WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Матеріальна частина артилерії - Курсова робота

Матеріальна частина артилерії - Курсова робота

РЕФЕРАТ

на тему: "Матеріальна частина артилерії"

Будова гармат

Класифікація артилерійських систем здійснюють за різними ознаками.

Гармати поділяються:

  • за своїми бойовими властивостями - на пушки, гаубиці, гаубиці - пушки і пушки-гаубиці, протитанкові гармати та гірські гармати;

  • за способом пересування - на причіпні та самохідні;

  • за особливостями конструкції – на нарізні, гладкоствольні, безвідкатні, казематні;

  • за калібром - гармати малого калібру (менше 76 мм) середнього (76- 152) та великого (більше 152 мм).

Пушки - це довгоствольні гармати, що мають порівняльно велику початкову швидкість снаряду і дальність стрільби. Політ снарядів здійснюється по настильній траєкторії (при кутах підвищення до 200 – для ураження броньованих цілей, руйнування вертикальних стінок оборонних споруд, стрільби на рикошет) та по навісній траєкторії ( при кутах підвищення від 20 до 450 – для ураження цілей, віддалених від вогневої позиції більше чим на 23 найбільшої дальності стрільби).

Гаубиці – це гармати, що мають більш короткий ствол і меншу масу заряду. Початкова швидкість снаряда і дальність стрільби гаубиць менше чим пушок. Снаряди гаубиць летять по настильній і навісній траєкторії. Для руйнування цілей, розміщених за гребнями укриття та для руйнування бойових покрить оборонних споруд застосовується мортирна стрільба (кути підвищення більше 450).

Гаубиці мають перемінний заряд, який дозволяє складання різних за масою зарядів, чим досягається зміна крутизни траєкторії і дальності стрільби при постійному куті підвищення.

До бойових властивостей гармат відносяться могутність, дальнобійність, кучність стрільби, швидкострільність, рухомість, надійність, живучість, безпечність.

Загальна будова причіпних та самохідних гармат

В залежності від завдань, які вирішуються артилерійські гармати можуть бути різними за конструкцією. Однак принцип будови будь-якої артилерійської гармати однаковий.

Артилерійська гармата складається з ствола з затвором і лафета. Лафет включає наступні основні вузли: люльку, противідкатні пристрої, верхній станок, механізми наведення, врівноважуючий механізм, нижній станок з станинами, ходову частину з підресорюванням, щитове покриття, допоміжні пристрої, прицільні пристрої

Мал 1 Загальний вигляд гаубиці Д-30

1- ствол, 2- люлька, 3- механізми наведення, 4- затвор, 5 і 8 – рухомі станини, 6 – верхній станок, 7- нижній станок, 9- нерухома станина, 10 – приціл, 11- щитове покриття.

Ствол - це стальна труба, закрита з одного кінця затвором. Ствол призначений для напрямку польоту снаряду та надання йому обертового руху (для нарізних гармат).

Ствол артилерійської системи складається з труби, казенника, та з'єднуючих елементів. Труба є основною частиною ствола. До задньої частини труби кріпиться казенник. Казенник призначений для розміщення затвора, що закриває канал ствола під час пострілу. До передньої частини труби кріпиться дульне гальмо, яке призначене для зменшення енергії віддачі відкатних частин під час пострілу. Застосування дульного гальма дозволяє при інших однакових умовах зробити лафет більш легким та зменшити довжину відкату. Дульні гальма за принципом дії поділяються на дульні гальма активної, реактивної, активно - реактивної дії. Сучасні дульні гальма дозволяють знизити енергію віддачі до 70% і більше.

Канал ствола має зарядну камору та ведучу частину. Будова зарядної камори залежить від способу заряджання. При патронному заряджанні камора має форму , що відповідає формі патрона і називається патронником. Патронник складається з основного і обтюруючого конуса, перехідного конуса, циліндричної частини і з'єднувального конуса врізання.

При роздільно - гільзовому заряджанні камора складається з основного і з'єднувального конусів.

В залежності від будови ведучої частини канали ствола поділяються на нарізні та гладкоствольні. В нарізних стволах нарізи вздовж каналу ствола йдуть по гвинтовій лінії. Кут нахилу гвинтової лінії називається крутизною нарізу. Крутизна нарізу може бути постійна та прогресивна. Розрізнюють наступні елементи нарізної частини: нарізи, поля нарізів, глибина нарізів, грані нарізів.

Нарізами називаються заглиблення на внутрішній поверхні ствола, які служать для надання снаряду обертового руху. Виступ між сусідніми нарізами називається полем нарізу. Відстань між сусідніми гранями нарізів, виміряна по прямій, називається шириною поля нарізів. Відстань по прямій між гранями одного і того ж нарізу називається шириною нарізу. Права грань кожного нарізу називається бойовою гранню, а ліва - холостою (якщо дивитися з казенної частини).

Діаметр каналу ствола по полям нарізів називається калібром ствола або гармати.

Затвором називається сукупність механізмів та пристроїв, призначених для надійного закриття канала ствола, проведення пострілу і викидання стріляної гільзи.

У відповідності з призначенням затвор складається з наступних основних механізмів: запираючого, ударного, викидаючого, запобіжного та напівавтоматики. В конструкції сучасних затворів можуть бути і другі механізми та пристрої, наприклад: механізми полегшення заряджання, механізм утримання снаряду, механізм повторного взведення ударника.

Затвори артилерійських систем поділяються на неавтоматичні, напівавтоматичні та автоматичні. Якщо всі операції по відкриванню затвора, заряджанню, закриванню та проведенню пострілу проводяться за рахунок порохових газів або енергії, що підводиться – такі затвори називаються автоматичними. Якщо частина вказаних операцій проводиться вручну а друга частина автоматично - такі затвори називаються напівавтоматичними. В таких затворів, як правило, заряджання та проведення пострілу здійснюється вручну, а відкривання і закривання - автоматично.

За устроєм запираючого механізму затвори поділяються на два типи: поршневі та клинові.

Клинові затвори є найбільш розповсюдженим видом сучасних затворів і застосовуються в більшості гармат малого та середнього калібрів. Вони бувають двох видів: вертикальні та горизонтальні. В вертикальному клиновому затворі запирання здійснюється поворотом кривошипа відносно осі, який давить на фігурний виріз і піднімає клин вверх. враховуючи те, що задня грань клина виконана з нахилом, під час руху клина в гнізді, він буде досилати гільзу в камору. Під час пострілу (під дією тиску порохових газів) клин не опускається вниз в результаті самогальмування, що досягається вибором кута нахилу задньої грані клина і протидією кривошипа довільному опусканню клина вниз. В клинових затворах запираючий механізм складається з клина, кривошипа (одного або двох), осі кривошипа зі стопором, важеля і упора клина.

Ударний механізм призначається для проведення пострілу, розміщується в клині і включає ударник, бойову пружину, взвод ударника, вісь взводу, стопор взводу з пружиною та кришкою.

Викидаючий механізм призначається для викидання гільзи після пострілу та для видалення патрона з камори у випадку осічки. Він складається з двох викидачів, осі викидачів, з важелем і двох ковпачків з пружинами.

Механізм повторного взведення служить для взведення ударного механізму після осічки без відкривання затвора.

Запобіжний механізм не дозволяє провести пострілу при не повністю закритому затворі.

Люлька призначена для направлення ствола під час відкату і накату та для закріплення деталей противідкатних пристроїв. За устроєм направляючих частин розрізняють люльки обойменного та коритного типу. На люльці кріпиться зубчатий сектор підйомного механізму, циліндри та штоки противідкатних пристроїв, а також кронштейни врівноважуючого механізму і прицільних пристроїв. За допомогою цапф люлька кріпиться на верхньому станку.

Противідкатні пристрої призначаються для поглинання енергії руху відкатних частин гармати під час пострілу, плавного повернення їх у вихідне положення і надійного утримання в крайньому передньому положенні на будь-якому куті підвищення ствола. До противідкатних пристроїв відносяться гальмо відкату та накатник.

Гальмо відкату служить для поглинання енергії руху відкатних частин гармати під час пострілу і гальмуванні їх під час накату. В залежності від конструкції вузла гальмування розрізняють гальма відкату: канавочні, шпоночні, веретенні, золотникові та клапанні.

Накатник служить для повернення відкатних частин після пострілу в початкове положення і утримання їх в цьому положенні на всіх кутах підвищення. Під час відкату накатник прймає участь в гальмуванні відкату, акумулюючи частину енергії відкату, яка використовується в подальшому для здійснення накату.

В залежності від природи робочого тіла, що акумулює енергію відкатних частин, розрізняють пружинні, гідропневматичні і пневматичні накатники.

Верхній станок служить основою для качаючої частини гармати. рАзом вони складають обертову частину гармати. На ньому закріплюється люлька, підйомний та поворотний механізми, врівноважуючий механізм та щитове покриття.

До механізмів наведення відносяться підйомний і поворотний механізми, які служать для надання стволу гармати заданого положення в вертикальній та горизонтальній площині.

Механізми наведення сучасних гармат поділяються на секторні, гвинтові та черв'ячні.

Врівноважуючий механізм служить для врівноваження качаючої частини гармати відносно осі цапф з метою облегшення роботи на підйомному механізмі. В сучасних гарматах широко застосовуються пружинні і пневматичні врівноважуючі механізми. В залежності від способу та місця прикладання врівноважуючої сили до люльки розрізняють врівноважуючі механізми штовхаючого і тягнучого типу.

Нижній станок є основою обертової частини гармати. До нижнього станка кріпляться станини та ходова частина.

Прицільні пристрої включають панорамний, оптичний та електронно –оптичний (нічний) приціли.

Панорамні приціли сучасних гармат виконуються залежними від гармати ( переміщуються в вертикальній площині разом з качаючою частиною гармати як одне ціле).

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ САМОХІДНИХ ГАРМАТ

Самохідні гармати на відміну від причіпних змонтовані на гусеничних шасі різної модифікації. Вони володіють високими маневреними і вогневими можливостями, підвищеною прохідністю, захисту особового складу від осколків снарядів і куль. Здатністю долати водні перешкоди на плаву та вбрід. Деякі процеси роботи обслуг самохідних гармат автоматизовані (наведення гармат, заряджання гармат та ін).

Loading...

 
 

Цікаве