WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Внесок Кейнса в теорію грошей - Реферат

Внесок Кейнса в теорію грошей - Реферат

Порівняно з цим визначенням новизна підходу Дж.М.Кейнса полягала ось у чому. Аргументуючи активну функцію грошей у процесі виробничого відтворення, Й.Шумпетер рішуче відкидав необхідність активного державного втручання у сферу грошових відносин, вважаючи, що таке втручання може спричинити лише негативні наслідки. Натомість Дж.М.Кейнс на базі тези "гроші мають значення" розробив теоретичну концепцію "керованих грошей", сперту на систему їх широкого державного регулювання й використання з метою стимулювання ефективного платоспроможного попиту, а відтак - інвестиційного процесу.
У своїй книзі "Загальна теорія зайнятості, процента та грошей" Кейнс відкинув класичну кількісну теорію попиту на гроші, віддавши перевагу власним теоретичним побудовам, в яких головну роль відіграє поняття норми процента. Він розглядав гроші як один з типів багатства і стверджував, що та частина портфелів активів, яку економічні агенти бажають зберігати у вигляді грошей, залежить від того, наскільки високо вони оцінюють вищезгадану властивість ліквідності. Тому й кейнсіанську теорію попиту на гроші називають теорією "переваги ліквідності". Ліквідність у Кейнса- це можливість продати за одиницю часу за максимальною ціною будь-яке майно. Економічні агенти, купуючи активи, віддають перевагубільш ліквідним, тому що побоюються значних фінансових втрат за зниження ділової активності. На його думку існують три причини, які, на думку Кейнса, спонукають людей зберігати хоча б частину їхнього багатства у вигляді ліквідних грошових активів, таких як готівка, поточні рахунки до запитання, а не у вигляді активів менш ліквідних, але таких, що дають дохід (наприклад облігації). І саме цей спекулятивний мотив формує зворотний зв'язок між величиною попиту на гроші та нормою позичкового процента: попит на гроші поступово зростає з падінням норми позичкового процента на ринку цінних паперів.
Таким чином, Кейнс розглядає попит на гроші як функцію двох змінних величин. За інших однакових умов збільшення номінального доходу породжує збільшення попиту на гроші, що зумовлено існуванням трансакційного мотиву та мотиву обережності. Зниження норми позичкового процента також збільшує попит на гроші через спекулятивні мотиви.
Кейнс був прихильником наявності великої кількості грошей в обігу, що, на його думку, мало впливати на зниження процентно'і ставки. Це, у свою чергу, стимулювало б зменшення "обережності ліквідності" та зростання інвестицій. На думку Кейнса, високий процент є перешкодою для перетворення грошових ресурсів на інвестиції, тобто він захищав необхідність максимального зниження рівня процента як засобу заохочення використання нагромаджень на виробничі цілі.
Гроші, за Дж.М.Кейнсом,- це не просто життєво важливий елемент економічної структури суспільства, її важливий чинник. Вони, з одного боку,- об'єкт державного регулювання економіки, а з іншого - безпосередній інструмент здійснення такого регулювання. Як писав Б.Селігмен, вони в системі теоретичного аналізу Кейнса є джерелом енергії і в такий спосіб примушують економіку працювати. Отож зрозуміло, що Дж.М.Кейнс став фактично засновником одного з істотних напрямків теорії грошей - теорії державної грошової політики. Фактично суть, принципи та механізм такої політики в їх комплексному підході були вперше в економічній теорії розроблені Дж.М.Кейнсом. Важливо підкреслити, що протягом тривалого періоду головні постулати цієї політики знайшли безпосереднє втілення в системі державного регулювання економічних процесів провідних країн Заходу, найперше - США та Англії. Слід наголосити й на тому, що йдеться про механізми анти кримінального регулювання економічних процесів, здійснення політики їхніх стабілізації та збалансування. А відтак теоретичне усвідомлення наукових ідей Дж.М.Кейнса має винятково важливе значення і стосовно практики перехідної - від адміністративної до ринкової економіки, вирішення завдань її структурної перебудови та стабілізації.
Політика "дешевих грошей"
Як у теоретичному, так і в суто практичному плані особливо вагомими є положення Дж.М.Кейнса про принципи здіснення політики "дешевих грошей" та пільгового кредиту. Аналізуючи процес виробничого відтворення, Дж.М.Кейнс поставив під сумнів насамперед ефективність дії основних чинників стабілізації ринкового механізму - системи гнучкого ціноутворення на найважливіші товари включно з товаром робочої сили та процентними ставками на ринку капіталів. У докейнсіанських теоретичних концепціях саморегулюванню саме цих ринкових структур відводилась головна роль у забезпеченні економічної рівноваги.
На противагу цьому Дж.М.Кейнс виступив проти спонтанних цін, які, на його думку, завдають значної шкоди економічній кон'юнктурі. Він розробив концепцію регульованого ціноутворення і підконтрольної інфляції. "Накращии метод лікування... смертельно хворого індивідуалістичного ладу, - писав Дж.М.Кейнс, - полягає в усуненні можливостей випадкових чекань щодо підвищення чи зниження цін". Він зробив спробу вмотивувати не лише необхідність, але й можливість інституційного впливу держави на динаміку цін. Дж.М.Кейнс вважав такий вплив головною і визначальною функцією державної політики. Англіиськіи економіст виступив прибічником "слабкої" валюти і здіснення офіційної економічної політики "знецінення власних грошей".
Прихильність Дж.М.Кейнса до політики "дешевих грошей" стала причиною того, що в деяких дослідженнях розвитку економічної теорії його почали називати "природженим інфляціоністом". Одначе річ, природно, не в цьому визнанні. Важливо збагнути інше: теорія регульованої інфляції і теорія "керованих грошей" не лише зумовлюють одна одну, а и у своїй сукупності розкривають зміст одного з вельми ефективних механізмів стимулювання економічних процесів і ділової активності.
Йдеться про одну з центральних позицій теорії Дж.М.Кеинса з приводу того, що недостатність грошового попиту є однією з визначальних причин розвитку кризових процесів, спаду виробництва і зростання безробіття. Тому стимулювання грошового попиту через застосування політики "дешевих грошей" і відповідного використання норми процента мало під собою досить аргументоване не лише теоретичне, а и суто практичне підґрунтя.
Як діловим світом, так і наукою про народне господарство, писав з приводу цього Дж.М.Кейнс, давно доведено, що
Loading...

 
 

Цікаве