WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів - Курсова робота

Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів - Курсова робота

Визначаємо вражаючі фактори і причину їхньої появи на СРЗ у результаті нанесенняназемного ядерного ударупо об'єкту "Б".

1. Визначимо радіус дії ударної хвилі (радіус зони, для якої ΔРф > 10 кПа).

При потужності боєприпасів qн =300 кт радіус дії ударної хвилі дорівнює 7,4 км. Так як СРЗ знаходиться на відстані 109 км до епіцентру вибуху, то він не попадає в зону дії ударної хвилі.

2. Визначаємо величину світлового імпульсу і наслідків його впливу.Знаючи величину qн =300 кт, знаходимо радіус зони, в якій значення імпульсу буде дорівнювати 100 кДж/м2. Так як радіус складає 7,8 км, а СРЗ знаходиться на відстані 109 км до епіцентру вибуху, то він не попадає в зону виникнення пожеж.

3. Доза проникаючої радіації дорівнює 0 при потужності боєприпасів qн =300 кт на відстані від епіцентру вибуху, тому на СРЗ, що знаходиться на відстані 109 км до епіцентру вибуху, проникаюча радіація не впливає.

4. Визначаємо масштаби і ступінь радіоактивного зараження і його можливі наслідки. По потужності наземного вибуху qн =300 кт, відстані відмісця вибуху до СРЗ 109 км і швидкості середнього вітру Vср= 50 км/год по таблиці довідника визначаємо розміри зон радіоактивного зараження місцевості і наносимо їх на схему розташування міста, СРЗ і об'єкта "Б".

Таблиця 2

Розміри зон радіоактивного зараження місцевості

А

Б

В

L

240

98

60

B

21

9.6

6.2

Отже, СРЗ знаходиться в зоні А.

По лінійках ГО визначаємо можливу потужність дози (рівень радіації) на території СРЗ на 1 годину і на 10 годин після вибуху.

Рівень радіації на території СРЗ на 1 годину після вибуху (по таблиці):

Р 1=96 Р/год.

При коефіцієнті ослаблення К = 15,85, одержуємо рівень радіації на території СРЗ на 10 годину після вибуху

Р10= Р 1/ К = 96/15,85 = 6 Р/год.

Визначаємо можливу максимальну дозу опромінення робочого персоналу при перебуванні його на відкритій місцевості за час від моменту випадання радіоактивних опадів до повного розпаду радіоактивних речовин. Зв'язок між дозою опромінення людини ( Д∞) за час повного розпаду РР і рівнем радіації Рt на час зараження t, визначаємо по формулі:

Д∞=5∙Рt∙t

Д∞=5∙2,18∙41,24=454,96 Р

Доза опромінення персоналу ОГД за 12 годин (тривалість зміни у воєнний час) визначаємо по формулі:

Д12 = 0,4∙Д∞=0,4∙454,96=181,98 Р.

Максимальна припустима однократна доза опромінення у воєнний час для людини 50 Р, у нашому випадку персонал одержить дозу, яка перевищує припустиму. Отже, працюючий персонал отримає радіоактивне зараження,тобто треба провести необхідні заходи щодо захисту.

Визначаємо оптимальний режим роботи СРЗ в умовах радіоактивного зараження місцевості. Режим радіаційного захисту і виробничої діяльності СРЗ (ТДЦ) визначаємо по таблицях "Типових режимів радіаційного захисту робітників та службовців". При потужності дози (рівня радіації) Р1 = 96 Р/год і коефіцієнту ослаблення будинків і захисних споруджень Косл = 10, режим радіаційного захисту виробничого персоналу СРЗ (ТДЦ) буде типу 7-Б-4. Таким чином загальна тривалість дотримання режиму складає 10 діб. Послідовність дотримання режиму захисту:

—час безупинного перебування в ПРУ (тривалість припинення роботи об'єкта) -8 годин;

—тривалість роботи об'єкта з обмеженням перебування людей на відкритій місцевості -8,6 діб;

— час роботи об'єкта з використанням для відпочинку ПРУ – 1 доба.

5. Так як об'єкт "Б" не зв'язаний з СРЗ електричними лініями зв'язку, то електромагнітний імпульс не буде впливати на електроустаткування заводу.

Визначаємо забезпеченість персоналу ТДЦ і членів родин засобами колективного (ЗКЗ) і індивідуального захисту (3І3) в заміській зоні:

Забезпеченість персоналу ТДЦ і членів їхніх родин засобами колективного захисту (ЗКЗ) складає 80%, що відповідає: 848*0,8 = 678 чол.

Таким чином, незабезпеченими залишається 848 - 678= 170 чол.

Забезпеченість персоналу ТДЦ засобами індивідуального захисту складає 90%, що відповідає: 318-0,9 = 286 чол.

Таким чином, незабезпеченими залишається 318-286=32 чол.

Забезпеченість членів родин персоналу ТДЦ засобами індивідуального захисту складає 60%, що відповідає: 530*0,6 = 318 чол.

Таким чином незабезпеченими залишається 530-318 = 212 чол.

РОЗДІЛ 2

Оцінка інженерного захисту робітників та службовців СРЗ

2.1. Оцінка забезпеченості захисту виробничого персоналу СРЗ і ТДЦ по місткості існуючих сховищ.

Визначаємо кількість робітників та службовців у найбільшій робочій зміні:

  • на СРЗ у цілому буде працювати 3015 чол., з них 1575 чол. працюють в Ізміну і 1440 чол. - в II зміну.

Таким чином, найбільшою працюючою зміною на заводі буде перша з кількістю працюючих 1575 чол.;

Тільки в ТДЦ буде працювати 316 чол. в І зміну і 318 чол. - в II зміну, тому найбільшою працюючою зміною в ТДЦ буде друга з кількістю працюючих 318 чол.

Визначаємо місткість існуючих на СРЗ сховищ.

1) на СРЗ у цілому побудовані сховища:

1.1. ті, що стоять окремо від будівель місткістю 480 чол.;

1.2. вбудовані (під будівлями цехів) розраховані на 370 чол.;

1.3. підвальні приміщення цехів пристосовані під сховища площею 245 м2 (при двох'ярусних нарах норма площі 0,5 м2/чол., таким чином в них може укритися 490 чол).

Одержуємо загальне число тих, хто укрився: 480 + 370 + 490 = 1340 чол. Таким чином тих, що не укрилися залишиться 1575-1340 = 235 чол.

2) під будівлею ТДЦ є підвальне приміщення, пристосоване під сховище, площею 78 м2. Таким чином в сховищі укриється 59/0,5=118 чол., а не укриється відповідно 318-118 = 200 чол.

Виходячи з вищенаведених даних одержуємо, що не всі працюючі і службовці як заводу в цілому, так і окремо ТДЦ зможуть укритися в сховищах. Виникає необхідність побудувати додаткове сховище на 200 чол. (для укриття найбільшої робочої зміни ТДЦ).

2.2. Оцінка своєчасного укриття людей за розташуванням сховищ. Проводимо аналіз розташування сховищ на території СРЗ відповідно до місць роботи виробничого персоналу. Сховища, які стоять окремо розташовані на відстані 50 м від цехів; сховище №2 знаходиться на відстані 370 м.

Оцінюємо своєчасність укриття виробничого персоналу відповідно до норм радіуса збору в сховищах. Радіус збору тих, хто вкривається для районів з малоповерховою забудовою дорівнює 300 - 400 м, таким чином дана умова виконується.

2.3. Оцінка сховищ СРЗ за захисними властивостями.

Визначаємо коефіцієнт захисту від дії проникаючої радіації для сховища №2 заводу за залежністю:

К3 = Кр ∙П 2∙hi/di

де Кр – коефіцієнт умов розташування сховища;

hi - товщина захисного прошарку, см;

di - товщина ґрунту (бетону), що володіє властивістю половинного ослаблення радіації. За умовами hг = 70см, hБ =40 см., dгр= 14,4 см, dб =10 см.

Відповідно до характеристик захисних споруд проводимо аналіз стійкості сховищ до дії проникної радіації і розрахункової стійкості сховищ до дії ударної хвилі ΔРф:

  • стійкість сховищ до дії проникної радіації. Сховища, що стоять окремомають коефіцієнт захисту 3000. Сховище №2 має коефіцієнт захисту 1024.Вбудовані, пристосовані під сховища підвальні приміщення мають коефіцієнт захисту 3000.

  • розрахункова стійкість сховищ до дії ударної хвилі ΔРф. Сховища, щостоять окремо витримують ударну хвилю ΔРф =300 кПа, вбудовані - ΔРф =300 кПа, пристосовані під сховища підвальні приміщення цехів ΔРф =150 кПа, а пристосоване під сховище підвальне приміщення ТДЦ ΔРф = 250 кПа.

Зробимо розрахунок на підвищення коефіцієнта захисту сховища №2 до 2048 шляхом створення додаткового прошарку грунту на перекритті цього сховища.

211 = 2048;

11 = 1 + hБ/ dб+ hг1/ dг;

hг1 = hг +Δ h;

11 = 1+40/10+(70+Δ h )/14,4;

Δ h = 16,4 см.

Визначаємо відповідність захисних характеристик сховищ ΔРФ і К3 вимогам чинних норм. Відповідно до норм для основного класу сховищ А-4, що будуються в мирний час, ΔРФ= 22 кПа і К3 = 1024. Таким чином усі сховища СРЗ задовольняють нормам по захисту від впливу ударної хвилі та по захисту від проникної радіації.

2.4. Оцінка систем життєзабезпечення вбудованого сховвища ТДЦ.

Система повітропостачання (вентиляції).

Одним із чинників, що впливають на вибір режиму вентиляції й устаткування системи вентиляції в сховищах, є характер пожежі, яка може створитися при НС. Поширення пожежі залежить від щільності забудови.

На основі розрахунку щільності забудови СРЗ визначаємо:

1) характер можливої пожежі, що може виникнути на СРЗ в НС. Прищільності забудови Щ = 24,5% > 20% можливе виникнення суцільних пожеж на всій території СРЗ.

Loading...

 
 

Цікаве