WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Ямайська валютна система - Реферат

Ямайська валютна система - Реферат

реалізація якого мала важливе значення у розвитку не лише європейських, а й світових валютних відносин.
Новий етап європейської валютної інтеграції пов'язаний з трансформацією Європейського валютного союзу у Європейську валютну систему.
Суть розвитку зазначених процесів визначалася реалізацією пропозицій голови Комісії Європейського Союзу (ЄС) Ж. Делора, які після відповідного їх схвалення у 1989 р. Радою ЄС дістали назву "План Делора". Він передбачав поетапну трансформацію Європейської валютної системи в Європейський валютний союз - не просто глибоку валютну інтеграцію, а утворення спільного для країн - членів ЄС Європейського центрального банку і заміну в перспективі національних грошових одиниць єдиною валютою співтовариства.
Важливою подією на шляху реалізації "Плану Делора" стало підписання у лютому 1992 р. в м. Маастрихті (Нідерланди) Маастрихтської угоди, яка визначила інституціональні та правові засади фундації ЄВС.
Угодою окреслено основні передумови утворення ЄВС: здійснення країнами ЄС повної необмеженої конвертованості національних валют, повної лібералізації руху капіталів, інтеграції банківських та інших фінансових ринків, жорсткої фіксації (без будь-яких граничних допущень) валютних курсів.
Визначено основні етапи становлення ЄВС.
Основним підсумком першого етапу, що завершився на початку 1994 p., стала ратифікація Маастрихтської угоди всіма країнами-учас-ницями; повна лібералізація у межах ЄС міграції капіталу; здійснення системи заходів, спрямованих на наближення темпів інфляції до рівня країн, які мають найсприятливіші для цього показники; скорочення бюджетних дефіцитів.
На другому етапі, що розпочався навесні 1994 p., передбачалося створити основні органи та виконавчі структури ЄВС. Цей етап розглядався як перехідний до повного завершення процесу становлення ЄВС. На початку другого етапу передбачалося сформувати Європейську систему центральних банків на зразок Федеральної резервної системи США - "Єврофед". її функції полягали у посиленні координації грошово-кредитної політики, здійсненні контролю за розвитком системи ЕКЮ.
Перехід до третього етапу формування ЄВС згідно з Маастрихтською угодою залежить від ступеня реального зближення країн-учас-ниць за комплексом певних показників, а саме:
o інфляція може перевищувати рівень, який існує у трьох країнах-членах з найстабільнішими цінами (щонайбільше на 1,5 %);
o розмір бюджетного дефіциту не повинен перевищувати 3 % внутрішнього валового продукту (ВВП) цієї країни;
o рівень процентних ставок за довгостроковими кредитами може перевищувати рівень трьох найнижчих пунктів ставок у країнах ЄС щонайбільше на 2 %;
o коливання обмінних курсів національних валют (за відсутності девальвації у попередні два роки) допускаються у межах, встановлених для ЄС (± 2,25).
Третій етап створення ЄВС міг розпочатися вже 1 січня 1997 р. за умови досягнення необхідної економічної конвергенції (досягнення певних критеріїв) як мінімум сімома країнами-членами. У противному разі перехід міг відбутися автоматично 1 січня 1999 р.
Учасниками ЄВС стали країни, економіка яких відповідає зазначеним критеріям. Решта країн, що не приєдналися до ЄВС у момент його створення, можуть зробити це після перевірки на конвергенцію (табл. 3).
Таблиця З
Критерії конвергенції для Європейського валютного союзу, 1996 р.
Країна Норма інфляції Ставка процента Дефіцит бюджету Квота заборгованості
Встановлений критерій 3,8 (1,5)* 10,0 -3,0 60,0
Бельгія 2,5 (1,9) 8,5 -4,2 (-4,5) 134,0 (134,5)
Німеччина 2,8 (2,2) 7,5 -1,7 (-3,1) 58,0 (59,2)
Данія 3,0 10,5 -2,5 (-2,0) 84,0 (73,5)
Фінляндія 3,0(1,7) 11,5 -3,3 88,0
Франція 2,0 8,5 -4,2 (-5,0) 54,0 (51,5)
Греція 8,0 15,5 -10,1 120,0
Великобританія 3,5 10,0 -3,0 55,0
Ірландія 3,5 (2,6) 10,0 -2,0 (-2,5) 83,0 (86,0)
Італія 5,0 13,5 -8,0 126,0
Люксембург 2,5 (2,2) 8,5 1,0 (1,5) 8,0 (5,0)
Нідерланди 2,5 (2,1) 8,0 -3,0 (-3,0) 80,0 (78,5)
Австрія 2,5 (2,4) 7,5 -4,5 (-5,5) 67,0 (67,5)
Португалія 4,5 10,5 -5,5 83,0
Швеція 3,0 10,5 -9,5 115,0
Іспанія 4,5 11,5 -5,2 70,0
Більшість країн ЄС мали змогу виконати критерії стабільності грошей та ставки процента. Як свідчать дані табл. З, Німеччина, Франція, Австрія, країни Бенілюкс і Данія найближче підійшли до виконання маастрихтських критеріїв. В інших країнах ЄС, за винятком прогнозів для Великобританії, параметри суттєво відхиляються від встановлених у Маастрихті.
На третьому етапі створено Європейський центральний банк (ЄЦБ). Для валют країн - членів ЄВС встановлено фіксований курс як однієї до іншої, так і до євро, який не підлягає перегляду.
Проте запровадження з 1 січня 1999 р. нової загальноєвропейської грошової одиниці євро породило багато непорозумінь. Наприклад, відбулася різка, нічим не обгрунтована девальвація європейських валют та американського долара. І хоча у готівковому вигляді євро з'явиться лише через два роки (його поки що використовують тільки у безготівкових розрахунках), запровадження євро прискорило строки банківських операцій, зменшило витрати на конвертацію валют і здешевило банківські послуги. Це вигідно насамперед клієнтам.
Що ж до європейських валют, то їм нічого не загрожує, бо основне гасло реформаторів грошової системи Європи - "Ніяких обмежень, ніякого примусу". Обмін валют на євро розпочнеться 1 січня 2002 р. і триватиме 6 міс, але конвертувати безготівкові кошти в євро можна вже сьогодні, причому абсолютно безкоштовно.
На курси американського долара і німецької марки може вплинути лише психологічна обережність громадян, що супроводжує всі нововведення, особливо у сфері економіки.
Отже, аналіз інтеграційних процесів у сфері валютних відносин країн ЄС свідчить про їх багатоаспектність і тривалість у часі. Встановлення валютного союзу розглядається як завершальна ланка комплексної загальноекономічної інтеграції країн ЄС, започаткованої ще 1957 р. Римською угодою. Урахування цього факту має принципове значення для визначення можливостей і шляхів взаємодії України з функціональними структурами ЄВС. Необхідно здійснити фундаментальні перетворення не тільки на рівні суто валютних, а й загалом у системі загальноекономічних відносин.
Європейський валютний союз означає фундаментальну зміну у світовій валютній системі. Із запровадженням євро зможе утворитися друга провідна міжнародна валюта. За умови її стабільності американський долар, що панує на світовому валютному ринку, матиме серйозного конкурента.
Список використаної літератури:
1. Антонов Н. Г., Пессель М. А. Денежное обращение, кредит и банки. - М.: Финстатинформ, 1995.
2. 16. Анулова Г. Н. Денежно-кредитное регулирование: опыт развивающихся стран. - М.: Финансы и статистика, 1992.
3. Бухвальд Б. Техника банковского дела. - М.: Финансы, 1993.
4. Быстрое Ф. Валютные и кредитные отношения в международной торговле. - М.: Финансы и статистика, 1972.
5. Гальчинський А. С. Теорії грошей. - К.: Основи, 1996.
6. Дерев'янко О. Г. Фінансово-кредитний механізм у системі стратегічного управління // Фінанси України. - 1998. - № 7. - С 28-35.
7. Долан Э. Дж, Кэмбелл К. Д., Кэмбелл Р. Д. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М.; Л.: Профино, 1991.
8. Иришев Б. К Денежно-кредитная политика: концепции и механизм. - Алма-Ата: Тылым, 1990.

 
 

Цікаве

Загрузка...