WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин - Курсова робота

Захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин - Курсова робота

За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи.

Оскільки Д від = 22330,71 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі. Висновки та пропозиції.

Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні надзвичайно небезпечного зараження. За 5 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 116,7536 що перевищує Д зад = 14 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 14 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,775 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,95 годин після аварії

Розрахункова робота № 2

"Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу" (за методичкою № 5391)

Тип СДОР = Хлор

Кількість СДОР, тонн = 25

Метеорологічні умови = Напівясно, ніч, -40 град

Швидкість вітру, м/с = 2

Відстань від ХНО до ОНГ, км = 4

Вид сховища = Необваловані

Вистота піддону, м = 0

Час від початку аварії, год = 3

Азимут ОНГ, град = 45

Азимут вітру, град = 235

Показник та Результат прогнозування

Джерело забруднення = ХНО

Тип СДОР = Хлор

Кількість СДОР, тонн = 25

Глибина зараження, км = 13,22144

Площа зони зараження, кв км = 137,223

Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ

Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 75,33256

Втрати від СДОР, чол.

ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого хлору невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості хлору у системі, тобто 25 тонн.

Визначимо еквівалентну кількість хлору у первинній хмарі за формулою:

Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)

K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору

K3 = 1 із додатку 3 для хлору

K5 = 1 для інверсії (сторінка 7)

K7 = 0 / 0,9 із додатку 3 для хлору і температури -40

Q (o) = 25

Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:

Метеорологічні умови = Напівясно, ніч, -40 град

Швидкість вітру, м/с = 2

Це - інверсія за таблицею 1 на сторінці 5.

Q(e1) = 0,18*1*1*0*25= 0 (тонн)

ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість хлору у вторинній хмарі за формулою:

Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d

K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору

K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору

K3 = 1 із додатку 3 для хлору

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2

K5 = 1 для інверсія (сторінка 7)

K6 = 2,41 із додатку 5, час від початку аварії, год = 3

K7 = 0 / 0,9 із додатку 3 для хлору і температури -40

d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

h = 0,05 (метри)

h - це висота шару розлитого хлоруу на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.

Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де

Н - висота піддону чи обваловки, м.

Q (e2) = (1-0,18)*0,052*1*1,33*1*2,41*10*0,9/(1,563*0,05)= 1,573981 (тонн)

ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при Q(e1) = 0 (тонн) при Швидкість вітру, м/с = 2 Г 1 = 0 (кілометрів)

ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює при Q (e2) = 1,573981 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с 2 за пропорцією:

0,1 (тонн) - 0,84 (кілометрів)

1,573981 (тонн) - х (кілометрів)

х = 0,84*1,573981/0,1= 13,22144 (кілометрів)

Г 2 = 13,22144 (кілометрів)

ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:

Г = Г 2 + 0,5*Г 1

Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 13,22144

Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0

Г = 13,22144 (кілометрів)

Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.

При інверсія

При Швидкість вітру, м/с = 2

Це - 40 (кілометрів)

Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних

швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 40 км та розрахованим 13,22144 (кілометрів)

Мінімум (13,22144;40) = 13,22144

ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:

T надходження = x / V

х = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 4

За додатком 6 при інверсія при Швидкість вітру, м/с = 2

V = 10 км/год

T надходження = 4/10= 0,4 (години)

T надходження = 4*60/10= 24 (хвилин)

ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:

S = П * Г * Г / n

П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб

П = 3,14

Г = 13,22144 (кілометрів) n при Швидкість вітру, м/с = 2

n = 4 (сторінка 7)

S = 3,14*13,22144*13,22144/4= 137,223 (кв км)

ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії хлору.

Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.

T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)

h = 0,05 (метри)

d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2

K7 = 0,9 із додатку 3 для хлору і температури -40

Т = (0,05*1,563)/(0,052*1,33*0,9)= 1,255543 (години)

Т = (0,05*1,563*60)/(0,052*1,33*0,9)= 75,33256 (хвилин)

Так як повна глибина зони зараження 13,22144 км більша за відстань

від ХНО до ОНГ 4 км, то ОНГ (обєкт народного господарства)

попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно є втрати персоналу ОНГ.

Список використаної літератури

  1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 165-171, 199-215, 312-329.

  2. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С. 284-296, 304-308.

  3. Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В.В. Мясникова. - М.: Воениздат, 1984. – С. 135-139, 181-327.

  4. Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. – Ташкент: Медицина, 1978. – С. 318-321, 359-365, 406-418.

  5. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. – К.: УВМА, 2003. – С. 30-36, 78 – 86.

  6. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему "Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС" для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.

  7. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.

  8. http://g-o.org.ua/article/a-35-1.html

Loading...

 
 

Цікаве