WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Стихійні лиха - Курсова робота

Стихійні лиха - Курсова робота

За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:

Хмарність = Суцільна

Час доби = Ніч

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,3

Це буде інверсія.

За таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення

радіоактивної хмари при:

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,3

Вона буде = 5 м/с приблизно.

За даними таблиці 4 для :

Тип Реактора = ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, % = 3

Швидкість вітру середня, м/с = 5 м/с

Визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:

Зона М:

Довжина = 17,00 км

Ширина = 0,61 км

Площа = 8,24 кв км

Визначаємо:

а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи:

Т к = Т п + Т

Т к - час кінця роботи

Т п - час початку роботи

Т - час роботи

Т к = 11 - 9 + 4 = 6

б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:

Д 1 = Д 2 / К 2

К 2 = 0,76 для 2 годин після аварії за табл 1

Д 2 = 25 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

Д 1 = 25/0,76 = 32,89474 рад/год

в) рівень радіації після закінчення роботи:

Д 6 = Д 1 * К 6

К 6 = 0,49 для 6 годин після аварії за табл 1

Д 1 = 32,89474 рад/год

Д 6 = 32,89474*0,49= 16,11842 рад/год

г) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за 4 годин роботи у зонах забруднення:

Д = 1,7 * (Д 6 * t 6 - Д 2 * t 2)

t 6 = 6 години

t 2 = 2 години

Д = 1,7*(6*16,11842-2*25) = 79,40789 рад

Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.

Знаходимо співвідношення:

А = (Д 2 / Д зад) * К осл * К 2,5

К осл = 1 робота на відкритій місцевості

Д зад = 13 Установлена доза (задана) радіації Д уст,

К 2 = 0,76 для 2 годин після аварії за табл 1

Д 2 = 25 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

А = 25*1*0,76/13= 2,530364

За таблицею 9 при:

А = 2,530364

Т п = 2

Т доп = 0,75 години приблизно.

Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.

Співвідношення:

А =(Д 1 / Д зад) * К осл

А = 28,57143*1/12= 2,530364

За таблицею 9 при:

А = 2,530364

Т = 4

Час виконання робіт Т, годин

К поч = 0,9 години приблизно.

Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:

Д від = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2 * t 2)

t 360 = 360 годин

t 2 = 2 години

Д 2 = 25 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

Д 360 = Д 1 * К 360

К 360 = 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1

Д 1 = 32,89474 рад/год

Д 360 = 32,89474*0,09 = 2,960526

Д від = 1,7 *(2,960526*360-25*2) = 1726,842 рад

Д від = 1726,842 рад або 17268,42 мЗв.

За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи.

Оскільки Д від = 17268,42 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.

Висновки та пропозиції.

Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні

надзвичайно небезпечного зараження. За 4 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 79,40789 що перевищує Д зад = 13 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 13 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,75 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,9 години після аварії.

Розрахункова робота № 2 "Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу" (за методичкою № 5391), варіант 4

Тип СДОР = Аміак рідкий

Кількість СДОР, тонн = 10

Метеорологічні умови = Ясно, ніч, 40 град

Швидкість вітру, м/с = 1

Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3

Вид сховища = Необваловані

Вистота піддону, м = 0

Час від початку аварії, год = 2

Азимут ОНГ, град = 90

Азимут вітру, град = 270

Показник та Результат прогнозування

Джерело забруднення = ХНО

Тип СДОР = Аміак рідкий

Кількість СДОР, тонн = 10

Глибина зараження, км = 1,501685

Площа зони зараження, кв км = 3,540441

Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ

Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 61,44361

Втрати від СДОР, чол.

ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто 10 тонн.

Визначимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:

Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)

K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку

K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку

K5 = 1 для інверсії (сторінка 7)

K7 = 1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40

Q (o) = 10

Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:

Метеорологічні умови = Ясно, ніч, 40 град

Швидкість вітру, м/с = 1

Це – інверсія за таблицею 1 на сторінці 5.

Q(e1) = 0,18*0,04*1*1,4*10 = 0,1008 (тонн)

ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:

Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d

K1 = 0,01 із додатку 3 для аміаку

K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку

K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1

K5 = 1 для інверсія (сторінка 7)

K6 = 1 із додатку 5, час від початку аварії, год = 2

K7 = 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40

d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

h = 0,05 для необвалованого сховища

h - це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.

Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м.

Q (e2) = (1-0,01)*0,025*0,04*1,33*1*1*1*10/(0,05*0,681= 0,03867 (тонн)

ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при Q(e1) = 0,1008 (тонн) при Швидкість вітру, м/с = 1

Г 1 = 1,26 (кілометрів)

ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює

при Q (e2) = 0,03867 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 1

за пропорцією:

0,1 (тонн) - 1,25 (кілометрів)

0,03867 (тонн) - х (кілометрів)

х = 0,03867*1,25/0,1= 0,48337 (кілометрів)

Г 2 = 0,48337 (кілометрів)

ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:

Г = Г 2 + 0,5*Г 1

Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 1,26

Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0,48337

Г = 1,501685 (кілометрів)

Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.

При інверсія

При Швидкість вітру, м/с = 1

Це - 20 (кілометрів)

Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 20 км та розрахованим 1,501685 (кілометрів)

Мінімум (1,501685;20) = 1,501685

ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:

T надходження = x / V

х = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3

За додатком 6 при інверсія при Швидкість вітру, м/с = 1

V = 10 км/год

T надходження = 3/10= 0,3 (години)

T надходження = 3/10*60 = 18 (хвилин)

ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:

S = П * Г * Г / n

П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб

П = 3,14

Г = 1,501685 (кілометрів) n при Швидкість вітру, м/с = 1, n = 2 (сторінка 7)

S = 3,14*1,501685*1,501685/2= 3,540441 (кв км)

ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку.

Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.

T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)

h = 0,05 для необвалованого сховища

d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1

K7 = 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40

Т = (0,05*0,681)/(0,025*1,33*1)= 1,02406 (години)

Т = (0,05*0,681*60)/(0,025*1,33*1)= 61,44361 (хвилин)

Так як повна глибина зони зараження 1,5016851 км менша за відстань від ХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГ немає.

Список використаної літератури

  1. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему "Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС" для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.

  2. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.

http://uk.wikipedia.org/

Loading...

 
 

Цікаве