'ята складова інноваційної моделі - система регулювання інноваційного розвитку економіки.
Одним із важливих аспектів є створення умов для інноваційної моделі розвитку суб'єктів підприємницької діяльності. Які сьогодні існують проблеми у інноваційного підприємництва в Україні?
По-перше, це ускладнений доступ до традиційних джерел економічних ресурсів, куди включаються не лише фінансово-кредитні, а й організаційно-технічні, інформаційні, кадрові тощо.
По-друге, це високий рівень ризику та нестабільності підприємницької діяльності, зокрема, інноваційної підприєм-ницької діяльності.
По-третє, це відсутність інституційних інструментів вирішення проблем ресурсного забезпечення інноваційного підприємництва.
Учетверте, це відсутність сформованого прошарку інноваційно-орієнтованих суб'єктів малого і середнього підприємництва. Ми багато говоримо про середній клас, але мало створюємо умов для його створення.
І п'ята проблема, це несформованість та бездіяльність мережі об'єктів інфраструктури забезпечення реалізації інноваційних проектів. Чи це є гарна динаміка?! Скільки у нас сьогодні бізнес-інкубаторів, кількість яких збільшилася в 2,5 разу? В 2004 році ми мали 73 бізнес-інкубатори, бізнес-центрів - 300, регіональних фондів підтримки - 149, і навіть 17 технопарків. Але скільки з них діють? В кращому випадку, половина. З організаційної точки зору, з точки зору реєстрування, вони рахуються, а діють, по справжньому, лише одиниці. Чому? Основна причина - не створені відповідні умови.
Які сьогодні можуть бути головні завдання державної стратегії сприяння розвиткові інноваційного підприємництва? Це упорядкування і вдосконалення нормативно-правової бази, яка регламентує безпосередню діяльність інноваційного підприємництва.
Це удосконалення податкової політики стосовно інноваційної діяльності підприємницьких структур. Це формування різних механізмів фінансового забезпечення інноваційної діяльності. Це стимулювання масового створення об'єктів нефінансової структури інноваційної діяльності. Сприяння і вирішення проблеми кадрового забезпечення, стосовно безпосередньо інноваційної діяльності. Не можна сьогодні обійтись і без механізму запуску саморозвитку інноваційного підприємництва.
Тому сьогодні без створення самоорганізаційних інститутів, об'єднань, асоціацій, які б сприяли розвиткові взагалі й інноваційному безпосередньо, ускладнюється і сам розвиток структури інноваційної діяльності.
І на завершення хочу назвати деякі основні чинники, внутрішні і зовнішні, підвищення інноваційного потенціалу економіки України.
Внутрішніх чинників підвищення інноваційного потенціалу України, на нашу думку, повинно бути поки що 10.
" В першу чергу, це вдосконалення інституційно-правового забезпечення інноваційного розвитку.
" Друге, це переорієнтація існуючої державної економічної політики на зміну ставлення до науки, статусу науковця в суспільстві. На жаль, статус науковця - не на першому плані.
" Третє, це зростання обсягів і ефективності державного фінансування науки. Те, що наука мало фінансується, це один бік справи, інший - що неефективно використовуються й кошти, які сьогодні відраховуються з бюджету.
" Четверте, це коригування складу програм, що фінансуються безпосередньо з бюджету, за пріоритетними напрямами розвитку.
" П'яте, це сприяння інноваційному розвиткові регіонів. Ми забуваємо про мезорівень. Це стосується і галузевого підходу до інноваційного розвитку.
" Шосте, це запровадження системи стимулювання розвитку малого і середнього інноваційного підприємництва.
" Сьомий стратегічний пріоритет підтримки інноваційного розвитку - удосконалення системи банківського кредитування і страхування інноваційної діяльності.
" Восьме, це різні форми економічного стимулювання інвесторів.
" Дев'яте, це розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
" І десяте - пропаганда інноваційної діяльності, забезпечення підтримки з боку засобів масової інформації і громадськості.
Ясна річ, ми не можемо не згадати хоча б деякі зовнішні чинники підвищення інноваційного потенціалу. До них належать наступні:
- розвиток процесу глобалізації в світі та інформатизації суспільства;
- організація та розширення спільного виробництва з відомими в світі компаніями;
- розвиток міжнародного трансферу технологій (у сферах, де створені відомі вітчизняні наукові школи, на жаль, їхній потенціал не реалізується);
- сприяння патентуванню за кордоном розробок саме українських вчених, українських доробок;
- залучення до інноваційної діяльності зарубіжних інвесторів, вдосконалення системи їх економічногостимулювання, розробка системи захисту внутрішнього ринку від морально застарілих техніки та технологій.
На жаль, переважно ми говоримо про захист споживчого ринку. Але з метою захисту від морально і матеріально застарілої техніки і технологій також слід вживати відповідні заходи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Гроші та кредит: Підручник /Ред. М.І.Савлук .- К.:КНЕУ, 2001.
2. Грошово-кредитна політика в Україні. /Ред. В. І. Міщенка. - К.: ТОВ "Знання", 2000.
3. Зайнятість та ринок праці: Міжвідомчий науковий збірник. - К., 2000, вип. 12.
4. Економіка і теоретичні основи / Ред. В.Ковальчук - Тернопіль, 1997.
5. Економічна і соціалістична географія світу: Підручник для 10 кл. /За ред. Б.П. Яценка - К.: "Арка", 2002.
6. Лановик Б.Д. Економічна історія: курс лекцій - К., 2000.
7. Лукашевич Л.М. Україна: історико-економічний огляд: Монографія. - К., 1997;
8. Сонько С.П. та ін. Ринок і регіоналістика: Навч. посібник. - К., 2000.
9. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА - М, 2001.
10. Сайт Державного комітету статистики України - www.ukrstat.gov.ua.
Loading...

 
 

Цікаве