WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → 1. Методи оцінювання ринкової вартості акцій. 2. Організаційно-економічні умови розвитку ринку цінних паперів в Україні - Контрольна робота

1. Методи оцінювання ринкової вартості акцій. 2. Організаційно-економічні умови розвитку ринку цінних паперів в Україні - Контрольна робота

максимальних.
Низький рейтинг України свідчить про загалом негативну оцінку процесів, що відбуваються в її економіці.
Таблиця 3. Динаміка обсягів капіталізації основних суб'єктів фінансового ринку України в 2004 році.
Суб'єкти фінансового ринку Обсяг емісії акцій на 01.01.2003 рік, млн.грн. Обсяг емісії акцій на 01.01.2004 рік, млн.грн.
Комерційні банки в тому числі створені у формі ЗАО 5,526 332,063
ВАО 50,457 349,763
Страхові компанії 1,536 17,615
Інвестиційні компанії та фонди 1,163 21,042
Підприємства (ВАО) 1816,398 9322,596
Підприємства (ЗАО) 75,656 1878,450
Усього: 1950,737 11921,528
За даними Державної комісії із цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), нині в Україні функціонує близько 35,5 тисячі суб'єктів підприємницької діяльності акціонерної форми власності. Сумарний обсяг емісії акцій, зареєстрованих ДКЦПФР, за станом на 01.01.1999 рік збільшився удвічі порівняно з аналогічним періодом 2004 року і становив 24,264 млрд. грн. порівняно з 12,24 млрд. грн. у 2004 році. Однак із загального обсягу випущених у обіг акцій усього 21 % припадає на реально залучені кошти, які можна інвестувати у виробництво, решта 79 % - цекошти від емісії при здійснені корпоратизації, акціонування державних підприємств і збільшення статутного фонду підприємств у разі індексації основних фондів.
Проведення аналізу даних, представлених торговцями цінними паперами за ІІІ квартал 2004 року дозволяє зробити окремі висновки
- обсяг угод, які торговці цінними паперами виконують на всіх видах ринку України продовжує збільшуватись і становить вже за 9 місяців 2000 року понад 27 млрд.грн.. що можна порівняти з бюджетом країни;
- особливої уваги заслуговує діяльність "чистих торговців " цінними паперами, обсяги виконаних угод ними за ІІІ квартал складає 3 246,49 млн. грн. що становить 35% від загального обсягу виконаних угод усіма торговцями цінними паперами;
- постійно зростає дисциплінованість торговців цінними паперами щодо надання звітності до Комісії про свою діяльність;
- у діяльності торговців цінними паперами позитивним є той факт, що зменшується група торговців цінними паперами, яка надає звіти, але не здійснює діяльності цінними паперами;
- у ІІІ кварталі 2004 року відбулися дуже незначні зменшення обсягів виконаних угод з векселями (ІІ квартал-56%, ІІІ квартал-55,6%) , крім цього угоди з векселями здійснюються переважно на неорганізованому ринку;
- у ІІІ кварталі 2004 року на фондовому ринку України вперше здійснювались угоди по опціонах (деривативах "Укртелекома") випуск яких зареєстрований 27 березня 2004 року №ОК-1/2000 ДКЦПФР, обсяг угод по опціонах за ІІІ квартал поточного року склав 5,06 млн. грн.;
- до негативних тенденцій, слід віднести те, що переважне становище на ринку цінних паперів продовжує займати вексель, обсяг виконаних угод з яким склав - 55,6% від загального обсягу виконаних угод;
не дивлячись на велику кількість організаторів торгівлі в Україні, ТЦП не зацікавленні в здійсненні угод на організованому ринку, що можна пояснити об'єктивними та суб'єктивними причинами, а саме - навіщо здійснювати додаткові витрати на провадження операцій на організаційно-оформленому ринку, якщо ніяких переваг з цього, а ні в часі проведення угод, а ні в їх гарантії.
Нині значні зусилля необхідно спрямувати на поліпшення інвестиційного клімату. Ефективна інтеграція України до світового економічного простору є загальним завданням побудови її державності, прискорення радикального оновлення національної економіки та побудови її ринкової соціально зорієнтованої моделі. В Україні є досить великі можливості для розвитку іноземного бізнесу та інвестицій, а саме : наявність відносно розвиненої інфраструктури; низька вартість ресурсів; сприятливе географічне положення; висока якість і дешевизна робочої сили; ненасичений вітчизняний ринок.
Однак залучення іноземних кредитів ставить перед урядом завдання подвійного характеру. З одного боку, залучення кредитів є необхідним (за підрахунками економістів, на душу населення припадає 23 дол. прямих іноземних інвестицій), а з другого - іноземні кредити формують зовнішній борг країни і нераціональне їх використання призведе до поглиблення боргової кризи в країні. Отже, особливої актуальності набуває підвищення ефективності використання іноземних кредитів, а також залучення на фінансовий ринок нереалізованого інвестиційного потенціалу домашніх господарств. Банківською системою мобілізовано в депозити близько 2 млрд. грн населення, у той час як майже 70 % працюючих громадян США регулярно спрямовують свої пенсійні заощадження не на банківські рахунки, а в інвестиційні фонди, які розміщують ці кошти в акції та інші ЦП. За різними розрахунками в Україні у населення знаходиться 10-15 млрд. грн. Обсяг заощаджень свідчить, що навіть за умов довготривалої економічної кризи інвестиційний потенціал домашніх господарств як постачальників інвестицій є вельми суттєвими. За цих умов основними пріоритетними напрямами розвитку українського фінансового ринку повинні бути:
- стабілізація законодавчої бази, запровадження системи врегульованих оптимальних норм і методів через найвпливовіші, а головне, ефективні та стимулюючі важелі;
- проведення адміністративної реформи і , зокрема, реформи Міністерства фінансів у напрямі вдосконалення його організаційної структури, уточнення функції, підвищення ролі і статусу;
- централізація та організаційна оформленість обігу ЦП в Україні через створення єдиної біржової системи;
- здійснення заходів щодо стимулювання внутрішнього ринку капіталів, обмеження доступу до нього нерезидентів, що сприятиме зростанню обсягів капіталу;
- запровадження та розвиток таких інститутів, як ринок застави, іпотечні кредити, споживчі кредити, на умовах доступності для вітчизняного інвестора;
- обмеження зовнішніх запозичень й розширення випуску державних і місцевих позик;
- залучення на фінансовий ринок нереалізованого інвестиційного потенціалу домашніх господарств;
- розвиток різноманітної довірчої діяльності, операційного страхування;
- створення системи захисту прав інвесторів на фінансовому ринку;
- формування учасника фінансового ринку як суспільного інституту, тобто такого учасника, для якого соціально зумовлені й історично обмежені закони, норми, звички і стереотипи, що склалися у суспільстві, є настільки очевидними, що не потребують офіційних угод між контрагентами, які діють в економіці.
Використана література:
1. Гроші і кредит. Підручник. - К., 2002.
2. Інвестування. - К., 2003.
3. Словник-довідник фінансиста. - Харків, 2003.
Loading...

 
 

Цікаве