WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Поняття та принципи військового будівництва та їх правове закріплення - Реферат

Поняття та принципи військового будівництва та їх правове закріплення - Реферат

посвідчений один заповіт від імені кількох осіб. Заповіт посвідчується лише в присутності заповідача. При зверненні громадянина з проханням посвідчити заповіт посадова особа повинна:
-за бажанням заповідачи ознайомити його з колом спадкоємців за законом, визначених цивільним законодавством;
-роз'яснити заповідачу, що неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновлені) й утриманці померлого успадковують незалежно від змісту заповіту обов'язкову частку в спадщині. Ця частка не може бути меншою двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємництві за законом;
-роз'яснити заповідачеві його права;
Заповіт складається і посвідчується у двох примірниках, у ньому повинно бути зазначено місце і час його складання. Після підписання заповіту заповідачем посадова особа повинна його посвідчити, вчинивши на ньому посвідчувальний напис. Підпис чергового лікаря, який посвідчив заповіт, додаткового засвідчення не потребує. Заповіти, посвідчені посадовими особами, реєструються в спеціальній книзі для реєстрації заповітів, яка повинна бути прошнурована, її сторінки пронумеровані, а кількість сторінок завіряється підписом командира військової частини, начальника або його заступника по медичній частині госпіталю, санаторію, іншого військово-лікувального закладу і відповідними печатками.
У разі звернення громадянина з проханням про посвідчення доручення посадова особа, яка посвідчує це доручення, повинна роз'яснити його права:
-вказати у дорученні, що особа, на ім'я якої воно видане, вправі передоручити надані їй цим дорученням повноваження іншій особі;
-припинити дію виданого доручення. У цьому випадку особа, яка видала доручення, повинна надіслати письмову заяву про скасування доручення тим підприємствам, установам, організаціям, куди має бути подано це доручення.
Доручення посвідчується в одному примірнику, в тексті якого повинно бути зазначене місце і дата його складання (підписання), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання особи, яка видає доручення, та особи, на чиє ім'я це доручення видається.
Доручення, в якому не зазначена дата його посвідчення, е недійсним. Термін дії доручення встановлюється особою, яка видає доручення, але не може перевищувати 3 років. Якщо в дорученні не вказано термін його дії, воно зберігає силу протягом одного року з дня його вчинення.
Термін дії доручення зазначається словами. У дорученні повинні бути точно визначені повноваження особи, на ім'я якої якої воно видається.
Після підписання в тексті посвідчувального напису не допускаються підчистки. Дописки та інші виправлення в дорученні повинні бути застережені посадовою особою у посвідчувальному написі. Посвідчене доручення вручається особі, що його видала, або на її прохання і за її рахунок надсилається за вказаною нею адресою особі, на ім'я якої видано це доручення. За посвідчення доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, державне мито не справляється.
Діяльність адвокатури щодо військовослужбовців
Організація та принципи діяльності адвокатури в України визначаються Законом "Про адвокатуру", прийнятим Верховною Радою 19 грудня 1992 р.
Новий Закон суверенної України відводить адвокатурі чільне місце, маючи на меті відновити престиж цієї професії, її історичні традиції, піднести роль у суспільстві як одного з гарантів забезпечення конституційних прав і свобод.
Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.
За цим законом адвокати України виконують такі функції:
-дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні та письмові довідки щодо законодавства;
-складають заяви, скарги та інші документи правового характеру, посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;
-здійснюють представництво в суді і, зокрема, військовому суді, інших державних органах;
-надають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям;
-здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян та юридичних осіб;
-виконують свої обов'язки, передбачені кримінально-процесуальним законодавством у процесі дізнання та на попередньому слідстві. Разом з тим, Закон надає адвокату можливість здійснювати згідно з Законом й інші види юридичної допомоги, що є забезпеченням встановленого ст. 59 Конституції України права на правову допомогу.
Згідно до ст. 2 КПК України одним з завдань кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних осіб, які беруть участь у ньому.
Виконання цих завдань так чи інакше стосується різних суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності, які мають особистий інтерес у справі: підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Усі ці учасники процесу мають право на захист своїх законних інтересів.
Стаття 63 Конституції України забезпечує кожному підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист.
На відміну від загальногромадянських прав (трудових, житлових та ін.) обмеження кримінально-процесуальних прав є неприпустимим. В іншому разі дії й рішення органів кримінального судочинства неминуче обмежуватимуть право на захист і, отже, перешкоджатимуть військовому суду всебічно, повно і об'єктивно розглянути справу і винести законний і обгрунтований вирок. Такі порушення кримінально-процесуального закону є істотними і складають підстави для скасування вироку. Це, зокрема, розгляду справи у відсутності захисника, коли за законом його участь є обов'язковою.
Участь у справі захисника, насамперед адвоката, є однією з найважливіших гарантій права на захист.
Захисник допускається до участі у справі з моменту пред'явлення обвинувачення, а в разі затримання військовослужбовця, підозрюваного у вчиненні злочину, або застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до пред'явлення обвинувачення - з моменту оголошення йому протоколу затримання або постанови про застосування цього запобіжного заходу, але не пізніше 24 годин після затримання. Коли попереднє розслідування не проводилося, захисник допускається до участі у справі після віддання обвинуваченого до військового суду.
Закон передбачає відповідні положення на той випадок,коли підозрюваний неспроможний оплатити послуги захисника. Орган дізнання, слідчий, військовий прокурор, військовий суддя або військовий суд, у провадженні якого перебуває справа, мають право звільнити військокслужбовця повністю або частково від оплати юридичної допомоги. У цьому разі оплата праці захисника здійснюється за рахунок коштів держави, як і у випадку, коли адвокат брав участь у дізнанні, попередньому слідстві та у військовому суді за призначенням. Відшкодування втрат у цьому разі може бути покладене на засудженого.
При здійсненні захисту адвокат має обирати лише такі засоби і способи захисту, які допускаються законом. Для виконання обов'язків по захисту законних інтересів обвинуваченого закон наділяє захисника досить широким
Loading...

 
 

Цікаве