WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Довгостроковий кредит - Реферат

Довгостроковий кредит - Реферат

іменні промислові облігації із плаваючою процентною ставкою, забезпечених договором застави майна позичальника і для яких умовами випуску передбачена можливість конвертації облігацій у звичайні акції підприємства. Такі облігації вважаються у світовій практиці найбільш привабливими для інвестора і надійно захищають його права з урахуванням інфляційних процесів.
Про можливість надання андеррайтингу банки приймають рішення після проведеної оцінки надійності облігацій підприємства на основі представлених клієнтом таких матеріалів: проек проспекту емісії облігацій; розрахунок строку дії облігацій; розрахунок процентної ставки по облігації; проект договору застави на майно та інші матеріали по узгодженню з установою банку.
Винагорода банку за андеррайтинг окрім процентних виплат по облігаціях повинна бути в межах 20% загальної вартості облігацій, виходячи з їх номінальної вартості, тобто облігації викуповуються банком по ціні, обов язково нижчій за номінальну вартість облігацій.
Впровадження андеррайтингу є диверсифікацією інвестиційних операцій комерційних банків, сприяє розвитку ринку цінних паперів в Україні, послужить просуванню цінних паперів українських підприємств на світовий ринок.
На сьогоднішній день велике розповсюдженняотримав метод фінансування інвестиційних проектів, який дістав назву фінансового проектування. Під фінансовим проектуванням в міжнародній практиці розуміють таке фінансування інвестиційних проектів, коли основним забезпеченням для кредитів, які надають банки, являється сам проект, тобто ті доходи, які стримає в майбутньому підприємство, яке будується або проводить реконструкцію.
Значна частина інвестиційних проектів повинна фінансуватись за рахунок власних коштів замовників. Така практика відповідає загальному підходу до фінансування нових проектів, яке заключається втому, що витрати і ризики переважно повинні нести замовники проекту, поскільки акціонери мають можливість отримувати великі доходи, в той час як кредитори можуть розраховувати тільки на своєчасне повернення кредитів та процентів.
Існує декілька визначень проектного фінансування:
1. Фінансування, яке основане на життєздатності самого проекту без врахування платоспроможності його учаснсків, їх гарантій і гарантій погашення кредиту третім особам;
2. Фінансування інвестицій, при якому джерелом погашення заборгованості являються потоки грошових коштів, які генеруються в результаті реалізації самого проекту;
3. Фінансування, яке забезпечене економічною і технічною життєздатністю підприємства, яке дозволяє генерувати потоки коштів, які достатні для обслуговування свого боргу.
Таким чином з приведених визначень виходить, що проектне фінансування характеризується особливим способом забезпечення, в основі якого лежить підтвердження реальності отримання запланованих потоків коштів шляхом виявлення і розподілу всього комплексу, пов язаного з проектом ресурсів між сторонами, які беруть участь в його реалізвції (підрядні органи, постачальники сировини, споживачі кінцевої продукції).
Банківська практика виділяє такі типи проектного фінансування:
1. Без будь-якого регресу на позичальника. Банк-кредитор приймає на себе весь ризик, пов язаний з реалізацією проекту, і оцінює лише потоки коштів, які генеруються проектом і направляються в погашення кредитів.
2. Без регресу на позичальника в період, що слідує за введенням проекту в експлуатацію. Підрядники гарантують завершення освоєння капіталовкладень, введення об єкту кредитування в експлуатацію, дотримання кошторисної вартості і, при окремих умовах беруть на себе відшкодування збитків, пов язаних із затримкою введення об єкту в експлуатацію.
3. З повним регресом на позичальника. Кредитор в цьому випадку не бере на себе ніяких ризиків, пов язаних з проектом, обмежуючи свою участь наданням коштів під гарантії організаторів проекту або третіх осіб, не анлізуючі генеруючі проектом потоки коштів.
Таким чином, перераховані типи проектного фінансування можна звести в три групи по ознаці використання регресу: з повним регресом на позичальника; без регресу на позичальника; з обмеженим регресом на позичальника.
Найбільш розповсюдженою формо проектного фінансування є фінансування з повним регресом на позичальника. Це викликано тим, що дана форма відрізняється швидкістю отримання необхідних інвестору коштів, а також більш дешевою вартістю кредиту.
У зарубіжній практиці ця форма використовується у випадках: надання коштів для фінансування проектів, які виконують державні замовлення, несамофінансуючих проектів, які мають можливість погасити кредити за рахунок інших доходів позичальника; надання коштів у формі експортного кредиту; надання коштів для невеликих проектів, які чуттєві навіть для невеликого збільшення витрат, які непередбачені початковими розрахунками.
Значно рідше на практиці зустрічається проектне фінансування без регресу на позичальника. При цьому виді операції кредитор не має ніяких гарантій від позичальника і бере на себе майже всі ризики, пов язані з реалізацією проекту. Фінансування по такій схемі є дуже дорогим для позичальника, так як за великий ризик кредитор хоче отримати якнайбільшу компенсацію.
По цьому типу фінансуються проекти, які володіють високою рентабельністю. Як правило, цими проектами передбачається випуск конкурентноздатної продукції.
Досить розповсюдженою є проектне фінансування з обмеженим регресом на позичальника. При цій формі всі ризики, пов язані з реалізацією пректу, розподіляються між сторонами таким чином, щоб останні могли брати на себе ті ризики, які залежать від них. В результаті розумного розподілу ризиків зменшується ціна фінансування.
Loading...

 
 

Цікаве