WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Державний кредит та його роль у формуванні фінансових ресурсів - Реферат

Державний кредит та його роль у формуванні фінансових ресурсів - Реферат

облігацію.Безпроцентні позики не передбачають виплату прибутку власникам облігацій, але гарантують одержання відповідних товарно-матеріальних цінностей.
За термінами погашення позики поділяють на короткострокові - термін погашення до одного року, середньострокові - до 5 років і довгострокові - понад 5 років. Хоча законодавством України передбачена можливість функціонування усіх видів цінних паперів, на сучасному етапі розвитку фондового ринку України переважають короткострокові боргові зобов'я-зання.
Зростання обсягів поточного неінфляційного внутрішнього фінансування бюджетного дефіциту вимагає нових методів регулювання грошового ринку. Щодо фінансування бюджетного дефіциту, то це означає, що Міністерство фінансів має регулярно відслідковувати динаміку та структуру покриття дефіциту, ступінь їх бюджетної ефективності й своєчасно вносити корективи в обсяги емісії різних видів державних боргових зобов'язань.
За ознакою характеру використання цінних паперів бувають ринкові та неринкові позики. Облігації ринкових позик вільно купуються, продаються і перепродаються на ринку цінних паперів. Неринкові позики не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їхні власники не можуть їх пере-продати.
Однією з особливостей державного кредиту є функціонування посередників, як правило, ощадних установ у перезара-хуванні частини внесків населення до державних позик. На відміну від першої форми державного кредиту, коли фізичні та юридичні особи купують цінні папери за рахунок власних тимчасово вільних коштів, ощадні установи надають державі кредит за рахунок позичкових засобів. Наявність посередника між державою та населенням в особі ощадних установ і надання останніми позики державі за рахунок позичкових засобів без відома їхнього реального власника дозволяють визначити ці відношення в якості особливої форми державного кредиту.
Переведення частини внесків населення у державні позики, призначені на потреби держави, здійснюється завдяки купівлі особливих цінних паперів (наприклад, казначейських ощадних сертифікатів) або ринкових цінних паперів (облігацій, казначейських зобов'язань), а також оформленням безоблігаційних позик.
Залежно від установлення забезпеченості державні позики поділяються на заставні та беззаставні. Заставні позики відображають матеріальну забезпеченість. Вони забезпечуються державним майном або конкретними доходами. Беззаставні не мають конкретного матеріального забезпечення. Їхня надійність визначається статусом держави у світовому співтоваристві.
Крім внутрішніх запозичень є й зовнішні. Уся сума заборгованості кредиторам за межами України е зовнішнім боргом. Він утворюється з таких напрямків:
- розміщення боргових цінних паперів;
- одержання позик у спеціалізованих фінансово-кредитних інститутів;
- одержання позик у інших держав.
За період 1997-2002 років зовнішній борг України збільшився з 8839 млн. доларів США до 12573 млн. доларів США, тобто на 42,2%.
Наявність такого великого зовнішнього боргу створює тиск на курс національної валюти, не сприяє протидії інфляції, забезпеченню країни необхідними валютними резервами та досягненню вільної конвертованості гривні.
Особливість зовнішнього боргу України полягає в тому, що його динамічний ріст відбувався за умов, коли валовий внутрішній продукт країни продовжував скорочуватись - у 2000 році на 3%, у 2001 - на 1,7%, за 2002 рік - майже на 3%. Водночас, за цей період на структурну перебудову економіки майже не надходили інвестиції. Не було також розроблено концепції одержання та використання боргових коштів та не було обґрунтовано їхнє цільове використання.
У структурі зовнішнього боргу борг міжнародним фінансовим організаціям становить 46,5%, борг іноземним країнам, у тому числі за позиками, наданими під гарантії уряду, - 36,5%, фідуціарні позики становлять 15,2%, заборгованість за облігаціями державної зовнішньої позики 2002 року - 10,6%.
Нинішнє становище економіки України вимагає залучення кредитних ресурсів у таких значних обсягах, які дійсно можуть надати лише потужні міжнародні фінансові установи, такі як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку й інші.
Залучення та обслуговування іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, здійснюється спеціально визначеними урядом банками-агентами. Такі банки укладають договори на агентське обслуговування із державними органами, уповноваженими Кабінетом Міністрів України за погодженням із Міністерством фінансів.
Гарантії Кабінету Міністрів надаються незалежно від форм власності юридичних осіб-резидентів із погашенням на умовах валютної самоокупності чи із залученням коштів державного бюджету.
Правила надання гарантій уряду на умовах валютної самоокупності передбачають укладення договорів застави або поруки між підприємством-отримувачем і банком-агентом, крім випадку, коли майно такого підприємства не підлягає приватизації, або якщо залучення кредитів під гарантії Кабінету Міністрів здійснює Національний банк України, при цьому вартість предметів застави має покривати суму основного боргу та відсотків за користування іноземним кредитом, а також відшкодування витрат на його обслуговування і страхування.
Така система, у разі неповернення кредиту, забезпечує майже стовідсоткове відшкодування банку-агенту, а отже й урядові, сум гарантій, це по-перше. По-друге, вона суттєво перешкоджає організаціям малого та середнього бізнесу, що можуть не мати достатньої кількості майна для застави, залучати кредити потужних світових фінансових установ.
При вкладенні у великі підприємства основних зовнішніх кредитних ресурсів, отриманих під гарантію уряду, суттєво уповільнюється їхня окупність. До того ж механізм контролю за витрачанням запозичених ресурсів недосконалий, тому нечасто досягається очікуваний позитивний результат.
Отже, виникла нагальна потреба розробити досконалий механізм використання зовнішніх запозичень під гарантії уряду для підприємств малого та середнього бізнесу. В основу такого механізму мають бути покладені критерії спроможності щодо прибуткового використання коштів, виробництва продукції, що може замінити критичний імпорт, експортних можливостей та конкурентоспроможності на внутрішньому споживчому ринку.
Використана література:
1. Василик О.Д. Теорія фінансів. -К.: Ніос, 2000. -416 с.
2. Кириленко О.П. Фінанси. -Тернопіль, 1998. -с.165 с.
3. Опарін В.М. Фінанси. -К, 1999. -164 с.
4. Сабанти Б.М. Теория финансов. -М.: Менеджер, 1998. -168 с.
5. Теория финансов: учебное пособие / Под ред. М.Е. Заяц, М.К. Филенко. -Минск: Вышейшая школа, 1997.
6. Финансы / Под ред. А.М. Ковалевой. -М.: Финансы и статистика, 1996.
7. Финансы /Под общ. ред. Л.А. Дробозиной. -М.: Финансы, Юнити, 2000. -527 с.
8. Финансы и кредит. Учебное пособие / Под ред. А.Ю. Казака. -Екатеринбург, 1994
Loading...

 
 

Цікаве