WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Місце кредиту в економічній теорії як фактора економічного зростання - Реферат

Місце кредиту в економічній теорії як фактора економічного зростання - Реферат

підприємцем-новатором. Економічна динаміка за Й. Шумпетером ґрунтується на розповсюдженні нововведень у будь-якій формі. Отже, саме Й. Шумпетер вперше надав вирішального значення НТП як фактору та джерелу економічного розвитку. Це положення лежить, як вже згадувалось, в основі багатьох сучасних теорій економічного зростання. Важлива роль відводиться підприємцю яксуб'єкту, що впроваджує
нововведення. Саме тут на сцену виступає кредит. Й. Шумпетер пише, що "підприємець регулярно стає спочатку саме боржником банку, щоб згодом перетворитись на його кредитора, він спочатку "позичає" ті гроші, які uno actu вносить на депозит". Банки ж створюють гроші породжуючи вимоги до самих себе, головним чином з метою надання кредитів. Слід зауважити, що Й. Шумпетер не розглядав як процес розвитку звичайне зростання економіки, яке виражається у збільшенні населення і багатства. Він робить висновок, що тільки підприємець у принципі потребує кредиту, тільки для процесу промислового розвитку кредит відіграє ту важливу роль, без врахування якої неможливо зрозуміти сам процес. Тобто кредит, виступаючи рушієм економічного розвитку, використовується підприємцем для розширення виробництва. Крім того, Й. Шумпетер доводить, що для економік, які розвиваються (це стосується й України), кредит необхідний не лише для розвитку, але й для забезпечення нормального їх функціонування.
В основі кейнсіанської теорії грошово-кредитного регулювання та-кож лежить капіталотворча теорія кредиту. Хоча Дж. М. Кейнс вважав свою теорію "оригінальною". Принцип "кредитного регулювання", вису-нутий Дж. М. Кейнсом, що відводить визначальну роль в економічному розвитку кредиту, пов'язаний з основною передпосилкою даної теорії, тобто із залежністю процесу виробництва від кредиту. Дж. М. Кейнс вва-жав за можливе посиленням кредитної експансії збільшити масу грошей в обігу і пропозицію позичкового капіталу. Проте, на відміну від Й. Шумпетера, вплив цього фактора на збільшення попиту, а, отже, на послаблення кризового стану та зростання зайнятості він бачив не прямим, а опосередкованим. Дж. М. Кейнс висунув наступний зв'язок: гроші впли-вають на позичковий процент, позичковий процент - на інвестиції, ін-вестиції - на виробництво, виробництво - на прибуток, а останній - на ціни. Звідси витікає, що кредит здійснює непрямий вплив на економічне зростання, впливаючи за допомогою ціни на складові сукупного попиту. Неокейнсіанська теорія (представниками якої є А. Ханоєм, С. Харріс, П. Самусльсон, Дж. Гелбрейт), та неокласична теорія (представниками якої є М. Фрідмен, А. Берне, О. Файт, Ж. Рюефф) розглядають можливості впливу кредиту на процес відтворення, а відтак - на економічне зростання через його ціну - процентну ставку та взаємозв'язок з поняттям "гроші", але їх думки з цього приводу розходяться.
Й. Шумпетер писав: "Визнання істотної ролі грошей не протирічить нашій теорії, тому що у нашому випадку нове застосування продуктивних сил народного господарства можливо здійснити лише через зрушення в купівельній спроможності суб'єктів господарювання".
Не можливо ігнорувати тісного діалектичного зв'язку між сучасними грошима і системою кредитних відносин. Основна частина сучасних платіжних засобів за своєю природою має кредитну основу. Вони поступають в обіг за каналами банківського кредиту.
Питання ролі грошей в економічній системі капіталізму (чи можна їх розглядати як один із факторів виробництва), "каналів" і сили їх впливу на процеси відтворення і, зокрема, економічне зростання, займають одне з центральних місць в роботі Л. Харріса "Грошова теорія".
Автор чітко проводить лінію між неокласичною і кейнсіамською моделями грошової економіки, аналізує роль грошей в моделях економіч-ного зростання у рамках вказаних напрямків економічної теорії.
Неокласичний підхід ґрунтується на тлумаченні грошей як нейтрального фактора в системі відтворення, їм відводиться роль "цінової вуалі", яка в кінцевому випадку фактично не впливає на реальний процес економічного зростання.
Кейнсіанська модель передбачає перегляд ролі грошей, оскільки стрижнева ідея кейнсіанства - нестача грошового попиту, яка визнача-ється головною причиною виникнення кризових явищ у виробництві.
Проблема нейтральності грошей у моделях економічного зростання пов'язана з впливом коефіцієнтів капітал/праця або капітал/продукт на рівноважну траєкторію зростання, а також з питанням здатності грошово-кредитної політики впливати на ці коефіцієнти.
Обидві моделі зростання, як неокласиків, так і кейнсіанська доводять, що коефіцієнт капітал/праця, який відповідає траєкторії рівноважного зростання, може змінитись в результаті зміни темпів зростання пропозиції грошей. Зміна коефіцієнту капітал/праця має визначальне значення для стабільності рівноважної траєкторії зростання і відбувається через вплив грошово-кредитної політики на середню схильність до заощаджень. Гроші вмілому ненсйтральні в обох моделях (хоча при введенні деяких припущень вони можуть стати нейтральними), а будучи ненейтральними, кожна з них допускає, що з прискоренням темпу коефіцієнт капітал/ праця може зрости або зменшитись.
Отримаємо наступні результати:
- кредит може виступати фактором і джерелом економічного зростання
- вплив кредиту на економічне зростання може бути прямий (кредитна емісія у Й. Шумпетера) та опосередкований (вплив кредиту через процентну ставку на інвестиції, а останніх - на економічне зростання у Дж. Кейнса).
- тісний взаємозв'язок грошей та кредиту значно розширює його можливості щодо впливу на економічне зростання, дає можливість здійснювати вплив через грошово-кредитну політику.
- кредит сприяє впровадженню у життя нововведень і цим самим зумовлює якісні зміни економічної системи.
- кредит мобілізує реальний капітал і знаходить йому більш ефективне застосування.
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи, слід зазначити, що не можливо однозначно оцінити відображення ролі кредиту як фактору економічного зростання в економічній теорії. При вирішенні проблем економічного зростання для отримання найкращого результату з метою впровадження його в реальне економічне життя слід розглядати різні теоретичні підходи і напрямки до-слідження, оскільки частка істини є майже в кожній з наведених теорій. Але потрібно враховувати реалії сьогодення України. З огляду на це, для нашої держави може бути цікавою теорія Й. Шумпетера, якою законодавчо визначено інноваційний шлях розвитку економіки. Крім того, можна використати окремі положення кейнсіанської теорії. В сучасній Україні дієвість держави досить низька. А із розвитком ринкової економіки критично важливою стає здатність держави впливати на суб'єкти господарювання через непрямі важелі. Передусім - це інструменти бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики.
Loading...

 
 

Цікаве