WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Грошово-кредитна система Японії (пошукова робота) - Реферат

Грошово-кредитна система Японії (пошукова робота) - Реферат

науково-технічного прогресу та зниження матеріале- і трудомісткості виробництва, а й у результаті товарного демпінгу. Тому в цей період золотовалютні резерви швидко збільшуються, особливо з 1986 р. (у жовтні 1987 р. вони становили 76,2 млрд дол.), передусім за рахунок активного сальдо торговельного балансу. Сучасна єна є однією з резервних валют, яка до 1997 р. була найстабільнішою в Азії.
В умовах нагромадження великих валютних резервів і ризику їх знецінення Японія використовує ці резерви для зовнішньоекономічної експансії. Вона є найбільшим кредитором у світі. Японія форсує свою зовнішньоекономічну експансію при завищеному курсі долара щодо єни. Здійснюється подальша інтенсифікація структурної перебудови економіки на основі використання новітніх досягнень науково-технічного прогресу.
Однак експансії Японії протидіють США і країни Західної Європи.
До проблем у відносинах Японії з іншими країнами призвела традиційна стратегія участі країни у міжнародному поділі праці під гаслом "Робити краще те, що Захід робить добре". Об'єктивно сприяли цьому також новий етап розвитку інтернаціоналізації світової економіки і пов'язані з цим розвитком досягнення Японії. Інтернаціоналізація економіки стала однією з основних умов піднесення країни після кризи 1991-1993 pp.
Зміцнення позицій єни у світовому господарстві в 90-х роках супроводжувалося розширенням участі Японії у міжнародних економічних відносинах. Зросла частка країни у світовому експорті, особливо в експорті капіталу, де вона вийшла у середині 90-х років на перше місце у світі за обсягом щорічних іноземних прямих інвестицій і на друге місце за їх нагромадженою сумою.
Наприкінці 90-х років триває процес формування і закріплення нової схеми співробітництва Японії з іншими країнами у фінансовій сфері. Зокрема, переорієнтація на внутрішній попит зумовила зміну співвідношення експорту товарів і експорту капіталу: експорт товарів починає скорочуватися, а вивезення капіталу швидко збільшується. Основою цього стало величезне активне сальдо за поточними статтями платіжного балансу та перетворення Японії на найбільшого інвестора. Щоб скоротити активне сальдо на 11 млрд дол., міністерство транспорту, наприклад, ухвалило програму довести з 1995 р. кількість японських туристів, які виїжджають за кордон, до 10 млн чол.
Розглянемо розподіл японських інвестицій за регіонами світу. Статистика свідчить, що "найпопулярнішим" регіоном для інвестування є Північна Америка. Великі структурні зміни відбуваються в потоці капіталу, який спрямовується в Азіатський регіон: зменшуються інвестиції у видобувну промисловість, дедалі більший потік спрямовується на створення виробничих підрозділів японських фірм. Скорочується частка інвестицій у Латинській Америці та Африці, бо подорожчання єни робить вигідними інвестиції у Західну Європу. У 90-ті роки збільшується потік прямих інвестицій у промислово розвинені країни.
Отже, зарубіжні капіталовкладення Японії стали одним із каналів вагомої трансформації її участі у міжнародному поділі праці, сприяли становленню нової моделі економічного зростання та підвищенню курсу єни у 1990-1996 pp.
У жовтні-листопаді 1997 р. вибухнула фінансово-валютна і біржова криза, яка охопила багато країн Південно-Східної Азії і Японію. Криза виявилася у відпливі капіталів за кордон, знеціненні національних валют, падінні курсу корпоративних і державних паперів.
У такій ситуації Банк Японії починає проводити масштабні валютні інтервенції, тобто викидати на валютні біржі зі своїх золотовалютних резервів вільно конвертовану валюту, щоб збити ажіотажний попит на неї. У 1997 р. єна вистояла, але її стабілізація коштувала 79 млрд дол. (єна девальвувала на 3 %).
Із січня 1998 р. курс єни катастрофічно падає. її фактична девальвація створює реальну загрозу краху орієнтованої на експорт економіки країн Південно-Східної Азії, а також (і це основне) загрозу масового напливу японських товарів на ринки США і Західної Європи (як відомо, девальвація національної валюти вигідна для експортерів, оскільки веде до здешевлення, а отже, до підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світових ринках). Саме цим пояснюється згода уряду США виділити Японії кредит на 100 млрд дол. для відновлення курсу єни.
Обсяг ВВП у 1998 р. скоротився на 2,8 %, обсяг промислового виробництва - понад 5 %, рівень безробіття підвищився до 4,4 %. Економічна ситуація в країні, особливо у фінансовому секторі, ускладнюється. Триває банківська криза. Банк Японії вдавався до валютної інтервенції, але курс єни проти долара знизився. Валютно-фінансова криза 1997-1998 pp. стала провісником циклічної кризи надвиробництва.
3. Розвиток кредитної системи країни
Перші банки в Японії з'явилися ще до буржуазної революції 1868 р. Це були приватні контори обміну, які поєднували обмін з банківською справою. Але тільки після революції починає формуватися капіталістична кредитна система Японії.
Банківська система створювалася на основі законів про національні банки 1872 і 1897 p., згідно з якими організовувалися комерційні банки за типом банків європейських країн. Разом з приватними банками було створено державний емісійний банк та інші державні і напівдержавні кредитні інститути.
Вже до Першої світової війни одночасно зі збільшенням кількості банківських інститутів відбулося зосередження основної маси позикових капіталів у руках невеликої кількості банків. Після Першої світової війни процес концентрації банків посилився, особливо у зв'язку з банківською кризою у 1927 р. У результаті банкрутств і поглинання великими банками малих кількість банків у 1928 р. порівняно з 1918 р. зменшилася удвічі.
У подальшому процес концентрації банків відбувався відносно повільно, а в роки Другої світової війни різко активізувався внаслідок посилення державного контролю. Загальна кількість банківських інститутів з 327 у 1941 р. скоротилася до 125 у 1945 р.
Після Другої світової війни кредитна система розвивається по лінії як розширення кількості державних кредитних інститутів (крім державних кредитних інститутів, що існували раніше, - емісійного банку,
ощадних кас, Бюро довірчих фондів міністерства фінансів, засновано два спеціальні банки - Японський банк розвитку та Експортно-імпортний банк, а також 10 фінансово-кредитних корпорацій), так і державного регулювання діяльності приватних інститутів, надання їм державою різноманітних послуг.
Однією з таких послуг є державне страхування кредитів, що їх надавали експортерам японських товарів приватні японські банки, промислові й торгові компанії. У Японії страхування таких кредитів покладено на міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості. Безпосередньо функцію страхування виконують страхові компанії та комерційні банки зарахунок коштів держави, які надає їм назване міністерство. Японські експортери страхуються від усіх видів ризиків: політичних, комерційних, фінансових.
Кредитна система Японії складається з приватних, державних і кооперативних інститутів. За характером виконуваних функцій вони поділяються на емісійний (Банк Японії), комерційні банки і спеціальні ФКІ.
Банк Японії, заснований у 1882 р. як акціонерна компанія, є центром кредитної системи,
Loading...

 
 

Цікаве