WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Гроші: сутність, історія та функції - Курсова робота

Гроші: сутність, історія та функції - Курсова робота

світовий ринок із системою взаємозв'язків і взаємозалежностей між його суб'єктами, з широким розвитком між ними кредитних відносин і банківського обслуговування. У таких умовах світові гроші в більшості випадків функціонують миттєво і відпала потреба використовувати для цього золото.
" Економічний потенціал окремих країн досяг величезних розмірів, що дало цим державам можливість забезпечити довіру до своїх національних грошей як реальних носіїв мінової вартості не тільки на внутрішньому, а на міжнародних ринках
3. Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L.
Функціональні форми - похідні від грошових функцій, їх логічне продовження. Сучасна ринкова економіка характеризується надзвичайно штрокою палітрою наявних функціональних форм грошей. В економічній науці та практиці протягом тривалого часу широко використовується агрегатний метод класифікації функціональних форм грошей, в основу якого покладено ступінь ліквідності кожної з них.
Національний банк України розраховує обсяг грошової маси за допомогою грошових агрегатів, які репрезентує встановлене законодавтсвом відповідно до принципу ліквідності специфічне угруповання певної категорії грошових форм.
Склад грошових агрегатів:
М0 - гроші поза банками;
М1 = М0 + кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті;
М2 = М1 + строкові депозити у національній валюті, кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств та організацій, кошти Держстраху та валютні заощадження;
М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінними паперами власного боргу банків.
Агрегат М1 являє собою грошову масу у вузькому розумінні. В нього включаються два визначальні блоки грошей:
" Готівкові гроші (металеві й паперові)
" Трансакційні депозити - вклади фізичних та юридичних осіб у комерційні банки й ощадні установи, кошти з яких можуть бути передані іншим особам у вигладі відповідних платежів згідно з комерційною угодою, що здійснюється за допомогою чеків або електронних грошових переказів. Трансакційні депозити - це вклади до вимоги. Йдеться про вклади, що не приносять процентів, а лише дозволяють власникам їх користуватися чеками та електронними переказами.
Окрім цих форм грошей, у різних країнах до структури грошей у вузькому розумінні цього поняття включають і деякі інші грошові форми. Це, зокрема, певні чекові депозити, що відрізняються від вкладів до вимоги тим, що на них можна отримати певний відсоток.
М1 охоплює ті грошові інструменти, якими можна скористатися безпосередньо, відразу і без обмежень для здійснення платежів. Такі грошові інструменти ліквідні. Актив ліквідний, коли його можна використовувати для сплати платежів відразу, без жодних обмежень і з незначними витратами. М1 найближче до традиційного визначення грошей як засобу платежу.
Агрегат М2 поєднує в собі форми у широкому розумінні цього поняття. Гроші, що входять до цього агрегату, отримали назву "майже грошей" або грошових активів. Відмінність цих грошей від агрегату М1 полягає в тому, що, якщо гроші, що входять до агрегату М1, використовуються як засіб обігу, то грошові форми агрегату М2 застосовуються як високоліквідний засіб нагромадження купівельної спроможності. Вони безпосередньо не функціонують як засіб обігу. Але їх можна легко, без фінансового ризику перевести у грошову готівку або чекові рахунки. У цьому відношенні можна відзначити, що гроші агрегату М2 - це високоліквідні фінансові активи, вживані здебільшого у функції засобу нагромадження.
Грошова маса агрегату М2 має більш розгалужену структуру. До її складу входять грошові форми агругату М1 та безчекові ощадні рахунки в комерційних банках та ощадних установах, що їх можна легко перевести у грошову або чекову наявність, використавши як засіб обігу.
У банківській статистиці США різний ступінь ліквідності мають і термінові вклади (коротко-, середньо, - і довготермінові). Відповідно дрібні коротокотермінові вклади (до 100.000$) включаються в агрегат М1, середньотермінові - в агрегат М2. Що ж до значних довготермінових вкладів підприємств, то статистика окремих країн відносить їх ло агрегату М3. Ці вклади, котрими, як правило володіють підприємтсва, предствлені на грошовому ринку у вигляді приватних депозитних сертифікатів. Це забезпечує їм достатню ліквідність, можливість конвертації у грошові форми більш високого рангу.
Агрегат М3 охоплює грошові форми агрегату М2, кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінними паперами власного боргу банків. До М3 включаються грошові складові, які більшість людей ніколи не бачить. Такі активи тримають здебільшого великі корпорації, а також багаті приватні особи.
У 1980 р. в США введений у статистичну практику ще один грошовий агрегат L, який включає:
1. М3
2. Ощадні облігації: облігації, що випускаються урядом і, як правило, продаються дрібним вкладникам
3. Векселі, акцептовані банками: зобов'язання банків сплатити визначену суму у визначений час
4. Комерційні папери: короткострокові боргові зобов'язання корпорації
5. Короткострокові державні облігації: облігації, що випускаються урядом і погашаються не пізніш як за 12 місяці
Приведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно. Так, перший агрегат М1 виражає масу грошей, яка знаходиться безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та платежу. Вона найтісніше пов'язана з товарною масою, що проходить процес обміну, і безпосередньо впливає на ринкову кон'юнктуру. Саме тому цей агрегат повинен бути об'єктомнайактивнішого регулювання.
В інших грошових агрегатахвраховані також нагромадження грошей у різних організованих формах. Ці гроші тимчасово вийшли з обігу, виконуючи функцію нагромадження вартості. Залежно від строків та форми нагромаджень вони відносяться до різних грошових агрегатів.
Обсяг грошової маси в кожному агрегаті визначається різними факторами. Так, обсяг агрегату М1 передусім залежить від обсягу товарообороту та швидкості обігу грошей. Обсяги інших агрегатів визначаються, крім того, розвитком кредитних відносин, рівнем капіталізації грошових доходів суб'єктів обігу тощо. Ці відмінності повинні враховуватись при використанні того чи іншого агрегату в практиці регулювання грошового обігу.
4. Грошовий обіг. Закон грошового обігу.
Грошовий обіг - це рух грошей в готівковій та безготівковій формах, що обслуговує збут товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки у господарстві.
Об'єктивною основою грошового обігу є товарне виробництво, при якому товарний світ поділяється на товар та гроші.
Грошовий обіг поділяється на дві сфери:
" Готівковий обіг (рух готівки). Він обслуговується банкнотами, монетами та паперовими грошами.
" Безготівковий обіг (рух безготівкових грошей). Під ними розуміються банківські депозити, використання яких здійснюється за допомогою чеків, кредитних карток, електроних переказів.
Переважну частину його в країнах з розвинутою ринковою економікою становить безготівковий оборот. Він здійснюється шляхом оплати покупок і боргів перерахуванням грошових сум по разунках, що відкриті учасникам грошового обороту в банках, без використання грошей у готівковій формі. Переважання цієї частини грошового обороту зумовлено насамперед дешивізною використання безготівкових грошей, а отже, вигідністю таких розрахунків для економічних
Loading...

 
 

Цікаве