WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Основи бойового застосування військ РХБ захисту - Курсова робота

Основи бойового застосування військ РХБ захисту - Курсова робота

Площинні аерозольні (димові) завіси створюються для маскування аеродромів базування армійської авіації, залізничних вузлів, розподільних станцій і інших об'єктів. При маскуванні об'єктів димові підрозділи приймають майданний порядок. При цьому призначається декілька рубежів димопуску, що забезпечують скованість задимляємої площі при переважаючому напрямку вітру і мінімальне переміщення димових машин при його зміні.

Відстань між рубежами димопуску й інтервали між димовими машинами (генераторами) визначаються підлітним часом авіації супротивника і метеорологічних умов.

Якщо розміри маскуємо об'єкту не дозволяють прикрити його цілком аерозольної (димовий) завісою, то маскуються найбільш важливі елементи цього об'єкта, крім того, створюються помилкові аерозольні (димові) завіси.

Для маскування аерозольними (димовими) завісами невеликих по розмірах, але важливих об'єктів (мостів, переправ, дефіле і т.д.) димові підрозділи приймають, як правило, кільцевий порядок. Сутність його полягає в тім, що навколо об'єкта намічається кільцевий (напівкільцевий) рубіж, а димові машини розміщаються на деякій частині цього рубежу і при зміні напрямку вітри переміщаються по ньому, забезпечуючи створення суцільний аерозольної (димовий) завіси над об'єктом.

Видалення рубежу об'єкту від границі маскуємого об'єкту визначається підлітним часом авіації противника і метеоумовами, але не повинно бути більш 1 км. Інтервали між димовими машинами на першому рубежі витримуються 100-150 м, а на наступних рубежах — до 250 м.

Підрозділу із системою дистанційного керування димопуском у більшості випадків рубежі об'єкту розгортають навколо усього маскуємого об'єкту. Видалення першого рубежу від центра маскуємого об'єкту в цьому випадку не повинне перевищувати 500 м.

При маскуванні мостових переправ димові машини звичайно розміщаються на одному напівкільцевому рубежі (на фронті 1000-1500 м). При хитливому напрямків вітру машини розміщаються на обох берегах водяної перешкоди, при стійкому вони можуть розміщатися на одному березі. Дві-три машини варто виділяти в резерв і тримати їх біля бруківки переправи для закриття її аерозолями (димами) у випадку утворення розривів у завісі. Для цієї же мети і прискорення закриття аерозолями (димами) мостових переправ передбачається застосування димових шашок і гранат. Димові шашки встановлюються на відстані не більш 500 м від переправи. Приведення їх у дію може здійснюватися з командних пунктів управлення (КПУ), а також особовим складом підрозділів, в інтересах яких діє димовий підрозділ.

При маскуванні крапкових об'єктів (стартові позиції ракетних військ і ін.) аерозольна (димова) завіса повинна перевищувати площу об'єкта не менш чим у 10—20 разів. Удавані аерозольні (димові) завіси створюються таких же розмірів на видаленні 2—3 км від дійсних.

При постановці фронтальних і флангових лінійних аерозольних (димових) завіс димові машини розташовуються, як правило, у лінію на інтервалах, що забезпечують створення суцільної аерозольної завіси, що не переглядається. Інтервали між димовими машинами встановлюються: при фронтальному вітрі — 200—250 м; при косому — 300—350 м; при фланговому — 500—1000 м.

Рубіж димопуску підготовляється за розташуванням командно-спостережливих чи передових спостережних пунктів артилерії. Видалення цього рубежу від супротивника визначається умовами місцевості і можливостями супротивника по застосуванню наземних високоточних засобів ураження.

Використовуючи результати дій частин (підрозділів), що знаходяться в безпосереднім зіткненні із супротивником, захисні і властивості місцевості, що маскують, чи висуваючи вночі перед початком настання, димові підрозділи займають намічені рубежі і по сигналах починають димопуск. Димопуск у більшості випадків починається при досягненні наступаючими частинами рубежу розгортання в ротні колони з метою позбавити супротивника можливості вести спостереження і прицільний вогонь високоточними боєприпасами в період ви-руху їхній до рубежу переходу в атаку.

Ефективність дій димових підрозділів по маскуванню військ і об'єктів осягається:

своєчасним закриттям аерозольної (димовий) завісою маскуємого об'єкту при кожнім напрямків вітру;

маскуванням аерозолями (димами) як дійсних, так і удаваних об'єктів;

розташуванням димових засобів на рубежах таким чином, щоб маскуємий об'єкт знаходився поза центром аерозольної (димовий) завіси;

створенням і своєчасним використанням резерву сил і засобів для закриття можливих розривів в аерозольній (димовий) завісі;

організацією стійкого управлення підрозділами, що здійснюють димопуск.

При дезинсекції місцевості димовим підрозділам призначаються райони, а в їх — рубежі туманопуску.

При дезинсекції з місця рубіж туманопуску розбивається на позиції, з яких димові підрозділи проводять туманопуск. При дезинсекції в русі димові підрозділи пересуваються по наміченому рубежі і безупинно роблять туманопуск.

При дезинсекції ділянки дороги машини рухаються по обох узбіччях дороги, обробляючи всю полотнину й узбіччя. Після виконання задачі проводиться контроль повноти дезинсекції. При необхідності дезинсекція повторюється з застосуванням більш концентрованих інсектицидних розчинів.

Димові підрозділи при виконанні задач здійснюють тісну взаємодію з частинами ПВО, інженерними і РЕБ, а також з іншими родами військ, в інтересах яких буде здійснюватися маскування аерозолями (димами).

В окремих випадках димові підрозділи можуть придаватися загальновійськовому з'єднанню, що діє на важливому самостійному напрямку.

Взаємодія досягається встановленням сигналів управління димопуском і узгодженням розташування димових засобів з розміщенням засобів протиповітряної зрони, інженерного маскування і РЕБ. При цьому здійснюється підтримка стійкого зв'язку командира димового підрозділу з командиром з'єднання (частини) начальником об'єкта, в інтересах якого здійснюється маскування, і з командиром зенітної ракетної (зенітної артилерійський) частини (підрозділу), що прикриває єкт.

Керування димовими підрозділами при виконанні задачі здійснюється по ііо, провідним засобам зв'язку, а також зоровими (світловими), звуковими сигналами і прапорцями.

Дії димової роти

Димова рота при виконанні задач по маскуванню аерозолями (димами) військ і об'єктів, дезинсекції ділянок місцевості і доріг діє в складі батальйону або самостійно.

При самостійних діях димова рота встановлює зв'язок з частинами (підрозділами) або органами місцевої влади, у районах розташування яких має бути проводити димопуск (дезинсекцію).

Димовий взвод діє, як правило, у складі роти.

3. Управління підрозділами військ РХБ захисту

Високоманеврений характер сучасного бою та різкі зміни обстановки потребують від командира стійкого, безперервного оперативного і прихованого управління підрозділами. Воно полягає в цілеспрямованій діяльності командира по підтриманню високої бойової готовності підрозділів військ РХБ захисту, підготовці їх до майбутніх дій та керівництву ними при виконанні бойових завдань.

Для надійного та ефективного управління підрозділами військ РХБ захисту потребує: високий професійний рівень підготовки і організаційної роботи командирів, глибоке розуміння ними характеру і способів ведення сучасного бою; тверде знання бойових можливостей та основ застосування різних видів озброєння і військової техніки своїх військ і противника; передбачення і передбачуваність; висока оперативність в роботі; гнучке реагування на зміну обстановки; використання засобів управління підрозділами.

Командир підрозділу військ РХБ захисту несе повну і особисту відповідальність за бойову готовність, підготовку підлеглих і успішне виконання ними завдань у встановлені строки, військову дисципліну, психологічну підготовку і моральний стан о/с. Він зобов'язаний постійно знати обстановку, рівень підготовки та можливості своїх підрозділів, своєчасно приймати рішення і ставити завдання підлеглим, організовувати взаємодію і всебічне забезпечення, твердо управляти підлеглими підрозділами, добиватися неухильного виконання поставлених завдань.

Робота командира роти (взводу) по організації дій підрозділів залежить від конкретної обстановки, отриманого завдання і наявності часу. Роботу по організації виконання поставленого завдання командир починає, як правило, з отримання бойового або попереднього бойового розпорядження.

З отриманням бойового розпорядження командир роти (взводу) уяснює завдання; визначає мироприємства, які необхідно провести терміново, для швидкого підготування підрозділів до виконання отриманого завдання; розраховує час; орієнтує підрозділи на поставлене завдання; оцінює обстановку; приймає рішення, доповідає його вище стоячому командиру; організує взаємодію, всебічне забезпечення і управління; проводить рекогносцирування; віддає усний бойовий наказ; проводить контроль за підготовкою підрозділів; у встановлений час доповідає вище стоячому командиру (начальнику) про готовність до виконання поставленого завдання.

Loading...

 
 

Цікаве