WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Зброя масового ураження та коротка її характеристика - Курсова робота

Зброя масового ураження та коротка її характеристика - Курсова робота

Нейтронна зброя. Нейтронна зброя - це різновидність ядерної зброї. Вона складається із нейтронного боєприпасу і засобів доставки його до цілі. В склад нейтронного боєприпасу входить атомний детонатор, заряджений матеріалом, що поділяється (ураном або плутонієм) і визначеною кількістю тяжких ізотопів водню-трітію і дейтерію. Для дії нейтронного боєприпасу достатньо, щоб прореагувало всього 12 г дейтерієвотрітієвої суміші. Далі процес розвивається таким чином: при підриві атомного детонатора виникає високий тиск і температура і виникають умови для термоядерної реакції синтезу ядер трітію і дейтерію. При цьому основна доля енергії, яка звільнюється в ході реакції, передається нейтронам і вони виходять назовні. Таким чином, основною особливістю дії нейтронного боєприпасу є летючі нейтрони, а не ударна хвиля і світлове випромінювання, які також мають місце. Нейтрони і гама-промені при вибусі діють одночасно.

Ядерні міні-бомби. Поряд з потужною ядерною зброєю виготовляється ядерна міні-бомба, яку називають "атомний рюкзак". Нею можна руйнувати військові об'єкти, промислові підприємства, тунелі, населені пункти та інше. Така бомба має потужність 1 кілотонну, розміри циліндра: діаметр - 30 см, висота - 65 см. Переноситься в рюкзаці. При вибусі такої бомби утворюється вогненна куля діаметром 105 м. Люди, які знаходяться на відкритій місцевості можуть отримати смертельну дозу опромінення на відстані до 1,5-км. При швидкості вітру 16 км/год на осі радіоактивного сліду рівень радіації буде таким: на відстані від центру вибуху біля 7,5 км - 500 р/год. Надмірний тиск на відстані 100 м - 700 кПа, 160 м - 280 кПа, 850 м - 14 кПа. Дерев'яні будівлі руйнуються в радіусі 850 м, цегляні - 600 м, багатоповерхові - 250 м.

ХІМІЧНА ЗБРОЯ

Хімічна зброя - один із видів зброї масового ураження. Уражаюча дія базується на використанні бойових токсичних хімічних речовин. До бойових токсичних хімічних речовин відносяться отруйні речовини (ОР) і токсини, які діють на організм людини, а також фітотоксиканти, які уражають рослини. Фітотоксиканти призначені, в основному, для знищення сільськогосподарських рослин з метою позбавлення противника продовольчої бази і підриву військово-економічного потенціалу. Засобами доставки хімічної зброї до об'єктів ураження є літаки, ракетна артилерія, засоби інженерних і хімічних військ. Основою хімічної зброї є ОР, які використовуються для заповнення хімічних боєприпасів. Отруйні речовини - це хімічні сполуки, для яких характерні фізико-хімічні властивості, що уражають незахищених людей, тварин, а також заражають повітря, воду, продукти харчування, фураж, місцевість, техніку, обладнання. ОР заповнюються в авіаційні бомби, артилерійські снаряди, міни, бойові частини ракет, виливні авіаційні прилади, димові шашки, гранати і інші хімічні боєприпаси. ОР уражає організм незахищеної людини. Основні шляхи проникнення в організм: через дихальні шляхи, шкіру, шлунково-кишковий тракт, кров'яний потік, поранення зараженими предметами. Крім того, ураження наступають внаслідок вживання заражених продуктів харчування і води. В бойовий стан ОР переводяться при використанні хімічної зброї. В момент її використання виникає хмара зараженого повітря. При застосуванні низьколетючих рідких ОР утворюється хмара зараженого повітря, до складу якого входить грубодисперсний аерозоль, що розповсюджуючись під дією вітру і, осідаючи на різні поверхні, заражає їх. При використанні ОР, які переходять в пару, виникає хмара пари і тонкодисперсного аерозолю, які на шляху розповсюдження діють на незахищених людей, уражаючи їх через органи дихання. Ступінь небезпеки уражень через органи дихання залежить від концентрації пари ОР в повітрі, характеру і інтенсивності фізичного навантаження і часу перебування людей в зараженій атмосфері. Ступінь небезпеки уражень через шкіру залежить від початкової щільності зараження відкритих ділянок тіла і одягу аерозольними частинками і краплями ОР. Всі ОР являють собою хімічні сполуки і мають хімічні назви, наприклад: іприт, зарин, фосген, адамсіт. Крім того, ОР можуть мати шифри, якими маркують хімічні боєприпаси і тару під них.

Фізико-хімічні характеристики отруйних речовин

Агрегатний стан ОР.Відомі ОР являють собою рідину, газ або тверду речовину. Деякі ОР, наприклад, хлорціан і фосген, являють собою газ, а в хімічних боєприпасах перебувають в рідкому стані.

Розчинність ОР- це можливість їх в суміші з однією або декількома речовинами утворювати однорідні системи-розчини. Розчинність ОР у воді може призвести до зараження джерел води на довгий час.

Густина ОР- це кількісна місткість даної отруйної речовини в одиниці об'єму ОР, густина яких більша від густини води, проникають в глибину водоймища і заражають його.

Гідроліз ОР - це розчинність у воді. Стійкість ОР до гідролізу є важливим фактором, який визначає умови зберігання ОР, стан їх в повітрі і на місцевості. Чим менше ОР підлягає гідролітичній дії, тим сильніша її уражаюча дія після використання. Гідролітичній дії сприяють дощ, вологість грунту, роса.

Тиск насиченої пари ОР- фізична характеристика ОР, яка визначає їх летючість і стійкість на місцевості, техніці, предметах. Тиск насиченої пари залежить від природи ОР і температури. При даній температурі тиск насиченої нари ОР - величина постійна.

Летючість ОР - це здатність даної ОР переходити в стан пари. Кількісною характеристикою летючості є максимальна концентрація пари ОР при даній температурі. Чим нижча летючість, тим довшою буде уражаюча дія.

Максимальна концентрація ОР- це кількість насиченої пари ОР в одиниці об'єму при даній температурі в замкнутій системі, коли рідка і газоутворююча фази перебувають в рівновазі.

Температура кипіння і плавлення ОР- це характеристика фізичних властивостей ОР, на основі котрих оцінюється можливість-використання противником даної ОР і тривалість її уражаючої дії.

В'язкість ОР - це фізична характеристика, яка визначає величину опору рідини при переміщенні одного шару відносно другого. Від в'язкості залежить дроблення, розпливання і поглинання зараженими поверхням. Чим більшою є в'язкість, тим більші краплини ОР і тим більшою є тривалість уражаючої дії.

Токсикологічні характеристики отруйних речовин. Токсичність ОР - це їх можливість уражати організм людини Токсичність проявляється при контакті ОР з організмом і виникненні ефекту ураження. Ураження може бути місцеве, загальне і одночасне при дії і місцевого, і загального. Місцеве ураження виникає в місці контакту ОР з тканинами організму (ураження шкіри, органів дихання, очей). Загальне ураження виникає внаслідок попадання ОР в кров через шкірні покриви або через шляхи дихання (інгаляційна токсичність). Токсичність визначається кількістю речовини, яка призводить до ураження, і характером токсичної дії на організм.

Токсична доза (токсодоза) ОР- це кількість речовини (доза), яка призводить до певного уражаючого ефекту. Токсодоза відповідає певному ефекту ураження і приймається рівною:

  • при інгаляційних ураженнях добутку середньої концентрації ОР в повітрі на час перебування людини в зараженому середовищі;

  • при шкірних ураженнях - масі рідкої ОР, яка викликає певний ефект ураження при попаданні на шкіру.

Для характеристики токсичності ОР при дії на людину через органи дихання визначені такі токсодози: середня порогова токсичність - це токсичність, при котрій з'являються початкові симптоми у 50% уражених. Середня токсичність - це токсодоза, яка виводить з ладу 50 % уражених. Середня смертельна токсодоза - це токсодоза, яка призводить до 50 % смертельних випадків серед всіх уражених.

Інгаляційні токсичні дози вимірюються в грамах (міліграмах) в хвилину (секунду) на кубічний метр або літр: г хв/м3 , г с/м3 , мг хв/л. Ступінь токсичності ОР шкірно-резорбтивної дії оцінюється середньою смертельною токсодозою, яку прийнято вимірювати в міліграмах на людину (мг/люд) або в міліграмах на кілограм (мг/кг).

Класифікація отруйних речовин. Широкого розповсюдження набула класифікація ОР по тактичному призначенню і фізіологічній дії на організм. За тактичним призначенням ОР поділяються за характером їх уражаючої дії на смертельні, ті, що тимчасово виводять з ладу і подразнюючі. За фізіологічною дією на організм ОР поділяються на нервово-паралітичні, шкірно-наривні, загальноотруйні, задушливої дії, психохімічні і подразнюючі. По швидкості ураження ОР поділяються на швидкодіючі і повільнодіючі. Швидкодіючі ОР не мають інкубаційного періоду. Вони за декілька хвилин призводять до втрати працездатності або до смерті (зарін, зоман, синильна кислота, хлористий ціан і інші). Повільнодіючі ОР - це ОР, які мають інкубаційний період і призводять до ураження через деякий час ( ВІ-ікс, іприт, фосген та інші). В залежності від тривалості зберігання, можливості уражати незахищених людей і місцевість ОР поділяються на дві групи: стійкі і нестійкі. Стійкі ОР - це такі, уражаюча дія котрих зберігається протягом декількох годин і діб (ВІ-ікс, зоман і ін.). Нестійкі ОР - це такі, уражаюча дія котрих зберігається декілька десятків хвилин після їх використання. В залежності від значимості отруйних речовин в арсеналі сучасної хімічної зброї їх поділяють на дві групи: табельні і резервні.

Loading...

 
 

Цікаве