WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Дослідження стійкості роботи об’єктів економіки в особливий період - Курсова робота

Дослідження стійкості роботи об’єктів економіки в особливий період - Курсова робота

Вступ

Одним із основних завдань Цивільної оборони є проведення заходів, що спрямовані на підвищення стійкості роботи об'єктів господарчої діяльності (ОГД) в умовах НС.

Стійкість роботи промислового об'єкту - здатність його в умовах НС виробляти продукцію у запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні слабких та середніх руйнувань або порушень зв'язків з кооперації та поставок - відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Підвищення стійкості роботи ОГД у НС досягається передчасним дослідженням його стійкості та проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, що забезпечують максимальне зниження впливу вражаючих факторів НС, в тому числі зброї масового ураження (ЗМУ) та створення умов для швидкої ліквідації їх наслідків. Дослідження стійкості роботи ОГД складається з всебічного вивчення умов, які можуть виникнути у НС, з визначенням їх впливу на виробничу діяльність та життєзабезпеченість робітників та службовців.

Мета дослідження полягає у виявленні уразливих місць в роботі об'єкту у НС та у розробленні ефективних рекомендацій, які спрямовані на підвищення його стійкості.

Дослідження стійкості здійснюється силами інженерно-технічного персоналу ОГД із залученням фахівців науково-дослідницьких та проектних організацій, що співпрацюють з даним підприємством. Організовує та очолює дослідження керівник підприємства - начальник ЦО об'єкту.

Процес планування та проведення дослідження поділяється на три етапи: перший етап - підготовчий, другий - містить оцінку стійкості роботи об'єкту в умовах НС, на третьому етапі розробляються заходи, що підвищують стійкість об'єкту На першому етапі розроблюються провідні документи, що зумовлюють склад учасників дослідження та організується їх підготовка. На другому етапі безпосередньо виконуються дослідження стійкості роботи об'єкту у НС.

Під час дослідження визначаються умови захисту робітників та службовців від дії ЗМУ, оцінюється уразливість виробничого комплексу від вражаючих факторів НС, зумовлюється характер можливих пошкоджень від дії повторних вражаючих факторів, вивчається стійкість системи постачання та кооперативних зв'язків об'єкту з підприємствами - постачальниками та зв'язків із споживачами, виявляються уразливі місця в системі управління виробництвом.

Дослідження стійкості здійснюють розрахунково-дослідницькі групи фахівців. Кожна група фахівців оцінює стійкість певних елементів виробничого комплексу, здійснює необхідні розрахунки та визначає заходи щодо підвищення їх стійкості. На третьому етапі підбиваються підсумки проведених досліджень. Керівники розрахунково-дослідницьких груп підготовлюють доповіді, де повідомляють про висновки та пропозиції стосовно підвищення стійкості елементів виробництва, які оцінювалися.

Згідно результатам дослідження, розробляється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкту у НС. Визначаються вартість впровадження заходів, джерела фінансування, сили та кошти, необхідні матеріали, терміни виконання та відповідальні особи.

Заходи щодо підвищення стійкості роботи ОГД в умовах НС здійснюються як у мирний час, так і при загрозі нападу агресору. В особливий період планується проведення тих заходів, виконання яких недоцільно у мирний час.

На кожному підприємстві, виходячи з його призначення, розташування та специфіки виробництва, заходи щодо підвищення стійкості можуть бути різними.

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни "Цивільна оборона"

Тема: "Дослідження стійкості роботи об'єктів економіки в особливий період".

Мета роботи: дати навички студентам по оцінці стійкості ОГД в особливий період.

Навчальні питання

  1. Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів, їхніх максимальних значень та оптимальних режимів захисту виробничого персоналу на території СРЗ.

  2. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців СРЗ.

  3. Визначення необхідних обсягів сил та засобів для виконання ремонтно-відбудовчих робіт.

  4. Визначення заходів щодо підвищення стійкості ТДЦ СРЗ в особливий період.

Вихідні дані для виконання курсової роботи

Варіант 28

Потужність повітряного ядерного вибуху, що нанесено по місту, qв, кт

500

Потужність наземного ядерного вибуху, що нанесено по об'єкту "Б", qн, кт

200

Радіус відхилення ядерних боєприпасів від крапки прицілювання, , км

100

Відстань до геометричного центру міста до СРЗ, , км

7,6

Відстань від об'єкта "Б" до СРЗ, , км

60

Швидкість середнього вітру, Vв, км/год., Напрямок Н

50,150

Кліматична зона

І

Кількість працюючих у ТДЦ І зміна/ ІІ зміна, чол.

249/240

Кількість працюючих у пункті управління ОГД, чол.

5

Площа відсіку для тих, що вкриваються в існуючому сховищі ТДЦ, Sвкр, м2

50

Захисні властивості окремо розташованого сховища №2, hгр/hб, см

40/70

Радіус евакуації виробничого персоналу ОГД та членів їхніх родин, км

18

Величина балансової вартості основних виробничих фондів, (в умовних одиницях)

1820

Всього робітників та службовців на заводі, з них працюють у першій зміні, чол..

3015/1654

Кількість членів сімей робітників ТДЦ чол.

505

  1. Зміст пояснювальної записки: вступ, оцінка обстановки, що може складатися в наслідок застосування супротивником ядерних ударів по місту й об'єкту "Б", оцінка інженерного захисту робітників та службовців ОГД, визначення необхідних обсягів, сил та засобів для виконання ремонтно-відбудовчих робіт, графічні додатки, висновки щодо підвищення стійкості ТДЦ в особливий період.

Текст пояснювальної записки повинний бути стислим і чітким. Варто обов'язково обґрунтовувати прийняті рішення з посиланням на наявні літературу та матеріали для ухвалення рішення.

Записка та графічні додатки оформлюються у відповідності з вимогами ЄСКД та діючих державних стандартів.

  1. Завдання затверджене на засіданні кафедри БЖД та Ц3,

протокол № від 200__р.

Література.

1. Літвак С.М., Михайлюк В.О. "Безпека життєдіяльності". Навчальний посібник. -Миколаїв. 2000р. - 208с.

2. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник под ред. Демиденко – К: Вища шк. 1989р. - 287 с.

3. Михайлюк В.О., Пінін В.Г, Штейн П.В, Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Дослідження стійкості роботи об'єктів економіки в особливий період". Миколаїв. УДМТУ. 2002р. - 48 с.

Викладач Михайлюк В.О.

Студент Атанасов Е.М. Група 5417

2.1 Визначення можливих уражаючих факторів ядерних вибухів та їх максимальних значень на території СРЗ.

Визначимо: – мінімальну відстань від СРЗ до епіцентру повітряного ядерного вибуху при нанесенні удару по місту

  • уражаючі фактори, та причини їх впливу на СРЗ від повітряного вибуху при завданні удару по місту;

  • уражаючими факторами повітряного вибуху є ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація та електромагнітний імпульс, радіоактивне зараження при повітряному вибусі відсутнє.

Уражаючі фактори можуть вплинути на СРЗ, якщо радіус їхньої дії буде більше ніж відстань до епіцентру вибуху. Згідно таблиць радіус дії уражаючих факторів становитиме:

Loading...

 
 

Цікаве