WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Суть і функції грошей, грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ. - Контрольна робота

Суть і функції грошей, грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ. - Контрольна робота


Контрольна робота.
Суть і функції грошей, грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ.
Зміст
1. Суть і функції грошей.
2. Грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ.
3. Задача.
4. Висновок.
5. Література.
1. Cуть грошей.
Гроші - загальний еквівалент і абсолютно ліквідний товар.
Гроші - специфічний товар, що має властивість обмінюватіся на будь-який інший товар.
Товарна природа грошей та їх еквівалентна форма визначається їх походженням. Після закінчення формування грошей товарним носієм грошей виступали в натурально-речовому виразі золото та срібло. С і З, виступаючи як звичайний товар, визначали товарну прирду грошей. Суспільну рольгрошей С і З виконували за сумісництвом, але товарна природа грошей витікає не з належності благородного металу до товарй, а визначається місцем грошового еквіваленту в економіці.
Коли роль грошей виконувало З, являючись носієм грошової суті, воно одержало подвійне існування: як товар і як гроші. Подвійність сутності З на цьому етапі виявлялась у його міновій та споживній вартості. Виконуючи роль споживної вартості для конкретної людини, З виступало як носій суспільної вартості. Між конкретною і загальною споживною вартістю З виникла суперечливість, Якщо воно виконує роль конкретної вартості для людини, це виключає можливість використання його як загального засобу обміну.
Для вирішення цієї проблеми вихід був знайдений на шляху ідеалізації грошей. Найперший прояв цього процесу в товарному обігу, бо при обслуговуванні руху товарів відмовитися від характеристики З як З найлегше. Товарний обіг найменше вимагав від З його характеристик як благородного металу. Оскільки обмін товарів носить миттєвий характер, виникла можливість замінити З як товар З як гроші, грошовими знаками.
Протиріччя товарного обміну. які були вирішені за допомогою грошей
* вартість і мінова вартість
* абстрактна і конкретна праця
* суспільнонеобхідні та ідндивідуальні витрати праці
До виникнення грошей б-який товар-еквівалент не втрачав цих протиріч. Тому ,виконуючи еквівалентну роль, товар залишався товаром. З появою золта як загального товару, відмовою від деяких його характеристик як благоодного металу для виконання функції обміну, протирічча, властиви золоту як товару втрачали свою гостроту.
В золоті як грошах загальна споживна вартість ідентична вартості, тому золото як гроші цінні для людства з точки зору їх властивості обмінюватися на б-який йнший товар. Вартість золота, ін. словамі. виражалася їх споживною вартістю для людей. Оскільки вартість б-якого товару є результат суспільних витрат.на його виробництво. а для конкретної особи при обміні має значення тількі еквівалентна сутність грошей, виникає можливість поступового вирішення проблеми протирічча конкретної та абстрактної праці, втіленої в грошах. Оскільки при обміні товарів для товаровиробника важливо тільки скільки вартий товар саме для нього, суспільні витраті на виробництво грошей його не цікавлять. Тому товар набуває властивостей, коли суспільнонеобхідні витрати виступають як індивідуальні.
Вартість грошей.
Реалії свідчатьпро роздвоєння вартості грошей як грошей і грошей як товару. При виконанні золотом функциї загального еквіваленту його вартість як товару раегувала на зміну потреб в цьому товарі. Якщо розглядати гроші як гроші, то додатковий фактор зміни їх вартості - зміна суспільних потреб в грошах, динаміка золотих запасів, попередні заощадження та ін.
Найбільш чуттєво реагувала на зміну вартості золота монета. Під вплівом обігу зменшувалася цінність монети (стиралась, деформувалась та ін.), але номінальна вартість монети не змінювалась. Т. ч. монета продовжувала бути засобом обігу і платежу. Номінальна і реальна вартість монети могли не співпадати і під впливом 8.розвитку видобування золота.Вартістьмонети могла зменшуватись,але деякий час суспільство продовжувало приймати її як повноцінну.
Економічна теорія пояснює інерційність номінальної вартості золота як грошей в порівнянні з золотом як товаром факторами:
* існує зв"язок золотих монет в обігу з рівнем цін на товари;
* втручання держави в грошове господарство; у суб"єктів ринку зростає відчуття гарантованості вартості даної монети.
З переходом до неповноцінних форм грошей номінальна і реальна в постійному дисонансі (не співпадають). Існує беззаперечний зв"язок між зміною вартості грошей і економічними процесами. Знецінення грошової маси в часі може розглядатися як причина економічних роблем і навпаки.
Функції грошей.
Виділяють п"ять функцій грошей:
* міра вартості
* засіб обігу
* засіб платежу
* засіб нагромадження
* світові гроші
Міра вартості - функція, в якій гроші виступають як засіб вимірювання вартості товарів і засіб їх порівняння. Завдяки цій функції всі товари стають якісно однорідними і кількісно вимірюваними. За умов обігу золотих монет існувала категорія масштаб цін- вагова килькість благородного металу, що прийнята в державі за грошову одиницю.
З переходом до неповноцінних грошей масштаб цін вмирає, бо держава закріплює за грошовою одиницею курс,який не зв"язаний з вартістю золота. Своєрідний варіант масштабу цін в сучасних умовах - товарний вміст грошової одиниці.
Міра вартості - функція. в якій гроші функціонують ідеально.
Засіб обігу - гроші розривають межі товарного обміну. Товарна метаморфоза Т-Г-Т' завдяки грошам може розріватися на два акти: Т-Г і Г-Т'. Це - новий етап розвитку товарних відносин. Якщо в догрошовому господарстві обмін товарів мав форму Т-Т', це означало, що не було можливості накопичувати кошти і пошук потенційного партнера для товарообміну перетворився на перманентний процес.
З появою цієї функції була досягнута дуже важлива мета - товаровиробники отримали змогу розірвати часову і просторову межу обміну.
Гроші виконують цю функцію реально.
Сфера використання грошей як засобу платежу і засобу обігу - більша частина економічного обороту країни.
Засіб платежу -гроші виступають як миттєвий посередник при товарообміні. Ін словами, гроші допомагають продавцю і покупцю вдоволбнити свої потреби в найбільш зручній формі.Цю функцію гроші виконують реально
Засіб платежу безпосередньо пов"язаний з товарооборотом. Як платіжний засіб гроші отримали змогу здійснювати самостійний рух незалежний від руху товарів.В цій функції рух грошей і рух товарів - прямопротилежні.Функція засобу платежу потребує сталості грошей і деформується при знеціненні грошової маси.
Сфера використання грошей як засобу платежу і засобу обігу - більша частина економічного обороту країни.
Функція засобу платежу повною мірою включає загрозу неплатежу. При широкомасштабності неплатежів ця функція провокує грошово-кредитну кризу.
Взаємопов"язаність функцій засобу обіга і засобу платежу виражається в постійному поглинанні грошима як засобу платежу сфери їх функції як засобу обігу.Це не маєнегативного впливу на економіку і надає більш широкі можливості для суб"єктів господарювання.( знімаються обмеження , які створюються при негайній оплаті товарів.) Функція засобу обігу-
Loading...

 
 

Цікаве