WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Евакуаційні заходи при виникненні надзвичайних ситуацій - Курсова робота

Евакуаційні заходи при виникненні надзвичайних ситуацій - Курсова робота

Висновки та пропозиції

Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні надзвичайно небезпечного зараження. За годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 126,7714 рад що перевищує Д зад = 18 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 18 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,9 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,9 години після аварії

Розрахункова робота № 2

"Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу" (за методичкою № 5391), варіант 9

Тип СДОР= Хлор

Кількість СДОР, тонн = 100

Метеорологічні умови = Напівясно, день, -20 град

Швидкість вітру, м/с = 2

Відстань від ХНО до ОНГ, км = 1

Вид сховища = Необваловані

Вистота піддону, м = 0

Час від початку аварії, год = 4

Азимут ОНГ, град = 270

Азимут вітру, град = 90

Показник та Результат прогнозування

Джерело забруднення = ХНО

Тип СДОР = Хлор

Кількість СДОР, тонн = 100

Глибина зараження, км = 12,55682

Площа зони зараження, кв км = 123,774

Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ

Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 67,79931

Втрати від СДОР, чол.

ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого хлору невідомий, для розрахунків беремо його таким, що

дорівнює максимальній кількості хлору у системі, тобто 100 тонн.

Визначимо еквівалентну кількість хлору у первинній хмарі за формулою:

Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)

K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору

K3 = 1 із додатку 3 для хлору

K5 = 0,23 для ізотермії (сторінка 7)

K7 = 0,3 / 1 із додатку 3 для хлору і температури -20

Q (o) = 100

Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:

Метеорологічні умови = Напівясно, день, -20 град

Швидкість вітру, м/с = 2

Це – ізотермія за таблицею 1 на сторінці 5.

Q(e1) = 0,18*1*0,23*0,3*100= 1,242 (тонн)

ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість хлору у вторинній хмарі за формулою:

Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d

K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору

K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору

K3 = 1 із додатку 3 для хлору

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2

K5 = 0,23 для ізотермія (сторінка 7)

K6 = 3,03 із додатку 5, час від початку аварії, год = 4

K7 = 0,3 / 1

із додатку 3 для хлору і температури -20

d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

h = 0,05 (метри)

h - це висота шару розлитого хлоруу на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.

Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де

Н - висота піддону чи обваловки, м.

Q (e2) = (1-0,18)*0,052*1*1,33*0,23*3,03*1*100/(1,563*0,05)= 0,50572 (тонн)

ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при

Q(e1) = 1,242 (тонн) при Швидкість вітру, м/с 2

Г 1 = 10,4328 (кілометрів)

ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює при Q (e2) = 0,50572 (тонн) при Швидкість вітру, м/с 2

за пропорцією:

0,1 (тонн) - 0,84 (кілометрів)

0,50572 (тонн) - х (кілометрів)

х = 0,84*0,50572/0,1= 4,24805 (кілометрів)

Г 2 = 4,24805 (кілометрів)

ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:

Г = Г 2 + 0,5*Г 1

Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) 10,4328

Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) 4,24805

Г = 12,55682 (кілометрів)

Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.

При ізотермія

При Швидкість вітру, м/с 2

Це – 48 (кілометрів)

Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 48 км та розрахованим 12,55682 (кілометрів)

Мінімум (12,55682;48) = 12,55682

ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:

T надходження = x / V

х = Відстань від ХНО до ОНГ, км 1

За додатком 6 при ізотермія при Швидкість вітру, м/с 2 V = 12 км/год

T надходження = 1/12= 0,083333 (години)

T надходження = 1*60/12= 5 (хвилин)

ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:

S = П * Г * Г / n

П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб

П = 3,14

Г = 12,55682 (кілометрів)

n при Швидкість вітру, м/с 2

n = 4 (сторінка 7)

S = 3,14*12,55682*12,55682/4= 123,774 (кв км)

ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії хлору. Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.

T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)

h = 0,05 (метри)

d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2

K7 = 1 із додатку 3 для хлору і температури -20

Т = (0,05*1,563)/(0,052*1,33*1)= 1,129988 (години)

Т = (0,05*1,563*60)/(0,052*1,33*1)= 67,79931 (хвилин)

Так як повна глибина зони зараження 12,55682 км більша за відстань

від ХНО до ОНГ 1 км, то ОНГ (обєкт народного господарства)

попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно є втрати персоналу ОНГ.

Список використаної літератури

  1. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему "Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС" для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20с.

  2. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.

3

Loading...

 
 

Цікаве