WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Засоби індивідуального захисту людей - Курсова робота

Засоби індивідуального захисту людей - Курсова робота

Розрахункова робота № 2

"Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу" (за методичкою № 5391

ВАРІАНТ 12

Тип СДОР = Аміак рідкий

Кількість СДОР, тонн = 10

Метеорологічні умови = Ясно, день, 20 градусів Цельсія

Швидкість вітру, м/с = 3

Відстань від ХНО до ОНГ, км = 1

Вид сховища = Необваловані

Вистота піддону, м = 0

Час від початку аварії, год = 3

Азимут ОНГ, град = 180

Азимут вітру, град = 0

Показник та Результат прогнозування

Джерело забруднення = ХНО

Тип СДОР = Аміак рідкий

Кількість СДОР, тонн = 10

Глибина зараження, км = 0,207893

Площа зони зараження, кв км = 0,016964

Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ

Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 48,93413

Втрати від СДОР, чол.

ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто = 10 тонн.

Визначимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:

Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)

K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку

K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку

K5 = 0,23 для ізотермії, сторінка 7

K7 = 1 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 20

Q (o) = 10

Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:

Метеорологічні умови = Ясно, день, 20 градусів Цельсія

Швидкість вітру, м/с = 3

Це – ізотермія за таблицею 1 на сторінці 5.

Q(e1) = 0,18*0,04*0,23*1,0*10= 0,01656 (тонн)

ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:

Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d

K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку

K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку

K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку

K4 = 1,67 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 3

K5 = 0,23 для ізотермія (сторінка 7)

K6 = 2,41 із додатку 5, час від початку аварії, год = 3

K7 = 1 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 20

d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

h = 0,05 для необвалованого сховища

h - це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.

Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де

Н - висота піддону чи обваловки, м.

Q (e2) = (1-0,01)*0,025*0,04*1,67*0,23*2,41*1/0,05*0,681= 0,022292 (тонн)

ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при Q(e1) = 0,01656 (тонн) при

Швидкість вітру, м/с = 3

Г 1 = 0,112608 (кілометрів)

ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює при Q (e2) = 0,022292 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 3 за пропорцією:

0,1 (тонн) - 0,68 (кілометрів)

0,022292 (тонн) - х (кілометрів)

х = 0,022292*0,68/0,1= 0,151589 (кілометрів)

Г 2 = 0,151589 (кілометрів)

ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:

Г = Г 2 + 0,5*Г 1

Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 0,151589

Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0,112608

Г = 0,207893 (кілометрів)

Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.

При ізотермія

При Швидкість вітру, м/с = 3

Це – 72 (кілометрів)

Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 72

км та розрахованим 0,207893 (кілометрів)

Мінімум (0,207893;72) = 0,207893

ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:

T надходження = x / V

х = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 1

За додатком 6 при ізотермія при Швидкість вітру, м/с = 3

V = 18 км/год

T надходження = 1/18= 0,055556 (години)

T надходження = 1*60/18= 3,333333 (хвилин)

ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:

S = П * Г * Г / n

П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб

П = 3,14

Г = 0,207893 (кілометрів)

n при Швидкість вітру, м/с = 3

n = 8 (сторінка 7)

S = 3,14*0,207893*0,207893/8= 0,016964 (кв км)

ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку.

Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.

T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)

h = 0,05 для необвалованого сховища

d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку

K4 = 1,67 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 3

K7 = 1 із додатку 3 для аміаку і температури 20

Т = 0,815569 (години)

Т = 48,93413 (хвилин)

Так як повна глибина зони зараження 0,207893 км менша за відстань

від ХНО до ОНГ 1 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) не

попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГ

немає.

Список використаної літератури

  1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 165-171, 199-215, 312-329.

  2. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С. 284-296, 304-308.

  3. Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В.В. Мясникова. - М.: Воениздат, 1984. – С. 135-139, 181-327.

  4. Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. – Ташкент: Медицина, 1978. – С. 318-321, 359-365, 406-418.

  5. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. – К.: УВМА, 2003. – С. 30-36, 78 – 86.

  6. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему "Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС" для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.

  7. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.

  8. http://readbookz.com/books/198.html#

Loading...

 
 

Цікаве