WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Літаки та засоби авіаційного ураження авіації Збройних Сил України - Курсова робота

Літаки та засоби авіаційного ураження авіації Збройних Сил України - Курсова робота

Тяги управління замінили на стальні. В хвостовій частині фюзеляжу встановили систему пожежогасіння. Між фюзеляжем та двигунами встановили сталеві екрани товщиною 5 мм та довжиною 1.2 м. Ці захисні заходи пройшли випробовування на наземному комплексі, що імітує атаку ракети. Виконано 15 підривів бойових частин ракет "Стінгер", при цьому всі життєво важливі системи літака зберігали працездатність.

Вісім років застосування штурмовика в Афганістані підтвердили його ефективність. За даними ОКБ ім.П.О.Сухого льотчиками Су-25 було застосовано 139 керованих ракет, з яких 137 уразили цілі. Під час афганської війни Су-25 виконали 60 000 бойових вильотів, втрачено 23 літака. У середньому на кожний втрачений штурмовик приходиться 2800 годин нальоту. Кожний збитий Су-25 мав до 80-90 бойових ушкоджень, були випадки, коли літак повертався з 150 ушкодженнями (для порівняння: наші літаки Су-17 і були втрачені при 15-20 ушкодженнях). За цим показником уСу-25 немає рівних в світі. Неодноразово Су-25 повертався з бойового завдання з пробитими баками, на одному двигуні, перебитими тягами управління, з пошкодженими лонжеронами крила та матовим склом кабіни від попадання снарядів. За весь період війни не було випадків втрати штурмовика з причин загибелі льотчика та взриву паливних баків.

ВАРІАНТИ ШТУРМОВИКА

Тривалий час для підготовки льотчиків на Су-25 не було спеціалізованого літака. З початку використовувалися спарки Су-17УМ3, так як системи їх озброєння схожі. Одночасно льотні характеристики значно відрізняються, причому настільки, що в подальшому прийнято рішення підготовку льотчиків проводити на Л-39.

У 1985 році було розроблено навчально-бойовий варіант штурмовика. Планер літака не притерпів значних змін: встановлена друга кабіна, збільшено хвостове опірення на 400 мм. Варіант мав високий ступінь уніфікації з базовим літаком, тому дослідницьких екземплярів ОКБ не будувало. Машину зразу передали на серійний завод в Улан-Уде. Тут 6 серпня 1985 року на передсерійному Су-25УБ розпочали державні випробовування, які закінчилися в 1987 році. Того ж року розпочато серійне виробництво навчально-бойового літака Су-25УБ.

Наприкінці 80-х років навчально-тренувальні літаки Л-29, Л-39 за своїми характеристиками застаріли, тому в рамках конверсії воєнної техніки ОКБ ім.Сухого в 1988 році запропонувало ще один варіант літака Су-25УТ (навчально-тренувальний). Це був прототип літака Су-25УБ, з якого демонтували озброєння, крилеві пілони, частину обладнання. Вага літака значно зменшилася, тягоозброєність виросла до 0.62. Машина робила складний пілотаж без зниження по висоті. Літак отримав нове найменування Су-28 та приймав участь поза конкурсом у складному пілотажі на реактивних літаках на першість ДОСААФ у 1988 році. Льотчик-випробувач Є.І.Фролов зайняв третє місце. Водночас, експлуатація літака Су-28 була значно вище, ніж Л-29 та Л-39, це і стало вирішальним щодо їх заміни на Су-28 і він залишився в одному екземплярі.

Одночасно невеликою серією будували навчально-бойовий варіант, призначений для відпрацювання льотчиками ВМФ навиків техніки пілотування у складних метеоумовах та зльоту і посадки на палубу. Перші доопрацювання корабельного варіанту проводились в ОКБ у 1971- 1972 роках. Його прототип було виготовлено на заводі у Москві доопрацюванням серійного Су-25УБ, на якому підсилили амортизатори основних стійок шасі та встановили посадочний гак в хвостовій частині фюзеляжу. Він отримав найменування Су-25УТГ (навчально-тренувальний з гаком). За планером, обладнанню та силовій установці він близький до Су-25УТ(Су-28). Тренувальні польти спочатку проводились не з палуби авіаносця, а зі спеціального тренувального аеродрому (наземного імітатора палуби) на авіабазі ВМФ у м.Саки, що в Криму, з тієї причини, що літак погано прилаштований до корабля - крила не складуються. Не дивлячись на це, 1 листопада 1989 року у Чорному морі Су-25УТГ, який пілотував І.Вотінцов та А.Крутов, здійснив посадку на авіаносець "Тбілісі" (зараз "Адмірал Кузнецов"). В жовтні 1992 року здійснено посадку на авіаносець у Баренцовому морі.

На протязі 1989 - 1990 років на авіазаводі в Улан-Уде було збудовано десять літаків Су-25 УТГ. П`ять з них залишились в Саках та увійшли до складу авіації ВПС України, один з причини помилки льотчика втрачено, а чотири передано до Північного флоту Росії з базуванням у Североморську. Для потреб ВМФ Росії цих літаків було мало, тому було прийнято рішення на переобладнання додатково ще 10 літаків Су-25УБ у варіант Су-25УБП-палубний.Є і базовий штурмовик з двигунами Р-195, обладнаний системою буксирування повітряних мішеней Тл-70 (під лівою консоллю), який отримав назву СУ-25БМ (буксировщик). Штурмовики Су-25 БМ обладнувались системою дальньої навігації РСДН-10.

Глибока модифікація цього літака призвела до створення протитанкового літака під назвою Су-39. За своєю суттю це новий літак.

Підсумки по Су-25:

Серійний випуск літака завершено у 1992 році та за даними закордонної преси всього виготовлено біля 700 літаків усіх модифікацій. Одномісні Су-25, Су-25БМ та Су-25Т/ТМ вироблялися на авіазаводі у Тбілісі, двохмісцеві Су-25УБ та Су-25УТГ - в Улан-Уде. На даний час штурмовики знаходяться на озброєння ВПС Росії, України, Білорусії, Грузії, Узбекистану, Чехії, Словаччини, Анголи, Болгарії, Афганістану, КНДР, Іраку.

Першою країною за кордоном, що отримала Су-25, була Чехословакія, що сталося 2 квітня 1984 року. У 30-й Остравський полк, що базувався у м. Градець-Кралове, поступили Су-25К (комерційний експортний варіант). Пізніше вони отримали спарки Су-25 УБК.

36 Су-25К та 4 Су-25УБК закупила Болгарія. Літаки базуються в Безмірі. На цей час один з них розбився.

За період 1986 - 1990 років 60 Су-25 передані на озброєння Афганістану.

Ірак закупив наприкінці 80-х років 45 Су-25К. Вони активно застосовувалися у ірано-іракському конфлікті та обмежено у районі Персидського зливу. Відомо, що 5 Су-25 перелетіли до Ірану. 6 лютого два Су-25 були збиті американськими винищувачами F-15. На літаку Су-25 під час виконання польоту у Афганістані та відхилення у бік Пакистанського кордону був збитий літаком F-16 полковник Руцький О.І., який був командиром полку у м.Арциз.

Треба відмітити, що літак Су-25 на теренах Радянського Союзу став самим трагічним символом військових конфліктів, особливо тих, які розгорілися на територіях південних республік.

Су-25 у полум`ї громадянської війни.

8 квітня з аеродрому Ситал-Чай (Азербайджан) злетів Су-25 60-го окремого штурмового авіаполку ВПС СНД. Літак, захоплений льотчиком полку ст.лейтенантом В.Курбановим за допомогою авіатехніка, приземлився у аеропорту м.Євлах. Так, у авіації Азербайджану з`явився єдиний Су-25. Незабаром 60-й ОШАП був передислокований у Росію.

Літак, який був захоплений Курбановим, наносив удари по позиціям вірменських формувань у Нагірному Карабаху. В середині червня цей літак збито вірменами при застосуванні ПЗРК, льотчик загинув.

Дуже активно штурмовики використовувалися у Грузино-Абхазькому конфлікті. Грузія зібрала біля семи штурмовиків на своєму заводі. На російських штурмовиках воювали абхазькі льотчики. Під час Грузино-Абхазького конфлікту втрачено дев'ять Су-25, у тому числі сім ВПС Грузії.

Застосовувались штурмовики в Узбекистані, підтримуючи урядові війська. Після розгрому опозицією та моджахедами 12 погранзастави Росія підсилила свій контингент у регіоні. 24 липня на аеродром Какайди був перебазований та розпочав свої бойові дії 186 інструкторсько-штурмовий полк, що застосовувся у Абхазії. Літаки бомбили війська опозиції у районі р.Пяндж та у перший день скинули 80 тон бомб. Штурмовики літали з двома ракетами Р-60, так як могло бути протиборство зі сторони афганських ВПС. Даних про втрати немає, тому що опозиція не мала ефективних засобів ППО проти Су-25.

Останнім відомим епізодом застосування Су-25 стало використання у збройному конфлікті в Чечні. Штурмовики з зафарбованими розпізнавальними знаками наносили удари по позиціям військ генерала Дудаєва Д. Декілька літаків було збито.

КОМПЛЕКС БОЙОВОЇ ЖИВУЧОСТІ ЛІТАКА

1.Застосування титанової цільнометалічної бронекабіни. Кабіна льотчика витримує не менше 50 попадань без відколів. Захищає льотчика від куль крупнокаліберних кулеметів та снарядів, осколків ракет.

2. Використання паливних баків підвищеної міцності. Конструкція бака виключає його руйнування при попаданні снаряду від гідроудару, лише можливі локальні пошкодження.

3. Встановлення на стінках паливного бака щвидконабухаючого протектора, здібного перекривати втечу палива з локальних пробоїн.

Loading...

 
 

Цікаве