WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Бреттон-Вудська валютна система - Реферат

Бреттон-Вудська валютна система - Реферат


Реферат на тему:
Бреттон-Вудська валютна система
Перша світова війна призвела до величезних торгових розривів, країни не могли більше конвертувати свої валюти у золото. Золотий стандарт втратив свою ефективність незважаючи на спроби відновити його
у повоєнні роки, а всесвітня депресія (1929-1933 pp.) призвела до його остаточного розпаду. Коли перемога союзників у Другій світовій війні стала очевидною, у 1944 р. країни - учасниці антигітлерівської коаліції зустрілися у Бреттон-Вудсі (штат Нью-Гемпшир, США) з метою закласти основи нової міжнародної грошової системи для поліпшення світової торгівлі й добробуту. В угоді, розробленій країнами-учасницями, передбачалося, що центральні банки купують і продають власну валюту, щоб утримувати обмінні курси на певному рівні (режим фіксованих валютних курсів). Цієї угоди, відомої як Бреттон-Вудська система, дотримувалися з 1945 до 1971 р.
Згідно з Бреттон-Вудською угодою було створено Міжнародний валютний фонд, який у 1945 р. об'єднував ЗО країн. Нині його членами є понад 150 країн світу. Перед МВФ стояло завдання сприяти розширенню світової торгівлі через встановлення правил для підтримання постійних обмінних курсів і надання позик країнам, що відчувають труднощі з платіжним балансом. Правила для здійснення торгівлі між країнами (встановлення мит і квот) розроблюються Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (ГАТТ - General Agreement on Tariffs and Trade) - організацією, штаб-квартира якої розміщується у Женеві.
За домовленістю країн-учасниць МВФ збирає і стандартизує міжнародні економічні дані.
Згідно з Бреттон-Вудською угодою було також засновано Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), який нині надає довгострокові позики країнам, що розвиваються, з метою допомогти їм зводити дамби, будувати автошляхи та інші матеріальні об'єкти, що має сприяти економічному розвитку цих країн. Кошти на позики отримують здебільшого через випуск облігацій МБРР і продаж їх на ринку капіталів розвинених країн. У 1960 р. МБРР заснував філіал - Міжнародну асоціацію розвитку (IDA - International Development Association), яка надає особливо привабливі позики для країн, що розвиваються (наприклад, з п'ятирічним терміном сплати і нульовими процентними ставками). Кошти для цих позик формуються за рахунок прямих внесків країн-учасниць.
Оскільки США вийшли з Другої світової війни як найрозвиненіша світова економічна держава, що сконцентрувала понад половини світових виробничих потужностей в оборонній промисловості і найбільші світові запаси золота, Бреттон-Вудська система постійних обмінних курсів грун-
тувалася на конвертованості американського долара в золото (тільки для іноземних урядів та центральних банків) по ціні 35 дол. за унцію. Центральні банки повинні були підтримувати фіксовані валютні курси через інтервенції на валютних ринках, за винятком США, котрі продавали і ку-пували доларові активи, якими володіли як міжнародними валютними резервами. Долар США, що використовувався іншими країнами для найменування активів, якими вони володіли як валютними резервами, було названо резервною валютою. Отже, Бреттон-Вудська система визнала США країною з резервною валютою.
Найважливіша ознака Бреттон-Вудської системи полягала в тому, що вона встановила режим фіксованих валютних курсів. На рис. 5 показано, як, використовуючи модель визначення обмінного курсу, режим фіксованих валютних курсів функціонує на практиці.
Рис. 5. Інтервенції у разі завищеного (а) і недооціненого (б) валютних курсів:
ID - процентна ставка на внутрішні депозити (очікуваний дохід у національній ва-люті);
Et - обмінний курс між доларовими і франковими депозитами (визначається як франки/долари);
RETF - очікуваний дохід на іноземні депозити;
RETD - очікуваний дохід на внутрішні депозити;
Ep - фіксований обмінний курс національної валюти;
Е1 - обмінний курс національної валюти
На рис. 5, а видно, що валютний курс щодо ?' завищений. Щоб утримати цей курс на рівні ? (2), центральний банк повинен купувати національну валюту, щоб перемістити криву очікуваного доходу на внутрішні депозити до RET®. На рис. 5, б валютний курс на рівні ? недооцінений. Тому банк змушений продавати національну валюту, щоб перемістити RET® до RET® для утримання обмінного курсу ? (2).
На рис. 5, а відображено ситуацію, коли національна валюта оцінена надто високо. Крива очікуваного доходу на іноземні депозити RET^ перетинає криву очікуваного доходу на внутрішні депозити RETD в точці обмінного курсу Ev нижчого від паритету (фіксованого обмінного курсу) ? . Щоб утримати обмінний курс ? , центральний банк повинен здійснювати інтервенції на зовнішніх валютних ринках з метою купівлі національної валюти через продаж зарубіжних активів подібно до продажу на відкритому ринку. Це означає, що грошова маса і пропозиція грошей зменшуються. Оскільки обмінний курс фіксуватиметься у точці ? , то очікуваний валютний курс залишатиметься незмінним і крива очікуваного доходу на іноземні депозити залишатиметься у положенні RETy Проте купівля національної валюти, що призводить до зменшення пропозиції грошей, також зумовлює підвищення процентної ставки на внутрішні депозити. Внаслідок такого підвищення крива очікуваного доходу на внутрішні депозити RETD переміщується вправо. Центральний банк купуватиме національну валюту і продаватиме зарубіжні активи доти, доки крива RETDne досягне положення RET^, а рівноважний обмінний курс
Ераг- точки 2 (рис. 5, а).
Отже, коли національна валюта надто високо оцінена, центральний банк повинен купувати національну валюту, витрачаючи запаси резервної валюти, щоб утримувати фіксований валютний курс.
На рис. 5, б бачимо, як інтервенції центрального банку утримують фіксований валютний курс ? , коли валютний курс недооцінено, тобто коли RET^ і RET^ перетинаються з обмінним курсом Ev що перевищує ? . У цьому разі центральний банк повинен продавати національну валюту і купувати зарубіжні активи, що підвищує пропозицію грошей і знижує процентні ставки на внутрішні депозити Р. Центральний банк підтримує продаж національної валюти і знижує Р доти, доки
Loading...

 
 

Цікаве