WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Зброя масового ураження та коротка її характеристика - Курсова робота

Зброя масового ураження та коротка її характеристика - Курсова робота

Ударна повітряна хвиля уражає людей внаслідок безпосередньої дії і непрямої дії. При безпосередній (прямій) дії повітряної ударної хвилі причиною ураження є надмірний тиск.

При непрямому ураженні люди отримують різні травми від обломів споруд будинків, обладнання, скла і т.д., які летять з великою швидкістю під дією напору повітря. Таке ураження можливе при надмірному тиску 3 кПа і більше. Травми, які отримують люди, поділяються на легкі, середні, важкі і дуже важкі. До легких травм (∆Рф=20-40 кПа) віднесено тимчасове пошкодження слуху, вивихи суглобів, легку загальну контузію.

До середніх травм (∆Рф=40 -60 кПа) віднесено сильні вивихи і переломи, контузію, пошкодження органів слуху, кровотечу з носа і вух. До тяжких травм (∆Рф=60 – 100 кПа) віднесено сильну контузій всього організму, пошкодження внутрішніх органів і мозку, тяжкі переломі. До дуже важких травм (∆Рф більше 100 кПа) віднесено травми, які призводять до смерті.

Основним заходом порятунку від уражаючої дії повітряної ударної хвилі є укриття людей в захисних спорудах.

Площа осередку ядерного ураження від дії повітряної ударної хвилі ядерного вибуху визначається за формулою:

S = πR2,

де R - відстань (радіус) від центру вибуху до точок надмірного тиску ∆Pф=10 кПа.

Надмірний тиск 10 кПа і менше не викликає травм і зруйнувань і є граничним для осередку ураження.

Розміри зон ураження від загальної площі осередку ядерного ураження орієнтовно складають: зона суцільних зруйнувань -12%, сильних -10%, середніх - 18%, слабких - 60%.

Світлове випромінювання ядерного вибуху - це електромагнітне випромінювання оптичного діапазону у видимій, ультрафіолетовій і інфрачервоній областях спектру. Джерелом світлового випромінювання є вогненна куля, яка виникає при ядерному вибусі. До її складу входять розжарені продукти вибуху і повітря. Із області, що світиться (вогненної кулі) випромінюється дуже велика кількість променевої енергії. Внаслідок цього опромінюванні предмети дуже швидко нагріваються, обвуглюються, або загоряються, а в живих тканинах виникають опіки різних ступенів. Основним параметром, що визначає уражаючу дію світлового випромінювання ядерного вибуху, є світловий імпульс. Світловий імпульс - це кількість світлової енергії, яка припадає на один квадратний метр освітлюваної поверхні, розташованої перпендикулярно до напряму розповсюдження випромінювання.

Світловий імпульс зменшується із збільшенням відстані від центру вибуху і стану атмосфери. Ослаблення світлового імпульсу при наземних вибухах відбувається тому, що в цьому випадку світлова енергія виходить не з поверхні сфери (як при повітряному вибусі), а з поверхні півсфери. Крім того, при наземних вибухах відбувається екранування світлового випромінювання порохом і димом. Інтенсивність світлового випромінювання із збільшенням відстані зменшується внаслідок розсіювання і поглинання проміння.

Дощ, сніг, туман, порох, дим поглинають світлове випромінювання знижують його потужність і уражаючу силу в декілька раз. Уражаюча сила світлового випромінювання залежить від того, яку долю світлової енергії поглинає 1 см2 поверхні і до якої температурні вона нагрівається. В свою чергу температура нагрівання освітленої поверхні визначається теплопровідністю і питомою тепломісткістю тіла. Чим більшою є поглинаюча здатність поверхні і чим меншою теплопровідність і питома тепломісткість, тим вища температура нагрівання поверхні.

Ураження людей світловим випромінюванням - це поява опіків різних ступенів відкритих і закритих одягом ділянок тіла, а також ураження очей.

Небезпечність опіків для життя залежить також від розміру ураженої площі тіла. Наприклад, опік першого ступеня по всьому тілі може бути більш небезпечний, ніж опік третього ступеня на малій ділянці.

Ураження очей світловим випромінюванням можливе трьох видів:

- тимчасове осліплення, яке може тривати до ЗО хвилин;

- опіки очного дна, які виникають на великих відстанях, якщо дивитись на вогненну кулю ядерного вибуху;

- опіки рогівки очей і повік, які виникають на тих же відстанях, щоі опіки шкіри.

Внаслідок дії світлового опромінення ядерного вибуху на матеріали відбувається їх плавлення, жолоблення, обвуглення або загоряння. Внаслідок дії світлового випромінювання і вторинних факторів ядерного вибуху можуть виникнути пожежі на виробничих підприємствах і в населених пунктах. Особливо швидко загоряються папір, суха трава, солома, сухе листя, дерев'яні будівлі, пиломатеріали, горючі гази, паливні матеріали.

Зона пожеж в завалах розповсюджується на територію зони повних зруйнувань і на частину зони сильних зруйнувань. Для цієї території характерним є тривале тління і горіння в завалах, яке може продовжуватись до декількох діб. Внаслідок неповного згоряння має місце сильне задимлення, виділення токсичних речовин. В цій зоні підвищена температура задимленого повітря, в якому наявний окис вуглецю. Вдихання продуктів згоряння з невеликою домішкою окису вуглецю і нагрітих до температури 50 -60 0С призводить до загибелі людей.

Можливе виникнення вогненного шторму, який викликає ураганний вітер, спрямований до центру пожежі, стовп вогню підіймається на висоту до 5 км. Виникненню вогненного шторму сприяє густа забудова, розтікання горючих рідин на площі більше 100 га, відсутність вітру і відносна вологість повітря менша 30%, наявність в житлових кварталах дерев'яних будівель. В зоні суцільних пожеж перед виконанням рятувальних робіт, необхідно провести спеціальні протипожежні заходи по локалізації і гасінню пожежі.

Надійним захистом від світлового випромінювання ядерного вибуху є будь-яка непрозора перепона на шляху поширення світлових променів.

Проникаюча радіація ядерного вибуху. При вибусі ядерного боєприпасу протягом 10 - 15 с діє дуже потужне радіоактивне випромінювання, яке в своєму складі має альфа - , бета -, гама -і нейтронне випромінювання. їх загальна подібність - можливість іонізувати атоми і молекули речовини, в якій вони розповсюджуються.

Суть процесу іонізації полягає в тому, що під дією радіоактивних випромінювань електрично нейтральні в нормальних умовах атоми молекули речовин розпадаються на пари позитивно і негативно заряджених частинок-іонів. Іонізація речовин супроводжується змінами основних фізико-хімічних властивостей, а для біологічної тканини- порушенням її життєдіяльності. І одне, і друге при певних умовах може порушити роботу окремих елементів, приладів і систем промислового обладнання, а також викликати ураження людей. Основним параметром, який характеризує дію ядерного випромінювання, є поглинута доза радіації (доза опромінювання). Доза радіації - це кількість енергії радіоактивних випромінювань, яка поглинута одиницею маси опромінюваної речовини. Доза прямо пропорційна інтенсивності випромінювання і тривалості його дії. Вона залежить також від енергії частинок (квантів) і природи опромінюваної речовини. Інтенсивність випромінювання характеризується густиною потоку -числом частинок, які проходять через площу в 1 см2 за 1 с. Одиницею дози радіації є джоуль на кілограм (Дж/кг).Для виміру дози рентгенівського випромінювання і γ-випромінювани використовується позасистемна одиниця - рентген (Р).

Проникаюча радіація небезпечна за своїми наслідками для здоров'я людини. Маючи велику енергію, гама-промені і нейтрони проникають глибоко в тканини організму і іонізують їх, а це призводить до променевої хвороби.

Проникаюча радіація уражає кровотворні органи: кістковий мозок, лімфатичні залози, селезінку. Все це призводить до різкого зменшення кількості лейкоцитів і протистояння організму інфекційним захворюванням. Зменшення кількості еритроцитів викликає кисневе голодування тканини, зменшує процес, звертання крові, а це в спою чергу призводить до крововиливу в товщі шкіри і слизових оболонках. Опромінення може бути одноразовим і багаторазовим. Одноразовою (однократною) вважають дозу опромінення, одержану за перші чотири доби. Доза опромінення до 50-80 рентген, одержана за перші чотири доби, не викликає ураження і порушення працездатності, за винятком деяких змін в крові. Опромінення, отримане за час, що перевищує чотири доби, є багаторазовим (багатократним). В залежності від отриманої дози радіації розрізняють чотири ступені променевої хвороби.

Променева хвороба першого (легкого) ступеня виникає при загальній поглинутій дозі випромінювання 100-200 рентген. Інкубаційний період може тривати два-три тижні, після чого відчувається загальна слабкість, періодичне підвищення температури, почуття важкості в голові. В крові зменшується кількість білих кров'яних тілець. Променева хвороба першого ступеня виліковна.

Променева хвороба другого (середнього) ступеня виникає при загальній поглинутій дозі випромінювання 200-400 рентген. Інкубаційний період продовжується близько тижня. Симптоми захворювання виражені яскравіше: важче нездужання, головні болі, підвищена температура тіла. Кількість лейкоцитів в крові, особливо лімфоцитів, зменшується наполовину. При активному лікуванні одужання наступає через 1,5- 2 місяці. Можливі смертельні випадки до 20% всієї кількості хворих на променеву хворобу другого ступеня.

Променева хвороба третього (тяжкого) ступеня виникає при загальний поглинутій дозі 400-600 рентген. Інкубаційний період триває; декілька годин. Симптоми захворювання: тяжкий загальний стан, непритомність, крововилив в шкіру і слизові оболонки в області ясен. Кількість лейкоцитів, а потім еритроцитів і тромбоцитів різко зменшується Внаслідок ослаблення захисних функцій організму виникають інфекційні захворювання. Якщо не проводити лікування, то в 200 з 270 випадків настає смерть, часто від інфекційних захворювань.

Loading...

 
 

Цікаве