WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Військова токсикологія, радіологія та медичний захист - Курсова робота

Військова токсикологія, радіологія та медичний захист - Курсова робота

Шкідливим є вилив і на рослинність при концентраціях більпіе 0,1 мг/м3. Найвища чутливість у смереки та сосни, найменша — в берези та дуба.

Захист органів дихання та очей від сірчаного ангідриду забезпечують промислові фільтруючі протигази марки В (коробка, пофарбована в жовтий колір). Е (чорний), БКФ (зелений), респіратори протигазові РПГ — 67В та універсальні РУ-60М-В, а також цивільні протигази ГП-5, ГП-7 та дитячі.

Орієнтовний час (в годинах) захисної дії промислових протигазів великого габариту і протигазових респіраторів при різних концентраціях сірчаного ангідриду наведено в таблиці.

Якщо концентрація SO? вища від максимально допустимої, повинні використовуватись тільки ізолюючі протигази. Ця ж вимога актуальна і при ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах, коли концентрація сірчаного ангідриду невідома. В зоні аварій, для захисту шкіри людини від попадання СДОР, роботи слід проводити в захисних костюмах, гумових чоботах та рукавицях.

Які ж заходи першої допомоги при ураженні сірчаним ангідридом? Перш за все, слід винести потерпілого на свіже повітря. Шкіру та слизові оболонки промивати водою або 2%-ним розчином соди не менше 15 хв., очі — проточною водою, також не менше 15 хв.

Наявність сірчаного ангідриду в повітрі і його концентрацію дозволяє визначити універсальний газоаналізатор УГ-2. Межа виміру приладу: до 0,03 мг/л — при просмоктуванні повітря в об'ємі 300 мл; до 0,2 мг/л — при просмоктуванні 60 мл. Концентрацію сірчаного ангідриду знаходять по шкалі, на якій вказаний об'єм пропущеного повітря. При просмоктуванні його через індикаторну трубку колір порошку буде змінюватись з темно-сірого на білий. Цифра на шкалі, яка співпадає з верхнім кінцем пофарбованого в білий колір стовпчика порошку, вказує на концентрацію сірчаного ангідриду (в мг/л).

У повітрі можуть нагромадитися уражаючі концентрації S02 у випадку виробничої аварії на хімічно небезпечному об'єкті чи його витоку при зберіганні, транспортуванні. Небезпечну зону слід ізолювати, вивести сторонні людей. Входити в неї можна тільки в засобах захисту органів дихання шкіри. Слід уникати низьких місць, триматись навітряної сторони. Потерпіли-надати першу долікарську допомогу і відправити їх у лікувальний заклад.

При витоку і роапиві не можна доторкатись до пролитого. Рідину, яка розлилася, слід огородити земляним валом, не допускати попадання речовини у водоймища. Місце розливу залити розчином соди або вапнистим молоком.

При інтенсивному витоку сірчаного ангідриду, щоб осадити газ, використовується вапнисте молоко, розчин соди або каустика. Для цього застосовують мийні машини, авторозливні станції, пожежні машини.

Сірководень (H2S) — безколірний газ з різким неприємним запахом. При звичайному тиску твердне при -85,5°С і зріджується при -60,3°С. Густина газоподібного сірководню при нормальних умовах становить приблизно 1,7, бо він важчий від повітря. Сірководень з повітрям, що містить від 4 до 45% цього газу, вибухонебезпечний. На повітрі спалахує при температурі 300°С. Розчинність в органічних речовинах значно вища, ніж у воді.

Сірководень — сильний відновник. В промисловості його одержують як побічний продукт при очистці нафти, природного і коксівного газу. Застосовують у виробництві сірчаної кислоти, сірки, сульфідів, сіркоорганічних сполук, для приготування лікувальних сірководневих ванн.

Зберігається і перевозиться в залізничних цистернах і балонах під тиском у зрідженому стані. При виході в амосферу перетворюється в газ. Накопичується в низьких ділянках місцевості, підвалах, тунелях. При витоку або пропусканні забруднює водоймища.

Небезпечний для вдихання, подразнює шкіру і слизові оболонки. Перші ознаки отруєння: головний біль, сльози, пече в очах, подразнення в носі, металевий смак в роті, нудота, блювання, холодний піт, пронос, біль в грудях. ГДК сірководню 0,008 мг/м3, в робочих приміщеннях промислового виробництва — 10 мг/м3.

Захист органів дихання і очей забезпечують фільтруючі протигази марки КД ,БКФ, респіратори РПГ-67-КД і РУ-60М-КД, а також цивільні протигази ГП-5, ГП-7 і дитячі.

Примітка: Максимально допустима концентрація для фільтруючих протигазів — 100 ГДК (10 000 мг/м3), а для респіраторів — 15 ГДК; з/ф — коробка з фільтром; б/ф — коробка без фільтра. Якщо концентрація сірководню вища від максимально допустимої, застосовуються ізолюючі протигази.

При ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах, коли концентрція газу невідома, роботи проводяться тільки в ізолюючих протигазах. Щоб захистити шкіру, використовують захисні прогумовані костюми, гумові чоботи і рукавиці. При ураженні сірководнем треба негайно винести потерпілого на свіже повітря, забезпечити йому тепло і спокій, дати тепле молоко з содою. Його треба помістити в затемнене приміщення, накласти на очі примочки з 3%-ним розчином борної кислоти. При тяжкому отруєнні, а також при утрудненому диханні дати кисень, якщо необхідно, зробити штучне дихання. Кількість сірководню в повітрі і його концентрацію дозволяє визначити універсальний газоаналізатор УГ-2. Границя виміру приладу: 0-0,03 мг/л.при просмоктуванні повітря в об'ємі 300 мл і 0-0,3 мл/г при просмоктуванні — ЗО мл. Концентрацію сірководню (мг/л) знаходять по шкалі, на якій вказаний об'єм пропущеного повітря. її значенням відповідає цифра, яка співпадає з границею пофарбованого в коричневий колір стовпця порошку. З цією ж метою можна використовувати прилади хімічної розвідки ВПХР,ПХР-МВ.Якщо концентрація газу 2 мг/л і вища, то при прокачуванні повітря через індикаторні трубки колір їх наповнювача змінюється в залежності віт, маркування: жовте кільце — в діапазоні від світло-коричневого до темно-коричневого; два жовтих кільця на одному кінці — від сіро-жовтого до коричневого; три жовтих кільця — на другому кінці — на сіро-зелений до розбивання ампули, два чорних кільця — від жовтого до коричневого.У повітрі можуть нагромаджуватися уражаючі концентрації H2S при виробничій аварії на хімічно небезпечному об'єкті, витоку його при зберіганні і транспортуванні При цьому небезпечну зону треба ізолювати, вивести сторонніх людей і не допускати нікого без засобів захисту органів дихання і шкіри. Потерпілим надати першу допомогу і направити в лікувальний центр.

При втіканні і розливі не допускати простоїв речовини. При перші її можливості ліквідувати витікання або перекачати цю речовину в цілу ємність. Обгородити речовину земляним валом, щоб вона не потрапила у водоймища, каналізацію, підвали, низькі ділянки місцевості. Для того, щоб знезаразити, дозволяється залити цю речовину молоком, розчином соди.

При інтенсивному витіканні — щоб осадити газ сірководню — Нітрил акрилової кислоти — безбарвна летка рідина, кипить при високій температурі, має неприємний запах. її пари важчі від повітря, при взаємодії з ним утворює вибухонебезпечні суміші. При горінні кислота виділяє отруйні гази. Захист органів дихання і очей забезпечують промислові протигази марок А і БКФ, а також ГП-5, ГП-7 і дитячі. Пари викликають подразнення слизової оболонки і шкіри, виникає головний біль, запаморочення, слабкість, нудота, блювота, задишка, шкіра червоніє і пече. В таких випадках потерпілого виносять на повітря, забезпечують спокій і тепло, дають подихати киснем, а також аміннітритом (на ватці протягом 15-30 с) з перервою 2 хв.

Синильна кислота (HCN) — безбарвна прозора, дуже легка рідина. Пари її переважно безбарвні. Добре змішується з водою. Викликає запаморочення, параліч дихальних шляхів. При отруєнні відчувається запах і смак мигдалю, а також металевий присмак в роті. Потім виникає відчуття пекучості в горлі, піднебіння і язик втрачають чутливість. Все це супроводжується нудотою, блюванням, тече слина. Задишка збільшується. Заходи першої допомога: винести на повітря, дати понюхати на протязі 3 хв (до 8 раз) через ЗО с аміннітратн, зробити штучне дихання, поставити грілку. Потерпілому необхідно випити міцної кави або чаю.

Фосген — безбарвний газ, який при температурі нижче 8"С конденсується в безбарвну рідину. Його запах нагадує прілі фрукти або сіно. Він важчий за повітря, малорозчинний у воді. Отруйні лише пари фосгену. Перші ознаки отруєння з'являються не відразу, а після 4-8 год. Виникають незначні позиви до кашлю, пече і дере в носоглотці, потім почннаєтья сильний кашель, задишка,-лице і губи синіють. Необхідний повний спокій, потерпілий повинен лежати на спині з грілкою, можна давати гарячі напої і кисень.

Loading...

 
 

Цікаве