WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Розвиток швидкості у військовослужбовців - Курсова робота

Розвиток швидкості у військовослужбовців - Курсова робота

За умови циклічності вправи підлягають окремому тренуванню фаза збільшення швидкості, фаза підтримки швидкості на максимальному рівні та фаза поступового зниження максимальної швидкості, що настає внаслідок утоми. Необхідність застосування диференційованого підходу продиктована об'єктивними чинниками, передусім, відносною незалежністю означень елементарних форм та складових швидкості.

При застосуванні у фізичній підготовці диференційованого підходу виникають питання: які складові, у якій послідовності і до якого рівня необхідно на них впливати, щоб досягнути запланованої швидкості. В залежності від варіантів поєднання елементарних форм швидкості та їх взаємодії із іншими фізичними якостями, простежується різна успішність процесу швидкісної підготовки. Наприклад, у структурі швидкісної підготовки бігу на 100 м провідне місце займає максимальна швидкість, на другій позиції знаходяться показники швидкісної витривалості, а на третій – стартового розгону. У такій послідовності планується проведення тренування. Це стратегічний напрямок ефективної підготовки у бігу на 100 м.

Для визначення рівня розвитку провідних швидкісних якостей необхідно орієнтуватись на їх модельні показники, які можна знайти у спеціальній методичній літературі. Порівняння реальних результатів підготовленості з модельними вимогами дає можливість встановити сильні і слабкі місця розвитку швидкості як всієї групи військовослужбовців, так і конкретної особи. Такий підхід дозволяє обрати правильну тактику підготовки – зосередити увагу на конкретних недоліках підготовленості.

При необхідності покращання швидкості простої рухової реакції можна скористатись підходами, що подані на прикладі фізичного навантаження у повторному і сенсорному методах тренування (табл. 4).

Вправи для покращання швидкості простої рухової реакції військовослужбовців повинні бути специфічними. Якщо необхідно швидко реагувати рукою, то підбираються вправи для рук, якщо ногою, то для ніг. Інтервали відпочинку

Таблиця 4

Методи

розвитку

ЧРР

Складові фізичного навантаження

Швидкість реакції, %.

Кількість повторів, разів

Відпочинок між повторами, с

Кількість серій, разів

Відпочинок між серіями, хв

Повторний

95-100

15-20

15-60

2-3

2-3

Сенсорний

50-100

15-20

15-60

2-3

5-6

Розвиток швидкості простої рухової реакції військовослужбовців між подачею сигналів забезпечують повну психічну концентрацію виконавців. Спочатку рухи людини повинні бути координаційно простими, щоб увага зосереджувалась на швидкості, а не на техніці дій. Якщо заняття проводяться на спеціальному пристрої для фіксації часу рухової реакції, то інтервали відпочинку між сигналами при вправах, у яких беруть участь до 1/3 м'язів, встановлюється 15 с; при реагуванні, яке вимагає участі 2/3 м'язів – 30 с; у вправах, що охоплюють більшу кількість м'язів, ніж 2/3 – 45-60 с.

При застосуванні повторного методу швидкість реагування максимальна – 100%. В процесі багаторазових повторів допускається зниження швидкості рухової реакції не більше ніж на 5%.

Сенсорний метод покращання часу рухової реакції людини має місце у підготовці кваліфікованих військовослужбовців при виконанні професійних завдань, які достатньо точно визначають час дії. Метод спирається на здатність людини розрізняти мікроінтервали часу. Першим цю методику запропонував С.Г. Геллерштейн. Тренована людина може відтворювати рухи з точністю 0,01 с і навіть краще. Для оволодіння сенсорним методом необхідно пройти три етапи підготовки, які вимагають вміння:

  1. Точно оцінювати час виконання вправи на результат.

  2. Визначати час вправи, яка виконується із різною швидкістю.

  3. Виконувати вправу із заданою швидкістю.

Проста рухова реакція людини складається з прихованого періоду - перцептивного компоненту, коли відбувається передача нервових імпульсів для активного сприйняття інформації, і моторного компоненту, в якому під дією нервових імпульсів відбувається скорочення м'язів, що виконують рух. Між швидкістю дії перцептивного і моторного компонентів часу простої рухової реакції не існує зв'язку. Отже, тренування повинно передбачати також можливість диференційованого впливу на складові простої рухової реакції (табл. 5).

Таблиця 5

Схема диференційованого покращання часу простої рухової реакції людини

Час простої рухової реакції людини

Диференційований підхід

Перцептивний компонент

Моторний компонент

Подача сигналів через різні проміжки часу

Самостійне швидке виконання вправи

Подача сигналів різної сили через однакові проміжки часу

Виконання вправи з різних вихідних положень

Подача сигналів різної сили через різні проміжки часу

Використання обтяження 10-60% від максимального

Застосування збиваючих звукових та інших сигналів

Застосування різних умов виконання вправи

Виконання вправи у різному психічному і фізичному стані

Використання різних рухових установок

Якщо дотримуватись вказаної схеми на практиці, то з'явиться можливість урізноманітнити процес тренування додатковими засобами, методами та педагогічними прийомами. Розглянемо на прикладі вдосконалення ЧСС у бігу на 100 м (табл. 6).

Підвищувати швидкість реагування підлеглих на основі диференційованої методики можна різним шляхом. Звичайно, можливості диференційованого підходу до покращання ЧРР людини не обмежуються розглянутими вимогами та умовами. Практична робота завжди залишає можливості до творчого підходу. Без сумніву, можна сказати одне: диференційоване вдосконалення значно розширює можливості фізичної підготовки.

Таблиця 6

Схема диференційованого покращання часу простої рухової реакції військовослужбовців у бігу на 100 м

Час рухової реакції у бігу на 100 м

Перцептивний компонент

Моторний компонент

Подача виконавчих сигналів різної сили

Виконання стартів з різних вихідних положень

З командою "Увага"

Без команди "Увага"

Статичне положення

Динамічне положення

Тихі

Звичайні

Голосні

Зручні

Незвичні

Незвичні

Зміна тривалості пауз між командами

Один із

варіантів старту

Різні

положення

Подовжені 4 -5 с

Оптимальні 1,5-2 с

Укорочені 0,5 -1 с

Широкий.

Середній.

Вузький

Старт лежачи. Старт з опорою на руку.

При ходьбі

Подача виконавчої команди на різній відстані

Зі зміною умов старту

Позаду

Збоку

Попереду

Старт вгору

Старт з обтяженням

Виконання стартів у різному стані готовності

Виконання стартів з

різними руховими

завданнями

Оптимальна готовність

Фізична, психічна втома

Частим кроком

Широким кроком

Час, на який покращується швидкість простої реакції людини, зменшується на 30-35%. Виграш такої підготовки полягає в тому, що підлеглі набувають впевненості у власних силах, у тому, що завдання може бути чітко і швидко виконано за будь-яких несприятливих умов.

Складна рухова реакція представляє більш складний рівень вияву швидкісних можливостей у порівнянні з простою руховою реакцією військовослужбовців. Вона входить у професійну майстерність військовослужбовців, які за вимогами своєї діяльності повинні виконувати швидкі і правильні рухи в умовах дії декількох сигналів. До таких професій слід віднести водіїв автотранспортних та бойових машин, льотчиків, диспетчерів.

Складна рухова реакція є типовою для сучасного бою, коли треба при значній кількості інформації адекватно оцінити дії суперника, взаємодію з товаришами і подати відповідну команду, або прийняти рішення для себе.

Loading...

 
 

Цікаве