WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Інженерний захист робітників та службовців промислового об’єкта - Курсова робота

Інженерний захист робітників та службовців промислового об’єкта - Курсова робота

  • „чистої вентиляції" (режим І )

  • „фільтровентиляції" (режим ІІ)

Норма подавання:

У режимі І – 13 м3 / год. (середня температура найспекотнішого місяця до 25оС), у режимі ІІ - 2 м3 / год. на одну людину.

2. визначаємо можливості системи

а) у режимі 1 (чистої вентиляції):

у сховищі № 8 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276

у сховищі № 12 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276

б) у режимі 2 (фільтри вентиляції):

у сховищі № 8 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300

у сховищі № 12 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300

  1. визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей в режимі 1 (з найменшими можливостями)

Кжоповітря = (N8 + N12) / N = (276 + 276) / 770 = 0,71

Висновки: системи повітряпостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання повітря в обох режимах. Необхідно встановити додаткові ФВК.

б) оцінка системи водопостачання:

1. норма запасу питної води на одну людину за добу W = 3 л.

2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:

У сховищі № 8 – Nо.вод.8 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277

У сховищі № 12 – Nо.вод.12 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277

3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:

Кжовод = (N8 + N12) / N = (277 + 277) / 770 = 0,72

Висновки: водою аварійного запасу забезпечується 72% людей, що укриваються у сховищах;

системи водопостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання води. Необхідно встановити додаткові емності з водою:

У сховищі № 8 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071

У сховищі № 12 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071

Загальний показник по життєзабезпеченню дорівнює 0,71.

ІІ ЗАВДАННЯ

Підвищення стійкості роботи промислового об'єкта в умовах надзвичайних ситуацій.

Під стійкістю роботи промислового об'єкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об'ємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні, пожежі, повенях, зараженні місцевості, а також при порушенні зв'язків по кооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімальні терміни.

Критерієм стійкості об'єкта до впливу ударної хвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску (ΔРфгр), при якому будівлі, споруди і обладнання об'єкта ще не руйнуються або отримують не більше, ніж середнє руйнування.

ΔРфгр ≥ ΔРфмах – об"єкт стійкий до ударної хвилі.

ΔРфгр ≤ ΔРфмах – об"єкт не стійкий до ударної хвилі.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Вихідні дані:

Відстань від цеху до сховища вуглеводневих продуктів

0,8 км

Цех розташований до сховища по азимуту

135о

Тип вуглеводневого продукту

Пропан

Маса продукту

400 Т

Характеристика механічного цеху

Будівля

Бетон

Верстати

Середні

Трубопроводи

На металевих естакадах, наземні

Кабельні мережі

наземні

Надмірний тиск на відстані r, що очікується на об'єкті в разі вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів (ГПС), буде максимальним значенням надмірного тиску ΔРфмах і визначається розрахунковим шляхом виходячи з того, що у разі вибуху газоповітряної суміші формуються три фізичні зони:

Зона І – зона детонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони можна розрахувати за формулою:

r1 = 17,53q, м

r1 = 17,53400 = 17,5 * 7,37 = 128,97 м

В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа

Зона ІІ – зона дії продуктів вибуху. Ця зона охоплює всю територію, по якій розлетілись продукти ГПС в результаті їх детонації. Радіус цієї зони становить:

r2 = 1,7 * r1 = 1,7 * 128,97 = 219,26 м

В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа

Порівнюючи відстань від центру вибуху до цеху (800 м) зі знайденими радіусами зон, робимо висновки, що цех знаходиться в ІІІ зоні ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск за формулою для зони ІІІ, приймаючи r3 = 800 м.

φ = 0,24 * r3 / r1

φ = 0,24 * 800 / 128.97 = 1.49 < 2, отже, ΔРф рахуємо за формулою:

ΔРф = 700 / 3 * ( 1 + 29,8 * φ3 - 1) = 25,9 кПа

Таким чином, при вибуху 400 Т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі ΔРф = 25,9 кПа.

Виділяємо основні елементи механічного цеху:

  • будівлі – бетон;

  • верстати – середні;

  • трубопроводи – на металевих естакадах, наземні;

  • кабельні мережі – наземні.

Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху. Значення надлишкового тиску беремо з додатку № 2

Елементи цеху

Ступінь руйнування

Слабкі

Середні

Сильні

Повні

будівлі – бетон

25-35

80-120

150-200

200

верстати – середні

15-25

25-35

35-45

45

трубопроводи – на металевих естакадах, наземні

20-30

30-40

40-50

50

кабельні мережі – наземні

10-30

30-50

50-60

60

Результати стійкості об'єкту до ударної хвилі

Елементи цеху та їх характеристика

Ступінь руйнування при ΔРф , кПа

10 20 30 40 50 60 70 80 120 150 200

25,9

будівлі – бетон

верстати – середні

трубопроводи – на металевих естакадах, наземні

кабельні мережі – наземні

Слабкі

Середні

Сильні

Повні

Елементи цеху та їх характеристика

Межа стійкості елементу

Збитки у %

Примітки

будівлі – бетон

35

30-50

Межа стійкості цеху 25кПа

верстати – середні

25

10-30

трубопроводи – на металевих естакадах, наземні

30

10-30

кабельні мережі – наземні

30

10-30

ВИСНОВКИ:

  1. Межа стійкості цеху 25 кПа.

  2. Найуразливіші елементи цеху: верстати, кабельні мережі наземні.

  3. При надлишковому тиску ΔРфмах = 25,9 кПа, будівлі (бетон) отримують слабкі руйнування, верстати – середні, трубопроводи на металевих естакадах, наземні – слабкі, кабельні мережі, наземні – слабкі руйнування.

Заходи щодо підвищення стійкості:

  • Провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установлення над ними захисних конструкцій (кожухів, камер);

  • Прокладання кабельних мереж під землею, а також комунально-енергетичних і технологічних мереж;

  • Збільшення відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним об'єктами;

  • Зменшення кількості вибухонебезпечних речовин в сховищах.

Loading...

 
 

Цікаве