WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Створення та розвиток грошової системи України. Гроші як економічна категорія. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики - Реферат

Створення та розвиток грошової системи України. Гроші як економічна категорія. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики - Реферат


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
на тему:
Створення та розвиток грошової системи України. Гроші як економічна категорія. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики
1. Створення та розвиток грошової системи України
Становлення України як незалежної держави обу­мовило необхідність створення власної грошової системи, яка за­безпечувала б можливість управляти грошовим оборотом та грошовим ринком в інтересах розвитку національної економіки. Організаційно-право­ві засади створення грошової системи України були закладені в Законі України "Про банки і банківську діяльність", ухваленому Верховною Радою України 20 березня 1991 р.
Перший етап щодо створення власної грошової системи розпочався після виходу України зі складу СРСР, коли 10 січня 1992 р. були запроваджені українські купоно-карбованці багаторазового використання як доповнення до рублевої грошової маси. Тобто в обороті одночасно опинилися два види валюти - попередні рублі, емісія яких перейшла від союзного уряду до Російської Федерації, та купоно-карбованці, право емісії яких було закріплено за НБУ. Весь безготівковий оборот обслуговувався виключно рублями (тепер уже російською валютою).
Паралельне використання в 1992 р. двох валют (рублів та купоно-карбованців) було зумовлювалене рядом обставин:
1. Центральний банк РФ з вересня 1991 р. перестав надсилати в Україну рублеву готівку;
2. на межі 1991-1992 рр. Україна стала на шлях лібералізації цін, унаслідок чого значно зріс їх середній рівень, що відповідно збільшило попит на готівку, якої Україна не могла отримати від Росії;
3. Україна не мала в той час власної бази для виготовлення грошових знаків.
Поступове запровадження нових грошей поряд зі старими мало свої переваги: відкривало можливість уникнути обвального переповнення ними каналів обороту, не допустити швидкого знецінення, забезпечити їм певні конкурентні переваги порівняно з рублем.
Однак, досить швидко виявилися суттєві недоліки двовалютної системи грошового обороту: істотно ускладнювалось управління внутрішнім готівковим обігом, організацією внутрішніх безготівкових розрахунків та зовнішніх розрахунків, незабаром купоно-карбованець став швидко знецінюватися.
Стан грошового обороту на початку запровадження купоно-карбованця ускладнювався чинниками, серед яких були:
1. Обвальний спад виробництва під впливом лібералізації цін та розриву попередніх господарських зв'язків, скорочення державного замовлення. Тільки за січень 1992 р. обсяг промислового виробництва скоротився на 19,8, а роздрібний товарообіг знизився на 61%. це скорочувало попит на гроші, і частина наявних в обороті грошей виявилася зайвою.
2. Використання російського рубля на внутрішньому ринку України сприяло відпливу товарів за межі України, підриву товарної основи внутрішнього грошового обігу. Тому уряд України змушений був перевести весь готівковий обіг на карбованцеву валюту, що забезпечило контроль НБУ за сферою готівкового обороту. Однак, він відкривав широкі можливості для використання емісії грошей для покриття фінансових потреб уряду, що стало одним із головних чинників розкручування в Україні гіперінфляції.
3. З ініціативи РФ у середині 1992 р. у рублевій зоні була запроваджена система взаємозаліків через кореспондентські рахунки, відкриті в розрахунковому центрі при Центральному банку РФ. Унаслідок цього платежі між країнами рублевої зони були взяті під контроль Центральним банком РФ. Курс українського рубля щодо російського став швидко падати. Україна втратила будь-які переваги від використання в безготівковому обороті іншої валюти - рубля.
Запровадження карбованця в готівкову сферу при обслуговуванні безготівкового обороту виключно рублем призвело до механічного розриву єдиного грошового обороту на дві окремі частини. Перехід грошей із однієї частини в іншу вимагав обміну їх за валютним курсом. Виникла спотворена ситуація, за якої валютний курс грошей при використанні їх у готівковому та безготівковому оборотах роздвоївся. Це сприяло розвитку масових фінансових спекуляцій, пов'язаних з переведенням грошей з однієї форми обороту в іншу, відпливу грошових капіталів з України за кордон.
Щоб послабити негативні наслідки паралельного обігу двох валют, указом Президента України "Про реформу грошової системи України" від 12 листопада 1992 р. було запроваджено купоно-карбованець у сферу безготівкового обороту і вилучено з нього рублеві гроші. Нові гроші були названі "український карбованець", дістали статус тимчасових національних грошей і стали єдиним на території України засобом платежу.
Уведенням у загальний оборот українського карбованця завершився перший етап формування національної грошової системи України.
На другому етапі Національний банк України, спираючись на норми Закону України "Про банки і банківську діяльність" (1991 р.), відпрацьовував окремі елементи та організацію функціонування грошової системи. До основних напрямів та результатів розвитку грошової системи на цьому етапі можна віднести:
1. Розбудову власного емісійного механізму, що включає:
- створення Банкнотно-монетного двору НБУ, що має повний цикл високоякісного виробництва паперових грошей та монети;
- розроблення дизайну, установлення номіналу, платіжних ознак, забезпечення системи захисту грошових знаків та монет;
- розроблення правил випуску в обіг, зберігання, інкасації, вилучення з обігу готівки, ведення касових операцій тощо.
2. Формування механізму регулювання НБУ пропозиції грошей, завданням якого є:
- відпрацювання механізму централізованого регулювання банківськими резервами;
- запровадження механізму рефінансування комерційних банків;
- розвиток операцій на відкритому ринку.
3. Розроблення методики та методології грошово-кредитної політики НБУ, накопичення досвіду практичного застосування інструментів грошово-кредитної політики, розмежування сфер застосування фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики.
4. Розбудова національної платіжної системи, що охоплює:
-створення системи електронних платежів на міжбанківсь- кому рівні;
-розроблення методичних та інструктивних документів щодо організації безготівкових розрахунків на міжгосподарському рівні;
- розроблення методичних та організаційних засад створення електронної систем й масових платежів.
5. Формування механізму валютного регулювання, який включає:
-розвиток інфраструктури валютного ринку та формування методичних та організаційних засад здійснення операцій на ньому;
- порядок регулювання валютного курсу;
-створення механізму формування та використання золотовалютних резервів;
- формування звітності щодо платіжного балансу країни, здійснення його аналізу та прогнозування.
6. Розроблення та випробування на практиці спеціальних заходів з
Loading...

 
 

Цікаве