WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Види кредитних установ. Спеціальні фінансово-кредитні інститути - Реферат

Види кредитних установ. Спеціальні фінансово-кредитні інститути - Реферат

спеціального призначення.
Наприклад, в Україні у міру розвитку ринкових відносин виникають нові форми страхування, альтернативні державному. За аналогією із західними державами утворюються акціонерні та взаємні страхові компанії.
Кошти акціонерної страхової організації формуються через об'єднання індивідуальних капіталів окремих підприємств, організацій та приватних осіб. Під час створення акціонерного товариства кожний
акціонер повинен внести певну грошову суму. Участь окремого акціонера в акціонерній компанії виражається у володінні ним акціями, які дають право на одержання пропорційної частки доходу. Акціонерні компанії на відміну від взаємних застосовують тверді тарифи.
Взаємні страхові компанії займаються купівлею устаткування, машин, транспортних засобів, дорогих споруд виробничого призначення і наданням їх в оренду з правом подальшого викупу.
Інвестиційні компанії - різновид фінансово-кредитних інститутів, поширених у західних країнах. їх капітал створюється на акціонерній (пайовій) основі внаслідок акумулювання коштів приватних інвесторів за допомогою емісії власних цінних паперів (зобов'язань). Сформований капітал вкладається в акції та облігації підприємств у своїй країні та за кордоном. Отже, інвестиційні компанії є посередниками між позичальником та індивідуальним інвестором. Вони купують, зберігають і продають цінні папери з метою одержання прибутку на вкладений капітал.
Доходи, одержані у вигляді процентів і дивідендів, окрім адміністративно-господарських витрат, формують прибуток інвестиційних компаній, який розподіляється серед акціонерів (пайовиків). Прибуток, одержаний від підвищення біржового курсу цінних паперів, зараховується у резерв.
Залежно від методу формування пасивів інвестиційні компанії поділяються на дві основні групи - закритого і відкритого типу. Перші мають фіксований акціонерний капітал, їх акції котируються на ринку і не підлягають погашенню до моменту ліквідації компанії. Другим властивий капітал, що постійно змінюється, тобто їх акції (паї) вільно продаються та купуються учасниками компаній за цінами, які відповідають поточній ринковій вартості активів інвестиційної компанії. До продажної ціни такої акції (паю) входить додаткова надбавка, як правило, у розмірі 6-9 %.
Інвестиційні компанії можуть користуватися в обмежених розмірах позичковими коштами. Компанії відкритого типу мають право тільки залучати банківський кредит, а закритого типу - випускати також облігаційні позики.
З розвитком ринкових відносин інвестиційні компанії створюються в Україні.
Фінансові компанії- це фінансово-кредитні установи, які спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей або наданні певних
видів кредитів (споживчого, інвестиційного та ін.), здійсненні фінансових операцій. Вирізняють такі види фінансових компаній:
o з кредитування продажу в розстрочку споживчих товарів тривалого користування - надають позички не безпосередньо споживачам, а купують їх зобов'язання у роздрібних торговців і дилерів зі знижкою (як правило, 7-10 %);
o які займаються обслуговуванням систем комерційного кредиту - надають аванси фірмам, що відвантажують товар, одержуючи при цьому право вимоги щодо боржника (покупця);
o що надають дрібні позички індивідуальним позичальникам під високий (лихварський) процент.
Ресурси фінансових компаній формуються за рахунок строкових депозитів (як правило, 3-6 міс). Вони акумулюють грошові кошти промислових і торговельних фірм, деяких фінансових установ і меншою мірою - населення. Фінансові компанії сплачують вкладникам вищі проценти, ніж комерційні банки.
Досвід функціонування спеціальних фінансово-кредитних установ деяких розвинених країн у такій специфічній сфері, як житло, доцільно використати в Україні для розв'язання житлової проблеми.
У Франції діють товариства з питань житла за невисоку платню. З часів Другої світової війни вони володіють значною частиною соціального житла і здають його у найм. Проте зазначену діяльність не можна розглядати як фінансову.
Найстарішим фінансовим закладом у Франції, що працює в цій галузі, є Банк кредитування нерухомості, заснований у 1857 р. для полегшення придбання землі фермерами. Ця установа фінансувала великі містобудівні операції часів Другої Імперії. У XX ст. банк, не втрачаючи значення в галузі нерухомості, здійснює іпотечне фінансування придбання і будівництва житла, а також рефінансування деяких довгострокових інвестицій (для розвитку рибальського, річкового та повітряного транспорту).
Починаючи з 50-х років Банк кредитування нерухомості почав розподіляти пільгові кредити на придбання власності середнім класом, причому товариства з питань житла за невисоку платню фінансували будівництво житла, що здавалось у найм, для широких соціальних верств населення. Це змусило Банк кредитування нерухомості розширити фінансування будівництва у співробітництві з банками, що надають додаткові короткострокові кредити.
Банк кредитування нерухомості зберігає монополію на надання кредитів для інвестування у житло.
Банк "Енен" (філіал Суецької фінансової компанії), Європейський іпотечний банк (філіал Взаємного страхового товариства MAAF), Банк будівництва та громадських робіт, який як основний акціонер має досвід у цьому секторі і крім фінансування будівельних підприємств фінансує придбання житла, традиційно орієнтуються у діяльності на фінансування житла і будівництва. До цієї групи належить також Кредитна спілка для будівництва (UCB), яка входить у Банківську компанію - велику приватну групу з питань спеціального кредитування.
У Німеччині діють ощадні каси з питань будівництва - "Баушпар-касен" - громадські або приватні заклади, що зберігають на пільгових умовах житлові заощадження з певним мінімальним терміном вкладання і надають кредити.
Крім того, у Німеччині налічується 27 приватних іпотечних банків - "Привате іпотекенбанкен", які надають довгострокові позики для фінансування будівництва та модернізації житла. Вони також надають кредити землям, містам, громадським організаціям, установам ЄЕС. Останніми роками цей вид діяльності істотно розширився.
В Італії діють заклади з питань кредитування нерухомості та будівництва (автономні відділення кредитування нерухомості великих банків та ощадних кас БНЛ, Неаполітанський, Сицилійський, Сардинський банки та ін.), спеціальні організації для фінансування громадських робіт (автономнівідділення великих фінансових закладів, які фінансують будівництво житла).
У США будівництво кредитують переважно ощадно-позичкові асоціації, взаємні ощадні банки та страхові компанії.
Список використаної літератури:
1. Банки и кредит развивающихся стран. - М.: Финансы, 1974.
2. Банковское дело / Под ред. О. Лаврушина. - М.: Финансы и статистика, 1998.
3. Банковское дело: Справ, пособие / Под ред. Ю. А. Бабичева. - М.: Экономика, 1992.
4. Банковское дело: Учеб. пособие / Под ред. В. И. Колесникова, Л. П. Кролевецкой. - СПб.: Изд-во УЭФ, 1992. - Ч. 1, 2.
5. Борисов С. Золото в экономике современного капитализма. - М.: Финансы и статистика, 1984.
6. Буката В. Финансово-кредитный механизм и банковские операции. - М.: Финансы, 1991.
7. Бухвальд Б. Техника банковского дела. - М.: Финансы, 1993.
8. Быстров Ф. Валютные и кредитные отношения в международной торговле. - М.: Финансы и статистика, 1972.
9. Вавилов Ю. А Государственные кредиты: прошлое и настоящее. - М.: Финансы и статистика, 1992.
10. Валовая Т. Европейская валютная система. - М.: Финансы и статистика, 1986.
Loading...

 
 

Цікаве