WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Організація та ведення розвідки зі спостережних пунктів - Курсова робота

Організація та ведення розвідки зі спостережних пунктів - Курсова робота

114. Засічка рухомих цілей з пунктів спряженого спостереження виконується в такій послідовності:

- перед початком засічки командир взводу (відділення) розвідки подає команду "Приготуватись до засічки";

- розвідники перевіряють орієнтування приладів і доповідають: "Лівий (правий) готовий";

- командир взводу (відділення) розвідки дає цілевказання;

- розвідники наводять прилади в ціль і доповідають: "Ціль бачу";

- командир взводу (відділення) розвідки подає команду: "Супроводжувати";

- розвідники спостерігають за рухом цілі, утримуючи перехрестя сітки приладу на вказаній точці цілі;

- за 5 с до моменту засічки командир взводу (відділення) розвідки подає команду "Увага", а в момент засічки "Стій";

- по команді "Стій" розвідники припиняють супровід, знімають та доповідають відліки, наприклад: "Правий (лівий) 24-46";

- командир взводу (відділення) розвідки подає команду "Супроводжувати";

- розвідники суміщають перехрестя приладів з указаною точкою цілі і повторюють засічку в тій же послідовності.

115. Засічка цілей, що демаскують себе блиском (димом) та звуком пострілу, може проводитись шляхом визначення напрямку на ціль орієнтованим кутовимірювальним приладом, а дальність до неї визначатися за допомогою секундоміра.

Для визначення дальності до звукової цілі вимірюють час з моменту спостереження блиску (диму) пострілу (пуск секундоміра) до моменту приходу звуку пострілу до розвідника (зупинка секундоміра). Як правило, беруть 3-4 виміри секундоміра і вираховують середній відлік.

Швидкість звуку визначають за формулою:

С=331+0,6 tv

де tv - віртуальна температура повітря, град.

Швидкість звуку може визначатися по таблиці швидкості звуку в залежності від температури повітря (додаток 4).

Для одержання дальності до цілі в метрах середній відлік секундоміра помножують на розраховану або взяту з таблиці швидкість звуку.

Приклад: Температура повітря +8°С. Розвідник визначив час з моменту спостереження блиску пострілу до моменту приходу звуку: 1-й вимір - 10,6 с, 2-й. – 10,9 с, 3-й - 10,4 с, 4-й-10,5 с.

Рішення:

1. Розраховують середній відлік (10,6+10,9+10,4+10,5):4=42,4:4=10,6 с.

2. Розраховують швидкість звуку С=331+0,68=335,8"336м/с

3. Розраховують дальність до цілі 33610.9=3562м.

Напрямок на ціль визначають за допомогою приладу, наведеного в ціль в момент появи її демаскувальної ознаки.

Середнє значення дирекційного кута (відліку) приладу і дальність до цілі записують в журнал розвідки і обслуговування стрільби.

116. При визначенні розташування цілі або дальності до цілі прийомами окомірної зйомки вивчають по карті (аерознімку) місцевість в районі цілі і порівнюють її з картою (аерознімком), оцінюють місцеположення цілі відносно місцевих предметів і орієнтирів, наносять ціль на карту (аерознімок) відносно найближчого місцевого предмета (орієнтира) і визначають по карті її координати.

117. При визначенні місцезнаходження цілі відносно орієнтира вимірюють дальність за допомогою бінокля між орієнтиром та ціллю, і проводять напрямок по карті.

Дальність визначають шляхом окомірного порівняння відстані від цілі до орієнтирів, між якими вона знаходиться або оцінюють розташування цілі відносно найближчого орієнтира (місцевого предмета) в метрах.

На проведеному напрямку у відповідності з визначеною дальністю наносять ціль на карту і визначають її координати.

118. Якщо відомі лінійні розміри (висота, ширина чи довжина) цілі або предмета, що знаходяться в безпосередній близькості від неї, чи відстань між двома предметами, розташованими на рубежі цілі, то дальність до цілі може бути визначена шляхом обчислення по відомих лінійних розмірах і виміряною кутовою величиною за формулою:

Д = в1000/b

де: в - висота (довжина, ширина) предмета, м.

b - кут, під яким спостерігається предмет, в поділках кутоміра.

Приклад. Зі спостережного пункту телеграфний стовп, що знаходиться в безпосередній близькості від цілі, спостерігається під кутом 0-03. Висота стовпа 6м.

Рішення: Дальність до стовпа а також і до цілі

Д = в1000/b = 61000/3=2000м.

Лінійні розміри деяких цілей (місцевих предметів):

- висота бронетранспортера - 1,8м;

- висота середнього танка - 2,5м;

- висота вантажного автомобіля - 2,2м;

- висота телеграфного стовпа - 6м;

- відстань між телеграфними стовпами - 50м.

3.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки

119. Умови розвідки вночі значно ускладнюються, тому поряд з використанням оптичних приладів спостереження застосовують оптико-електронні прилади розвідки. Разом з тим, для виявлення і засічки цілей використовують освітлення місцевості освітлювальними снарядами (мінами), освітлювальними ракетами та освітлювальними авіаційними бомбами.

Для ведення розвідки вночі велике значення має вивчення місцевості до наступу темряви. Розвідники повинні знати на місцевості нічні орієнтири (силуети місцевих предметів, які помітні вночі), чітко уявляти рельєф місцевості.

120. При підготовці спостережних пунктів до ведення розвідки в нічних умовах необхідно вдень:

- підготувати прилади спостереження і засоби освітлення до роботи вночі;

- вибрати і засікти видимі вночі орієнтири;

- виставити на віддаленні не ближче 50м від спостережного пункту один-два світлових орієнтири і визначити відліки по них (для контролю орієнтування приладів);

- виставити видимі вночі білі кілки в основному напрямку, і в напрямку на 2-3 орієнтира.

З настанням темного часу особовий склад при необхідності діє в спеціальних захисних окулярах, що захищають очі від дії квантових випромінювачів, безпосередня охорона спостережних пунктів підсилюється.

121. Визначення координат цілей, що виявляють себе блиском і звуком пострілу, проводиться за допомогою кутовимірювального приладу й секундоміра, а також додатково організовують спряжене спостереження і розгортують передові спостережні пункти.

122. Спостереження за противником вночі в умовах обмеженої видимості доповнюється підслуховуванням. В цих умовах від розвідників потрібне уміння вести розвідку на слух, тобто уловити і визначити джерело звуку, напрямок і приблизну дальність до нього і по цих даних встановлювати характер цілі та визначати характер дії противника.

При веденні розвідки на слух необхідно приймати до уваги, що вночі різні шуми чутніші, ніж вдень.

Приблизну дальність до цілі, яка виявляє себе звуком, а також її характер можливо визначити по граничній чутності. Вночі джерела звуку чутні на такому віддаленні від спостерігача:

- розмова – 100 - 200м;

- відривання окопів в ґрунті – 1000м;

- відривання окопів вручну – 100м;

- рух колони автомобілів по ґрунтовій дорозі - 500 м, по шосе – 1-2км;

- рух артилерії по ґрунтовій дорозі – 2км, по шосе – 1-3км;

- рух танків та інших гусеничних машин по ґрунтовій дорозі – 2км, по шосе – (3-4км);

- стрільба з мінометів – 2-3км;

- стрільба з автомата – до 4км;

- стрільба з кулемета – 5-6км;

- стрільба з гармат – до 15км .

123. Організація розвідки в горах має такі особливості:

- обмежені можливості для спостереження по фронту і глибині в результаті пересіченого рельєфу місцевості;

- трудність виявлення і засічки цілей, розташованих на зворотних схилах і в лощинах;

- необхідність приведення дальностей до горизонту при вимірюванні їх далекоміром, а також визначення висот цілей (реперів) за допомогою приладів;

- складність проведення топогеодезичної прив'язки спостережних пунктів;

- складність пересування поза дорогами при переміщенні спостережних пунктів та використання командирських машин управління (ПРП) для ведення розвідки;

- метеорологічні умови, що різко змінюються (туман, серпанок), ускладнюють розвідку і засічку цілей.

Для кращого спостереження місцевості, особливо підступів до переднього краю, розгортають передові й бокові спостережні пункти а також ешелонують спостережні пункти по висоті. В деяких випадках спостережні пункти можуть розташовуватися позаду вогневих позицій артилерії.

При виборі спостережних пунктів необхідно враховувати, що при наступі вверх по схилу спостереження краще вести зі схилів сусідніх висот (гір), а при спостереженні вниз по схилу - із схилів цих же висот.

Для забезпечення спостереження одних і тих же ділянок місцевості пункти спряженого спостереження обирають, як правило, на одному рівні. Якщо це неможливо, то їх обирають так, щоб різниця висот не перевищувала 1/5 довжини бази. Довжину бази, виміряну за допомогою далекоміра, приводять до горизонту.

При виборі спостережних пунктів враховують можливість утворення в горах обвалів, каменепадів, зсувів і снігових лавин.

124. При засічці цілей за допомогою далекоміра при кутах нахилу (місця цілі) більше 1-00 виміряну дальність приводять до горизонтальної. Горизонтальну дальність Дг вираховують за формулою:

де Дн - дальність, що виміряна за допомогою далекоміра;

Loading...

 
 

Цікаве