WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Грошово-кредитна система Японії (пошукова робота) - Реферат

Грошово-кредитна система Японії (пошукова робота) - Реферат

емісійним банком країни; основним його акціонером є держава. Приватні акціонери не мають права брати участі у формуванні ради банку. Всі його члени призначаються урядом. Банк є державною установою.
Банк Японії здійснює всі властиві емісійним банкам функції, хоча в його діяльності на відміну від банків інших країн спостерігаються певні особливості. Характерним, наприклад, є те, що протягом 50- 60-х років його основним позичальником була не держава, а комерційні банки. Частка державних зобов'язань і кредитів уряду в активах Банку Японії скоротилася з 72,2 % у 1949 р. до 37,4 % у 1970 p., частка обліково-позикових операцій відповідно збільшилася. Така зміна в активах банку в цей період означала більш тісний зв'язок між його емісійно-кредитною діяльністю і процесом розширеного відтворення, що було викликано політикою обмеження інфляції в країні за рахунок усунення великого дефіциту державного бюджету в перші повоєнні роки.
Широке використання комерційними банками кредитів Банку Японії дає йому змогу ефективніше застосовувати при регулюванні грошового обігу і кредиту такий метод, як зміна ставки облікового відсотка. Система обов'язкових резервів, яку використовують з 1959 p., та операції на відкритому ринку теж відіграють важливу роль у механізмі грошово-кредитного регулювання.
Скасування в 1965 p. заборони на використання державних позик для покриття дефіциту державного бюджету відкрило шлях для фінансування дефіциту за рахунок емісії облігацій державних позик і сприяло тому, що основним позичальником Банку Японії знову стала держава. У 1982 р. облігації державних позик в його активах становили 78 %.
Функції Банку Японії визначено спеціальним законом у 1942 p., який у 1979 та 1998 р. модернізовано. Згідно із законом основний капітал банку встановлено у розмірі 100 млн єн (55 % капіталу належить державі, 45 % - приватним акціонерам: приватним особам, фінансовим інститутам, страховим компаніям та ін.). Акціонерам гарантовано дивіденди у розмірі 4 %. Решта прибутку надходить до державного бюджету.
Згідно із законом 1998 р. загальне та оперативне керівництво покладається на правління банку (за законом 1979 р. на чолі банку стояла політична рада), що складається з дев'яти осіб (до складу політичної ради входило сім членів), а політична рада скасовується. Голова та два його заступники призначаються Кабінетом Міністрів за згодою обох палат парламенту. Шість членів правління призначає Кабінет Міністрів з осіб, що мають певний досвід і знання у сфері економіки та фінансів (за законом 1979 р. - керуючий Банку Японії, уповноважені урядом міністр фінансів, представник планово-економічного управління та чотири представники найбільших монополій). Термін їхніх повноважень становить п'ять років (було чотири). На засіданнях правління в разі необхідності можуть бути присутні представники уряду (вони мають право подавати на розгляд правління свої пропозиції).
Банк Японії, штаб-квартира якого розташована в Токіо, має 45 філій і відділень у Японії, а також представництва у Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні та в Гонконгу.
Банк має необмежену монополію на випуск банкнот. Основне його завдання - підтримувати цінову стабільність, щоб сприяти збалансованому розвитку національної економіки. Цього досягають завдяки розробці та проведенню відповідної грошово-кредитної політики, випуску готівки.
Банк Японії також забезпечує ефективне функціонування системи розрахунків між кредитними організаціями (інститутами).
Міністр фінансів затверджує бюджет банку. Двічі на рік банк через міністра фінансів звітує перед парламентом про грошово-кредитну
політику, однак розробляє і проводить її як незалежна інституція, що передбачено законодавством.
Таблиця 9
Сальдо основних рахунків Банку Японії*
Стаття 1995 р. 1996 р. Січень 1997 р. Лютий 1997 р.
Активи
Грошові позики 23905 19834 19871 108400
Векселі куплені
(у тому числі комерційні) 104338 90407 57269 63066
Облігації державної позики (ОДП) 375358 463422 424113 423856
Короткострокові урядові цінні папери 162741 189596 150270 145135
Рахунки закордонних активів 25309 29227 29440 29679
Пасиви Емісія банкнот 462440 506710 436264 443712
Вклади фінансово-кредитних установ (інститутів) 33101 34626 32718 34716
Поточні рахунки уряду 497 744 832 554
* Вісник НБУ. - 1998. - № 4.
Виокремлюють такі основні напрямки діяльності Банку Японії:
o облік комерційних та інших векселів і боргових зобов'язань;
o надання позик під забезпечення векселів, боргових зобов'язань, державних облігацій та цінних паперів;
o купівля-продаж комерційних та інших векселів і боргових зобов'язань, державних облігацій та цінних паперів, а також інших облігацій;
o виписування векселів на отримання;
o приймання вкладів;
o операції у національній валюті;
o приймання на зберігання цінностей, купівля-продаж золота та срібла у зливках.
Банк Японії як фінансовий агент уряду управляє від його імені державними фондами, займається валютно-фінансовою діяльністю,
спрямованою на стабілізацію валютного курсу єни. Кредити урядові надаються через підписку та андеррайтинг випусків державних позик і короткострокових державних цінних паперів.
Банк за згодою міністра фінансів може здійснювати купівлю-про-даж валюти, надавати кредити або виконувати операції від імені іноземних центральних банків та інших організацій з метою розвитку співробітництва з ними, приймати від цих організацій вклади і здійсню-вати виправдані єнові інвестиції.
Банк Японії здійснює контроль за кредитною сферою і забезпе-чує стабільне функціонування системи платежів і розрахунків, надаючи кредитним організаціям кредити на обмежений строк.
Комерційні банки поділяються на міські та місцеві (регіональні). їх операції законодавчо регламентовані. Банк не має права розпоча-ти свою діяльність без спеціальної ліцензії міністерства фінансів (умо-ви реєстрації: відповідність капіталу, активів та пасивів, необхідний дос-від роботи адміністрації, її певний соціальний статус). Банк повинен бути організований у формі акціонерного товариства і мати статутний капітал не менший 1 млрд єн. У його назві має бути слово "банк". Для відкриття відділень банку необхідний дозвіл міністерства фінансів.
Категорії банків згідно із законодавством 90-х років наведено на рис. 10.
Рис. 10. Категорії банків Японії
Міські банки - це 10 найбільших банків Японії. Вони зосередили понад 1/4 загального обсягу залучених депозитів.Ці банки надають близько 30 % позик. Міські банки мають розгалужену мережу філій (175 установ) у Японії та за кордоном. Кожен з них тісно пов'язаний з промисловими і торговельними компаніями. Вони є основними учасниками валютного ринку, постачальниками коштів у галузі економіки, що розвиваються швидкими темпами. Під їх контролем перебуває діяльність інших ФКІ.
Важливою ознакою японської економічної системи є наявність кей-рецу, або промислової групи. Кожна кейрецу складається із стрижневої групи ФКІ (основа - міські банки та інші ФКІ), пов'язаної з групою промислових фірм, багато з яких торгують між собою. Кожний учасник групи є власником звичайних акцій інших членів. Міські банки
Loading...

 
 

Цікаве