WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Цивільна оборона - Курсова робота

Цивільна оборона - Курсова робота

2. Визначається залишкова доза опромінення, яка сумується з отриманою дозою опромінення.

3. За табл. 2.7 визначаються можливі радіаційні втрати (втрата працездатності) згідно з сумарною дозою опромінення та часу її отримання.

Таблиця 2.7 - Втрата людьми працездатності внаслідок зовнішнього опромінення

Сумарна доза радіації, Р

Процент радіаційних втрат за час обслуговування, діб

Сумарна доза радіації, Р

Процент радіаційних втрат за час обслуговування, діб

4

10

20

30

4

10

20

30

100

0

0

0

0

275

95

80

65

50

125

5

2

0

0

300

100

95

80

65

150

15

7

5

0

325

100

98

90

80

175

30

20

10

5

350

100

100

95

90

200

50

30

20

10

400

100

100

100

95

225

70

50

35

25

500

100

100

100

100

250

85

65

50

35

-

-

-

-

-

Приклад. Через 5 годин після ядерного вибуху територія об'єкта підпала радіоактивному забрудненню з рівнем радіації P5 = 120 Р/год. Визначити можливі втрати робітників та службовців об'єкта, якщо вони будуть працювати у виробничих одноповерхових будівлях з моменту забруднення (tпоч. = 5 год.) протягом tроб. = 12 год. За два тижні до цього робітники отримали дозу опромінення 44 Р.

Рішення. 1. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці за встановлений час роботи у виробничих будівлях.

де Р1 – рівень радіації, перерахований на 1 год. після вибуху за допомогою коефіцієнта перерахунку на 5 годин, знайденого в додатку 16.

tкінц. – час закінчення роботи в зоні радіоактивного забруднення відносно моменту вибуху.

Кпосл. = 7 – коефіцієнт послаблення радіоактивного випромінення виробничою одноповерховою будівлею за додатком 17.

2. Визначаємо залишкову дозу опромінення.

Залишкова доза опромінення визначається залежно від часу після опромінення. За два тижні залишкова доза складає 75% від першого опромінення і дорівнює

Знаходимо сумарну дозу радіації:

3. За табл. 4.7 визначаємо можливі радіаційні втрати. Вони складають 5%.

Висновок. Проведення робіт в умовах, радіоактивного забруднення призведе до лереолромінення людей, можливі втрати до 5%. Необхідно скоротити тривалість робіт, або пізніше починати роботи.

Тема 3. ВИЯВЛЕННЯ І ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

1. Поняття про хімічну обстановку

Хім. обстановка є наслідкoм аварій(катастроф) на хім. небезпечних ОНГ,а в військовий час-внаслідок використання хім. зброї.

Під хім. обстановкою будeмо розуміти масштаби і характер зараження повітря, території сильнодіючими отруйними речовинами, або отруйними речовинами і їх можливий вплив на роботу ОНГ, дії формувань і життєдіяльність населення.

Сильнодіючі отруйні речовини(СДОР) - цe хім. рeчoвини, які використовуються у виробництві, а при аварії можуть привести до зараження повітря з небезпечною для людини концентрацією.

Масштаб зараження визначається параметрами зон зараження. Зона зараження СДОР(ОР)-територія, яка заражена СДОР (ОР) в небезпечних для життя людей концентраціях. Площа зони можливого хім. зараження - площа території, в межах якої може переміщуватися хмара СДОР (ОР). Масштаби зараження СДОР, в залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану, розраховуються по первинній та вторинній хмарам.

Первинна хмара - хмара СДОР, яка виникає внаслідок раптового переходу в атмосферу частини вмістимого ємності з СДОР при її руйнації. Вторинна хмара - хмара СДОР, яка виникає внаслідок випаровування вилитої речовини з підстилаючої поверхні.

Зовнішні кордони зони зараження СДОР розраховуються по граничній токсодозі при інгаляційній дії на організм людини.

Гранична токсодоза-інгаляційна доза, викликаючи початкові симптоми ураження.

Виявлення і оцінка хім. обстановки може здійснюватися як методом прогнозування, так і за даними розвідки. Прогнозування може здійснюватись як до, так і після аварії на хім. небезпечному об'єкті, або використання ОР.

Початковими даними для виявлення і оцінки хім. обстановки є:

- тип і кількість СДОР (ОР), засоби доставки ОР;

- місце впливу викиду СДОР (використання ОР);

- час впливу викиду СДОР (використання ОР);

- метеоумови (cв, V cв, ступень вертикальної стійкості повітря, для ОР температура повітря і поверхні землі;

- топографічні умови місцевості і характер забудови на шляху розповсюдження зараженого повітря;

- умови зараження і харaктeр впливу (викиду) отруйних речовин;

- ступень захищеності людей.

При прогнозуванні хім. обстановки визначають:

1) глибину зони зараження СДОР (ОР);

2) площу зони зараження СДОР (ОР);

3) час відходу зараженого повітря до об'єкту;

4) тривалість поважаючої дії СДОР.

Крім цього, при прогнозуванні хім. обстановки, створеної внаслідок застосування ОР, можуть визначатись інші параметри (час перебування в засобах захисту шкіри, можливі втрати та ін).

2. Прогнозування хім. обстановки на хім. небезпечних ОНГ

Прогнозування глибини зони зараження при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.

Розрахунок глибини зони зараження здійснюється в наступній послідовності:

1.Визначається еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі (в тонах):

Q э1 = К 1 К 3 К 5 К 7 Q o

дe К 1 -к-т,який залежить від умов збереження СДОР (табл.1, для стиснутих газів К 1 =1);К 3 -к-т,який дорівнює відношенню токсодози хлору до порогової токсодози другої СДОР (табл.1); К 5 -к-т, який враховує ступень вертикальної стійкості повітря: для інверсії К 5 =1; ізотермії-К 5 =0.23; конвекції-К 5 =0.08;К 7 -к-т,який враховує вплив температури повітря(табл.1,для стиснутих газів К 7 =1); Q o - кількість викинутої (вилитої) при аварії отруйної речовини, т.д. При аваріях на сховищах стиснутого газу Qo розраховується по формулі:

Q0=dVx

де d -щільність СДОР, т/м 3 (табл.1), V x -об'єм сховища, м 3.

При аваріях на газопроводі:

Q0=ndVr/100

де П -процентна концентрація СДОР в природному газі;

V r -об'єм секції газопроводу між автоматичними вимикачами,м3.

Примітка. При визначенні Q э 1 для зріджених газів, які не ввійшли в табл.2, К 7 приймaєтьcя рівним 1, а.

K 1 = С p T/ H иcп

де С р -питома теплоємність рідкої СДОР, кдж/кг град; T-різниця температур рідкої СДОР до і після руйнaції ємності; H исп -питома теплота випаровування рідкої СДОР при Т випаровування, кдж/кг.

2. Визначається еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі по формулі:

Q э2 =(1-K 1 )K 2 K 3 K 4 K 5 K 6 K 7 Q 0 /hd

дe К 2 -к-т, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (табл.1).К 4 -к-т,враховуючий швидкість вітру(табл.3),К 6 -к-т,який залежить від часу після початку аварії T по (табл.3). h -товщина шару СДОР, м.

Примітка

1. При визначенні величини Q є2 для речовин, які не ввійшли в табл.1, К 7 =1, а

К 2 =8.110 -6 Рvm

де Р -тиск насиченого пару речовини при заданій температурі повітря, мм.рт.ст; m -молекулярна вага речовини.

2. Товщина шару СДОР, які розлились вільно на поверхні, приймається h=0,05 м по всій площі розливу; при розливах із ємностей, які мають свій поддон (обвалування)

h=Qo/Fd,

де Qo-кількість викинутої(розлитої) при аварії речовини, т;

d -щільність СДОР, т/м 3 ; F -площа розлива в піддон, м 2.

3. По Q э1, Q э2 і швидкості вітру із табл.4 визначають Г 1 і Г 2. Повна глибина зони зараження Г буде

Loading...

 
 

Цікаве