WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Організація та ведення розвідки зі спостережних пунктів - Курсова робота

Організація та ведення розвідки зі спостережних пунктів - Курсова робота

Рисунок 1.1 – Бойовий порядок взводу розвідки

Взвод розвідки може розгортатися на фронті 200 - 500м і більше, а вести розвідку в смузі шириною 3-4км.

Відділення розвідки (обслуга командирської машини) розгортає спостережний пункт на місцевості і веде розвідку в секторі до 3-00 (в смузі 1-2км).

12. Командно-спостережний пункт взводу розвідки призначений для ведення розвідки противника та місцевості, управління підлеглими силами і засобами розвідки, обслуговування стрільби артилерії, і для спостереження за діями загальновійськових підрозділів.

13. Передовий спостережний пункт призначений для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримки більш тісного зв'язку з ними, і обслуговування стрільби по цілях, що не спостерігаються з командно-спостережного пункту.

14. Боковий спостережний пункт призначений для ведення розвідки противника і місцевості в районах, що не спостерігаються з командно-спостережного пункту на фланзі, для засічки цілей (спряжене спостереження) і обслуговування стрільби по цілях.

15. Командир взводу розвідки (тут і в подальшому це відноситься до командира взводу оптичної розвідки та до командира взводу управління артилерійських підрозділів) несе відповідальність за постійну бойову готовність взводу і успішне виконання ним завдань з розвідки противника і обслуговування стрільби артилерії. Він повинен завжди знати обстановку, стан і можливості свого підрозділу, де знаходиться особовий склад і яке завдання він виконує.

Командир взводу керує підрозділом шляхом віддання усних розпоряджень, а також командами і сигналами.

16. Командир взводу розвідки отримує бойове завдання, як правило, на місцевості від командира частини (підрозділу) або начальника розвідки.

В окремих випадках завдання може ставитися по карті з наступним уточненням її на місцевості.

17. Командир взводу розвідки при підготовці бойових дій і управлінні взводом в бою повинен:

  • з'ясувати отримане завдання і оцінити обстановку;

  • вибрати місця для спостережних пунктів;

  • керувати розгортанням спостережних пунктів, їх топогеодезичною прив'язкою та інженерним обладнанням;

  • встановити і безперервно підтримувати стійкий зв'язок між спостережними пунктами і старшим командиром;

  • вказати особовому складу умовне найменування місцевих предметів, орієнтири і поставити завдання;

  • особисто вести розвідку противника, ставити завдання на засічку цілей і обслуговування стрільби артилерії, обробляти результати розвідки і доповідати старшому командиру;

  • вести спостереження за діями загальновійськових підрозділів і результатами вогню артилерії;

  • управляти взводом при переміщенні спостережних пунктів;

  • вести необхідну документацію;

  • обмінюватися розвідувальними даними з іншими підрозділами розвідки.

18. В розпорядженні щодо організації розвідки командир взводу вказує:

  • орієнтири і умовне найменування місцевих предметів;

  • наявні дані про противника;

  • місця спостережних пунктів (позицію командирської машини) порядок їх зайняття;

  • завдання розвідки (що, де і коли розвідати), смугу (сектор, напрямок) розвідки і райони особливої уваги;

  • нумерацію цілей і порядок доповіді розвідувальних даних;

  • порядок топогеодезичної прив'язки, способи орієнтування приладів і визначення координат спостережного пункту;

  • послідовність інженерного обладнання та маскування;

  • основний напрямок стрільби та розподіл особового складу і приладів на спостережних пунктах;

  • порядок організації зв'язку, сигнали управління і дії за ними;

  • час початку розвідки;

  • порядок переміщення спостережних пунктів в ході бою та можливі рубежі їх розгортання;

  • своє місце і заступника.

Крім того, командир взводу віддає вказівки щодо захисту від високоточної зброї і безпосередньої охорони спостережних пунктів.

19. Командир відділення розвідки (командир обслуги КМУ) несе відповідальність за постійну бойову готовність свого відділення (обслуги), технічний стан приладів, успішне виконання отриманого завдання щодо розвідки і обслуговування стрільби артилерії.

Він повинен: управляти особовим складом під час зайняття спостережного пункту відділення (обслугою командирської машини), проводити топогеодезичну прив'язку спостережного пункту; особисто вести розвідку противника і керувати роботою особового складу під час ведення розвідки, засічки цілей (орієнтирів, реперів) і обробки даних засічки; складати схему орієнтирів, схему полів невидимості (при необхідності) і вести журнал розвідки і обслуговування стрільби; перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; керувати підготовкою спостережного пункту та приладів до роботи вночі; організовувати роботи щодо інженерного обладнання та маскування спостережного пункту, доповідати про розвідані цілі командиру взводу; організовувати безпосередню охорону спостережного пункту і слідкувати за виконанням заходів маскування.

20. Командир відділення розвідки (командир обслуги) при постановці завдання особовому складу вказує: орієнтири і умовну назву місцевості та місцевих предметів; дані про противника і завдання загальновійськового підрозділу; завдання і смугу (сектор, об'єкт, напрямок) розвідки; основний напрямок стрільби; місця встановлення приладів спостереження і способи їх орієнтування; порядок інженерного обладнання, сигнали і порядок дії за ними; спостерігача за сигналами і свого заступника.

21. Старший розвідник (розвідник-далекомірник) повинен: розставити прилади і підготувати їх до роботи; допомагати командиру відділення здійснювати топогеодезичну прив'язку спостережного пункту; з'ясувати орієнтири і умовне найменування місцевості та місцевих предметів, знати їх положення на місцевості; працювати на приладах спостереження; вести розвідку противника, знаходити цілі, проводити їх засічку і вести записи; негайно доповідати командиру відділення про кожну розвідану ціль; періодично перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; виконувати роботи щодо інженерного обладнання і маскування спостережного пункту; відпрацьовувати дані засічки цілей (орієнтирів, реперів) на обчислювальних приладах, знати сигнали оповіщення і порядок дії за ними, приймати та передавати команди і цілевказівки.

Розділ 2

ПІДГОТОВКА СПОСТЕРЕЖНИХ ПУНКТІВ ДО РОБОТИ

2.1 Загальні положення

22. Підготовка спостережних пунктів до роботи включає:

  • вибір і зайняття спостережного пункту;

  • орієнтування приладів;

  • топогеодезичну прив'язку спостережного пункту;

  • вибір орієнтирів і складання схеми орієнтирів;

  • встановлення зв'язку з вогневими підрозділами та вищестоящим командиром;

  • інженерне обладнання та маскування спостережного пункту.

23. Спостережні пункти повинні відповідати таким вимогам:

  • забезпечувати виконання поставлених завдань;

  • мати добрий огляд місцевості, що знаходиться перед фронтом і в глибині оборони противника в смузі (секторі) розвідки;

  • мати приховані підступи;

  • бути невидимими для спостереження противника;

  • забезпечувати розміщення особового складу, засобів зв'язку та техніки.

Найвигіднішими місцями для розміщення спостережних пунктів є:

  • схили висот, що звернені в бік противника;

  • ділянки місцевості, які знаходяться в 200-300 м перед лісом, кущами, садом або гаєм;

  • високі дерева в глибині лісу або на узліссі лісових масивів;

  • горища, верхні поверхи будинків та фабричні (заводські) труби.

Loading...

 
 

Цікаве