WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Бреттон-Вудська валютна система - Реферат

Бреттон-Вудська валютна система - Реферат

RETD не переміститься вліво від RET^, де рівноважний обмінний курс ? перебуває у точці 2.
Отже, якщо національна валюта недооцінена, то центральний банк повинен продавати національну валюту, щоб утримати фіксований валютний курс і, як наслідок, збільшити свої міжнародні валютні резерви.
Якщо країна має завищений обмінний курс, то спроби центрального банку втримати національну валюту від знецінення призведуть до зменшення міжнародних валютних резервів країни. Якщо центральний банк країни фактично вичерпає резерви міжнародних валют, то він не зможе утримати власну валюту від знецінення, і відбудеться девальвація, тобто обмінний курс встановлюється на нижчому рівні.
Якщо країна має недооцінений валютний курс, то інтервенції її центрального банку, спрямовані на запобігання підвищенню ціни валюти, сприяють збільшенню запасів резервнихвалют країни. Проте центральний банк, можливо, не захоче купувати цих резервів, а натомість встановить курс національної валюти на вищому рівні (ревальвація).
Зауважимо, що коли внутрішні та іноземні депозити є досконалими замінниками, як припускається у розглянутій моделі визначення обмінного курсу, то стерилізована інтервенція у формуванні валютного курсу неспроможна втримати валютний курс на рівні ?' , бо ні RET^, ні RETD не переміщуватимуться. Наприклад, якщо валютний курс завищений, то стерилізована купівля національної валюти залишатиме очікуваний дохід на внутрішні депозити нижчим від очікуваного
доходу на іноземні депозити за цього обмінного курсу. Отже, тиск до знецінення національної валюти не помітний. Якщо центральний
банк продовжує купувати свою національну валюту, але здійснює стерилізацію, то він втрачає міжнародні валютні резерви доти, доки не втратить усі і врешті змушений буде шукати для валюти нижчий рівень курсу.
Якщо внутрішні й іноземні депозити є недосконалими замінниками, то для встановлення обмінного курсу можна застосовувати стерилізовані інтервенції. Проте, як зазначалося, стерилізовані інтервенції не можуть утримувати фіксований обмінний курс.
Згідно з Бреттон-Вудською системою валютні курси змінювалися тільки тоді, коли країна відчувала "фундаментальну розбалансованість", тобто великий постійний дефіцит платіжного балансу або
його високе активне сальдо. З метою підтримання фіксованих валютних курсів, коли країни відчували дефіцит платіжного балансу і втрачали свої валютні резерви, МВФ позичав їм валютні ресурси, що їх вносили інші члени. У результаті МВФ диктував умови країнам-позичальни-кам, примушував країни з пасивними платіжними балансами здійснювати обмежувальну монетарну політику, що посилювала їх валюту або усувала дефіцит платіжного балансу. Якщо надані МВФ позики були недостатні для того, щоб запобігти знеціненню валюти, країні дозволялося девальвувати власну валюту - встановлювати новий, нижчий обмінний курс.
Слабкість Бреттон-Вудської системи полягала в тому, що коли країни з дефіцитами платіжного балансу втрачали свої валютні резерви, на них можна було тиснути для проведення девальвації їх обмінного курсу або здійснення обмежувальної політики, але МВФ не мав способів примусити країни з активним платіжним балансом ревальвувати їх обмінні валютні курси або здійснювати енергійнішу стимулюючу політику. Зокрема, суперечливим був той факт, що США як країна з резервною валютою згідно з Бреттон-Вудською системою не могли девальвувати свою валюту навіть тоді, коли долар був надто високо оцінений. Коли США намагалися зменшити у своїй країні масштаби безробіття у 60-ті роки, здійснюючи інфляційну монетарну політику, розвинулася "фундаментальна розбалансованість" надто високо оціненого долара. Оскільки країни з активним сальдо платіжного балансу не були готові ревальвувати свої валютні курси, а Бреттон-Вудська система не забезпечувала вирівнювання платіжних балансів, то в 1971 р. вона розпалася.
У 1971 р. запаси золота становили 11,1 млрд дол. Ця сума була у 6 разів меншою, ніж доларова маса, що перебувала у міждержавному обігу. Почалася масова гонитва за золотом як найстійкішим грошовим активом і відповідно відмова від долара. З'явилася подвійна ціна на золото: офіційна - 35 дол. за унцію і ринкова, що у кілька разів перевищувала офіційну.
У цій ситуації США по суті повністю втратили можливість обмінювати долари на золото за фіксованою ціною, долари перестали виконувати функцію міжнародної резервної валюти. Визнаючи це, 15 серпня 1971 р. було прийнято рішення про припинення конвертованості долара на золото. Скасування одного з вихідних принципів Бреттон-Вудської системи означало її фактичний крах.
Поряд з причинами, що характеризували загострення внутрішньо економічної ситуації у США, валюта яких посідала центральне місце у системі "золото - долар", крах Бреттон-Вудської системи відбивав також певну зміну сил у світовій економіці. На відміну від монополізму США, що був панівним у перші повоєнні десятиліття, наприкінці 60 - на початку 70-х років сформувалися три центри світового економічного суперництва - США, Західна Європа і Японія. Як наслідок, поліцентризм у фактичному розміщенні економічних сил у світовому господарстві почав суперечити моноцентризму, що грунтувався на монопольному становищі долара у сфері міжнародних валютних відносин.
Список використаної літератури:
1. Антонов Н. Г., Пессель М. А. Денежное обращение, кредит и банки. - М.: Финстатинформ, 1995.
2. 16. Анулова Г. Н. Денежно-кредитное регулирование: опыт развивающихся стран. - М.: Финансы и статистика, 1992.
3. Бухвальд Б. Техника банковского дела. - М.: Финансы, 1993.
4. Быстрое Ф. Валютные и кредитные отношения в международной торговле. - М.: Финансы и статистика, 1972.
5. Гальчинський А. С. Теорії грошей. - К.: Основи, 1996.
6. Дерев'янко О. Г. Фінансово-кредитний механізм у системі стратегічного управління // Фінанси України. - 1998. - № 7. - С 28-35.
7. Долан Э. Дж, Кэмбелл К. Д., Кэмбелл Р. Д. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М.; Л.: Профино, 1991.
8. Иришев Б. К Денежно-кредитная политика: концепции и механизм. - Алма-Ата: Тылым, 1990.
Loading...

 
 

Цікаве